В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

12 листопада 2007 року                 Золочівський районний суд Львівської області

в складі судді                                     Зверхановської Л. Д.

при секретарі                                    Стеців Н. Р.

з участю прокурора                          Сеньківа О. Я.

розглянувши   у відкритому судовому засіданні  в залі суду в місті Золочеві  справу про обвинувачення   ОСОБА_1  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя с.  Поляни Золочівського району Львівської області,   громадянина України, українця, безпартійного, працюючого директором ТзОВ « Поляна», з вищою освітою,  одруженого,    раніше не  судимого  , військовозобов'язаного,

            по ст. 364 ч. 2 КК України,

                                                          встановив:

            ОСОБА_1, працюючи директором  ТзОВ “ Поляна” , яке знаходиться в с.   Поляни Золочівського району Львівської області, і будучи службовою особою, умисно, в особистих інтересах та інтересах ТзОВ “ Поляна” ,  протягом 2000 - 2007 років використовував своє службове становище всупереч інтересам служби, що спричинило  тяжкі наслідки охоронюваним законом державним та громадським інтересам.

            Ці його дії виразились в тому, що він  протягом  2000- 2003  років  не  тільки не вжив заходів щодо погашення заборгованості по сплаті у бюджет прибуткового податку з громадян  у розмірі 13491 грн., яку ТзОВ « Поляна « мало станом на 1.01.2000 року, а допустив утворення нової заборгованості, оскільки всупереч вимогам ст.10 Декрету Кабінету Міністрів України « Про прибутковий податок з громадян « № 13-92 від 26.12.1992 року після нарахування і утримання прибуткового податку з громадян  із заробітної плати в сумі 15547 грн. та з орендної плати за використання земельних та майнових паїв в сумі 38389 грн. у бюджет перерахував відповідно лише 9140 грн. і 380 грн. прибуткового податку, а 44406 грн. використав на потреби товариства.

            Всупереч вимогам ст..8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-1V від 22.05.2003 року ОСОБА_1   у період з 1.01.2004 року по 1.07.2007 року після нарахування та утримання податку  з доходів фізичних осіб із орендної плати  за використання земельних та майнових паїв в сумі 15327 грн. у бюджет перерахував лише 531 грн., а решту використав на потреби товариства. Станом на 1.07.2007 року заборгованість ТзОВ « Поляна « по сплаті податку з доходів фізичних осіб становила 70847 грн.              

            Підсудний винність свою визнав   частково  і пояснив, що він дійсно з 1998 року по 1.01.2000 року працював головою колгоспу в с. Поляни, а з 1.01.2000 року працює директором ТзОВ « Поляна «, яке утворилась внаслідок реорганізації колишнього колгоспу.   Протягом 2000-2007 років він не перераховував у бюджет в повному обсязі податок з доходів фізичних осіб, який утримувався із заробітної плати та із орендної плати  за використання земельних та майнових паїв в таких розмірах, як йому інкримінується, оскільки йому не вистачало готівкових коштів. 

             Крім часткового  визнання своєї вини ОСОБА_1 вина підсудного стверджується також показами свідків та іншими доказами.

             ОСОБА_1 працює директором  ТзОВ “  Поляна” з 1.01.2000 року  , що стверджується  випискою з протоколу №1 засідання ради засновників ТзОВ « Поляна» від 30.12.1999 року (а.с. 14) .

            Згідно статуту ТзОВ “  Поляна”  директор товариства є розпорядником коштів і майна даного товариства, ОСОБА_1 є одним із 7-ми засновників ТзОВ «Поляна»  ( а.с.15-33).

            Довідкою  ДПІ у Золочівському районі про результати перевірки заборгованості по сплаті податку з доходів фізичних осіб ТзОВ “  Поляна” підтверджено  розміри нарахування та сплати даного податку у період з 1.01.2000 року по 1.07.2007 року саме в таких розмірах , які інкриміновано підсудному  (а.с.62-63).

            Свідок ОСОБА_2 пояснила, що вона проводила перевірку діяльності ТзОВ « Поляна « по правильності сплати податку із доходів фізичних осіб і виявила, що товариства, проводячи відрахування податку з доходів фізичних осіб із заробітної плати та   із орендної плати  за використання земельних та майнових паїв не сплачувало їх в повному обсязі у бюджет, а використовувало на власні потреби. Конкретні дані по всіх роках нею відображені у складеній довідці.

            З показів свідка ОСОБА_3 вбачається, що вона працює головним бухгалтером ТзОВ «Поляни» і їй відомо, що кожного місяця товариство зобов'язане було перераховувати до бюджету суми нарахованого та утримуваного податку з доходів фізичних осіб. Але оскільки  кошти   від валового доходу витрачались на господарські потреби товариства, готівкових коштів було мало і витрачались вони також на потреби господарства, то даний податок в повному обсязі у бюджет не сплачувався. Розпорядником коштів та майна товариства єОСОБА_1

Оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що вина підсудного доведена повністю.

            Оскільки  ОСОБА_1, будучи службовою особою, умисно, в  особистих інтересах та інтересах ТзОВ “ Поляна” ,  протягом 2000 - 2007 років використовував своє службове становище всупереч інтересам служби, що спричинило  тяжкі наслідки охоронюваним законом державним та громадським інтересам , то його дії вірно кваліфіковано по ст. 364 ч.2 КК України.

            При обранні покарання підсудному суд враховує  тяжкість скоєного ним злочину та особу винного, який    раніше не судимий, хворіє хронічними хворобами, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, причому донька ОСОБА_4 хворіє хронічним пієлонефритом, ревматизмом, і перестарілого батька,      позитивно характеризується по місцю проживання  .

            Враховуючи наведене, суд вважає, що виправлення і перевиховання   ОСОБА_1можливе без  ізоляції від суспільства, а тому  його доцільно звільнити від відбування покарання з випробуванням.

            Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

                                                          засудив:

            ОСОБА_1  по ст.364 ч.2 КК України на  5 років    позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно -розпорядчих і адміністративно- господарських функцій строком на 2 роки.

            На підставі ст.75 КК України звільнити   ОСОБА_1від відбування основної міри покарання з іспитовим строком 2 роки.

Відповідно до ст..76 КК України зобов'язати ОСОБА_1не виїжджати на постійне проживання за межі України без дозволу органів кримінально - виконавчої системи і  повідомляти ці органи  про зміну місця проживання та праці.

Міру запобіжного заходу залишити без змін - підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

            Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з дня його проголошення.

            Суддя: