У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
18.08.10 Справа №4/332-07
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Зубкова Т.П. судді Зубкова Т.П. , Коробка Н.Д. , Хуторной В.М.
при секретарі: Савченко Ю.В.
За участю представників сторін:
від позивача (за первісним позовом) – Радченко О.В. (довіреність б/н від 10.08.2010 р.)
від відповідача (за первісним позовом) – не з’явився
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський центр підготовки плавскладу»(м.Херсон)
на ухвалу господарського суду Херсонської області від 08.07.2010 р., винесену за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський центр підготовки плавскладу»(м. Херсон) про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу від 27.11.2007 р.
у справі № 4/332-07
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський центр підготовки плавскладу»(м. Херсон)
до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_3 (м. Херсон)
про стягнення 269 619,73 грн.
та
за зустрічним позовом Приватного підприємця ОСОБА_3 (м. Херсон)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський центр підготовки плавскладу»(м. Херсон)
про стягнення 33 446,51 грн.,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Херсонський центр підготовки плавскладу»звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_3 269619,73 грн., з яких: 255100,00 грн. –безпідставно набуті грошові кошти, 3826,50 грн. –проценти за користування безпідставно набутими грошовими коштами, 10693,23 грн. –збитки (упущена вигода).
В ході розгляду справи ПП ОСОБА_3 було подано зустрічний позов до ТОВ «Херсонський центр підготовки плавскладу»про стягнення 33 446,51 грн. в якості відшкодування вартості безпідставно набутого майна.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 07.11.2007 р. у справі № 4/332-07 (суддя Ємленінова З.І.) позовні вимоги за первісним позовом задоволено частково. Стягнуто з ПП ОСОБА_3 на користь ТОВ «Херсонський центр підготовки плавскладу»255100,00 грн. основного боргу та 3826,50 грн. процентів за користування грошовими коштами, 2589,27 грн. витрат по сплаті державного мита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У стягненні збитків відмовлено. Позовні вимоги за зустрічним позовом задоволено: стягнуто з ТОВ «Херсонський центр підготовки плавскладу»на користь ПП ОСОБА_3 33446,51грн. основного боргу (вартості безпідставно набутого майна), а також 334,47 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
27.11.2007 р. на виконання рішення у справі господарським судом Херсонської області видано відповідні накази.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 31.01.2008 р. у даній справі рішення господарського суду Херсонської області від 07.11.2007 р. залишено без змін.
29.06.2010 р. ТОВ «Херсонський центр підготовки плавскладу»(позивач за первісним позовом) звернулось до господарського суду Херсонської області із заявою про визнання наказу господарського суду від 27.11.2007 р. по справі № 4/332-07 про стягнення з нього на користь ПП ОСОБА_3 33446,51 грн. основного боргу, 334,47 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 08.07.2010 р. у справі № 4/332-07 (суддя Ємленінова З.І.) в задоволенні заяви ТОВ «Херсонський центр підготовки плавскладу»про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, ТОВ «Херсонський центр підготовки плавскладу»(позивач за первісним позовом у справі) звернулось до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду від 08.07.2010 р. у даній справі і винести нове рішення, яким задовольнити його заяву про визнання вищевказаного наказу ГСХО таким, що не підлягає виконанню.
З підстав, викладених в апеляційній скарзі, заявник вважає оскаржувану ухвалу суду необґрунтованою. Зауважує, що з метою припинення перед ПП ОСОБА_3 господарських зобов’язань у квітні 2010 р. ТОВ «Херсонський центр підготовки плавскладу»було направлено на адресу відповідача за первісним позовом заяву про залік зустрічних однорідних вимог, у відповідності до положень ч. 3 ст. 203 ГК України та ст. 601 ЦК України. Заявник вважає, що зобов’язання ТОВ «Херсонський центр підготовки плавскладу»перед ПП ОСОБА_3 були припиненні належним чином, а тому на сьогоднішній день відсутні підстави для стягнення з нього сум за наказом від 27.11.2007 р. Посилається на те, що діюче законодавство не встановлює заборони на залік зустрічних вимог при наявності наказу суду про стягнення боргу.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 06.08.2010 р. апеляційна скарга ТОВ «Херсонський центр підготовки плавскладу»прийнята до провадження та призначена до розгляду на 18.08.2010 р.
Розпорядженням В.о. Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2062 від 18.08.2010 р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя –Зубкова Т.П., судді Коробка Н.Д., Хуторной В.М.
Відповідач за первісним позовом –ПП ОСОБА_3 –письмовий відзив на апеляційну скаргу суду не надав, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суду не повідомив.
Колегія судді, порадившись, враховуючи достатність матеріалів для розгляду апеляційної скарги по суті, вважає за можливе розглянути справу за відсутності повноважного представника відповідача за первісним позовом, за наявними у справі доказами.
Представник ТОВ «Херсонський центр підготовки плавскладу»(позивача за первісним позовом, заявника апеляційної скарги) в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
За клопотанням присутнього в судовому засіданні представника позивача за первісним позовом апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
За результатами розгляду справи колегією суддів прийнято постанову апеляційної інстанції, вступну та резолютивну частини якої оголошено в судовому засіданні.
Згідно з ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, в силу наступного.
Відповідно до ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Статтею 115 Господарського процесуального кодекс України, яка відтворює вищенаведену конституційну норму, передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Статтею 116 ГПК України встановлено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
В свою чергу, частинами 2 - 5 ст. 117 ГПК України визначено підстави подання та загальний порядок розгляду господарським судом заяв стягувачів чи боржників про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
Зокрема, частина 4 статті 117 ГПК України містить підстави для визнання наказу господарського суду таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:
- якщо його видано помилково;
- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
В даному випадку наказ не видано судом помилково, і припинення зобов’язання ТОВ «Херсонський центр підготовки плавскладу»щодо сплати на користь ПП ОСОБА_3 33898,98 грн. у зв’язку з добровільним виконанням вказаного зобов’язання також відсутнє.
Свою заяву про визнання наказу від 27.11.2007 р. по даній справі таким, що не підлягає виконанню, позивач (за первісним позовом) обґрунтовує тим фактом, що 17.04.2010 р. ТОВ «Херсонський центр підготовки плавскладу»на адресу ПП ОСОБА_3 було направлено заяву про залік зустрічних однорідних вимог.
Згідно зі ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Разом з тим, статтею 602 ЦК України встановлено недопустимість зарахування зустрічних вимог:
1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю;
2) про стягнення аліментів;
3) щодо довічного утримання (догляду);
4) у разі спливу позовної давності;
5) в інших випадках, встановлених договором або законом.
Аналогічні положення містяться у ст. 203 Господарського кодексу України.
Заявник вважає, що у зв’язку з направленням ним відповідачу (за первісним позовом) заяви про взаємозалік правові підстави для стягнення з нього 33898,98 грн. за наказом від 27.11.2007 р. по даній справі відсутні, і, відповідно до ч. 2 ст. 117 ГПК України, господарський суд Херсонської області повинен визнати вказаний наказ таким, що не підлягає виконанню.
Такий висновок заявника є хибним, оскільки в даному випадку спір між сторонами щодо стягнення зазначених вище сум заборгованостей та інших нарахувань вже вирішено в судовому порядку, і з цього приводу існує рішення суду, яке згідно зі ст. 115 ГПК України є обов’язковим до виконання.
Слід відзначити, що ТОВ «Херсонський центр підготовки плавскладу»не було позбавлене права до прийняття судом рішення у справі, за наявності необхідних умов, направити ПП ОСОБА_3 заяву про залік зустрічних однорідних вимог, проте такою можливістю не скористалось. А на теперішній час обов’язок заявника по сплаті вищевказаної суми встановлено чинним рішенням суду, тобто правовідносини сторін не можна розглядати як суто господарські: наразі вони регулюються, в першу чергу, нормами Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про виконавче провадження».
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо неправомірності заяви ТОВ «Херсонський центр підготовки плавскладу»про визнання наказу у справі таким, що не підлягає виконанню: з приводу заявлених сторонами позовних вимог прийняте судове рішення, яке має виконуватися у передбачений Законом спосіб.
При цьому колегія суддів звертає увагу заявника на те, що згідно з нормою ч. 4 ст. 121 ГПК України сторони не позбавлені можливості в процесі виконання судового рішення (в тому числі, на стадії примусового виконання) укласти мирову угоду і подати її на затвердження відповідного місцевого господарського суду.
В силу приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки доводи заявника апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах права, не підтверджені належними доказами та спростовані дослідженими обставинами справи, апеляційна скарга залишається судом без задоволення.
Колегія суддів дійшла висновку про відповідність ухвали господарського суду Херсонської області нормам чинного законодавства. Підстав для скасування оскаржуваної ухвали колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 99, 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський центр підготовки плавскладу»(м. Херсон) залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Херсонської області від 08.07.2010 р. у справі № 4/332-07 залишити без змін.
Головуючий суддя Зубкова Т.П.
судді Зубкова Т.П.
Коробка Н.Д. Хуторной В.М.