Справа № 33-433. Головуючий у 1 інстанції Криворученко Д.П. Категорія:ст.204-1 ч.1 КУпАП
ПОСТАНОВА
І М” Я М У К Р А Ї Н И
29 листопада 2010 року Апеляційний суд Чернігівської області в складі:
судді Рудомьотової С.Г.,
з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1
розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Городнянського районного суду від 15 жовтня 2010 року, якою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканець АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, непрацюючий, несудимий,
- визнаний виновним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.204-1 ч.1 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Городнянського районного суду від 15 жовтня 2010 року ОСОБА_1 визнаний виновним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 204-1 ч.1 КУпАП і на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.
В постанові суд вказав, що 01 жовтня 2010 року о 10 год. 40 хв. на території ПП „Хоробичі” Городнянського району Чернігівської області при проведенні прикордонного контролю потягу № 335 сполученням „Дніпропетровськ – Санкт-Петербург”, у вагоні № 9 на місці № 26 прикордонним нарядом був виявлений громадянин України ОСОБА_1 за спробу перетину державного кордону України по недійсних документах – у паспорті відсутнє третє вікове фото, чим порушив вимоги ст. 12 Закону України „Про державний кордон України” від 04.11.1991 року, тобто, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 204-1 ч. 1 КУпАП.
У апеляційній скарзі особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ставить питання про поновлення строку на оскарження, із скасуванням постанови суду як незаконної із закриттям провадження по справі, з посиланням на те, що суд невірно встановив факт недійсності паспорта, бо його він одержував у 1999 році, в рік виповнення йому 45 років, а різниця між отриманням паспорта 26.06.1999 року та датою народження – 03.09.1954 року – складає всього 2 місяці, що не є порушенням Положення про паспортну систему, що йому було повідомлено Синельниківським МР ВУМВС України в Дніпропетровській області.
Вважає, що у паспорті є вікове фото, тому рішення суду про недійсність паспорта не можна вважати вірним, будь-які висновки експертизи фото відсутні. Паспорт вважається недійсним, коли взагалі відсутнє фото.
Також просить поновити строк на подачу скарги, бо постанову суду одержав 26.10.2010 року від працівників Синельниківського поштового відділення зв’язку Дніпропетровської обл. простим листом з датою відправки із Городнянського суду 18.10.2010 року, і час на оскарження пропустив.
Перевіривши матеріали справи №3-1475 місцевого суду, розглянувши справу у відсутності особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, але нез”явився по поважній причині і не просив відкласти розгляд справи, суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2010 року о 10 год. 40 хв. на території Хоробичської сільради Городнянського району Чернігівської області під час проведення прикордонного контролю потягу № 335, сполученням „Дніпропетровськ - Санкт-Петербург”, у вагоні №9 на місці № 26 був виявлений громадянин України ОСОБА_1, який на паспортний контроль пред’явив внутрішній паспорт громадянина України, в якому була відсутня третя вікова фотокартка, що стало підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ПнРУ № 004106 / а. с. 2/.
Свою вину у вчиненні даного проступку ОСОБА_1 визнав повністю, написавши пояснення до протоколу про адміністративне правопорушення /а. с. 4/, та заяву до місцевого суду /а.с.7/, хоча у судовому засіданні присутній не був.
В апеляційний суд ОСОБА_1 не з’явився, надіслав повідомлення про розгляд справи в його відсутність, апеляційну скаргу підтримує.
Вина ОСОБА_1 доводиться іншими матеріалами справи, які місцевий суд дослідив – Законом України „Про державний кордон” від 04.11.1991 року, копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 на ім’я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, виданого Синельниківським МРВ УМВС України в Дніпропетровській області 26 червня 1999 року, Положенням про паспорт громадянина України, затвердженим Постановою Верховної Ради України від 02 вересня 1993 року, де у п. 8 вказано, що до паспорту при досягненні громадянином 45-річного віку вклеюється фотокартка, що відповідає його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таку фотокартку при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.
Місцевий суд повно дослідив докази по справі, дав їм вірну юридичну оцінку, правильно встановив, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 204-1 ч. 1 КУпАП, який передбачає відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктом пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Вищенаведеними доказами спростовуються посилання у апеляційній скарзі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, на те, що суд постановив невірне рішення.
Разом з тим, з доданих до апеляційної скарги документів /конверта з повідомленням/ вбачається, що постанова місцевого суду на адресу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, надіслана з запізненням, що потягло пропущення ним строку на оскарження рішення суду по поважній причині.
Тому є підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 в частині поновлення строку на оскарження постанови суду.
Керуючись ст. ст. 245, 251-252, 294 КУпАП, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Поновити строк на оскарження постанови суду.
Постанову Городнянського районного суду від 15 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 204-1 ч.1 КУпАП залишити без змін.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно.
Суддя Апеляційного суду
Чернігівської області С.Г. Рудомьотова