Справа №22ц-5825/2010 р. оскаржуване рішення ухвалено під головуванням Категорія: 57 Матохнюка Д.Б.
Доповідач Сорока Л.А.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М 'Я М У К Р А Ї Н И
04 листопада 2010 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого-судді: Сороки Л.А.
суддів: Нікушина В.П. Копаничук С.Г.
при секретарі: Кирилюк Л.М.
за участю адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 20 вересня 2010 р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про скасування рішення третейського суду, визнання договору дарування недійсним, визнання права власності та поновлення строку звернення до суду, -
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_3 02.09.2010 р. звернулася з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 02 червня 2005 р. третейським судом було винесено рішення по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про визнання дійсним договору дарування будинку та визнання за позивачем права власності на будинок з господарськими будівлями за АДРЕСА_1. Цим рішенням позов ОСОБА_7 задоволено.
Вважаючи вищезазначене рішення незаконним, необгрунтованим та таким, що суперечить нормам матеріального та процесуального права ОСОБА_3 просила суд поновити строк на оскарження рішення третейського суду, скасувати це рішення, визнати договір дарування від 27.05.2005 р., укладений в простій письмовій формі між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 недійсним. Визнати за позивачем ОСОБА_3 право власності на цілий будинок з господарськими спорудами за АДРЕСА_1. Стягнути з відповідача судові витрати по справі.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 20.09.2010 р. в позові ОСОБА_3 відмовлено.
На зазначене рішення ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити. Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Суд першої інстанції, відмовляючи в позові, зазначив, що позивач ОСОБА_3 заяву про скасування рішення третейського суду подала поза межами трьохмісячного строку, визначеного п. 4 ст. 51 Закону України « Про третейські суди».
Проте, суд залишив поза увагою пояснення позивачки ОСОБА_3 стосовно того, що вона при укладенні договору дарування помилялася щодо правових наслідків договору.
Являючись людиною похилого віку, єдине своє житло вона передала своєму синові, розраховуючи на доглядати за нею.
Із пояснень позивачки вбачається, що про порушення свого права їй стало відомо влітку 2010 р., коли відповідачка ОСОБА_4 (дружина покійного сина) заявила, що їй необхідно з’явитись до нотаріальної контори. Саме там позивачці роз’яснили, що вона уклала з сином не договір довічного утримання, а договір дарування і відповідачка ОСОБА_4 та її діти не мають обов’язку доглядача за нею.
Зі змісту ст. 11 ЗУ «Про третейські суди» вбачається, що при вирішенні спорів третейськими судами застосовується Конституція та закони України.
Отже, застосування судом норм ЦПК України, які регулюють поновлення строків на звернення до суду не суперечить Закону України « Про третейські суди».
Стаття 73 ЦПК України дає право суду поновити встановлений законом строк у разі пропущення його з поважних причин.
Колегія суддів вважає, що позивачка ОСОБА_3 пропустили строк звернення до суду з поважних причин і цей строк підлягає поновленню.
Рішення третейського суду від 02.06.2005 р. за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про визнання дійсним договору дарування та визнання за позивачем права власності на будинок колегія суддів вважає таким, що не відповідає вимогам закону і підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
Третейським судом порушено вимоги статей 1, 5, 12 Закону України « Про третейські суди» адже між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 був відсутній спір. Це підтверджено матеріалами справи та поясненнями відповідача ОСОБА_5
Суд першої інстанції не врахував, що договір дарування є одностороннім правочином.
Відповідно до вимог ст. 719 ЦК України договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним. ( ст. 219 ЦК України).
Верховним судом України в узагальненні практики розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними ( 24.11.2008 р. ) звернено увагу судів на те, що правила статті 220 ЦК України не поширюються на правочини, які підлягають державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210, 640 ЦК України пов’язується з державною реєстрацією, а тому вони є неукладеними і такими, що не породжують для сторін прав і обов’язків.
Отже, за відсутності спору між сторонами угоди і всупереч вимогам ст. ст. 210, 640 ЦК України третейський суд вийшов за межі своєї компетенції, підмінивши собою органи нотаріату та державної реєстрації.
За наведених обставин позов ОСОБА_3 про скасування рішення третейського суду та визнання договору дарування недійсним підлягає задоволенню.
Позов ОСОБА_3 про визнання за нею права власності на цілий будинок з господарськими будівлями за №12 по провулку Загородньому в м. Вінниці задоволенню не підлягає, оскільки після смерті сина позивачки на спірний будинок дружині померлого та його дітям видані свідоцтва про право на спадщину і кожен з них є власником ј частки цього будинку. На час розгляду справи зазначені свідоцтва є дійсними.
За наведених обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з винесенням нового рішення.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313-316, 73 ЦПК України, ст. 210, 220, 640, 717, 719 ЦК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовільнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 20 вересня 2010 р. скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_3 задовільнити частково.
Поновити ОСОБА_3 строк для оскарження рішення третейського суду.
Скасувати рішення, ухвалене 02 червня 2005 р. третейським судом у складі третейського судді практикуючого юриста Білана Володимира Валентиновича по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про визнання дійсним договору дарування будинку АДРЕСА_1 укладеного 27.05.2005 р. в простій письмовій формі між ОСОБА_3 та ОСОБА_7.
Договір дарування будинку АДРЕСА_1 укладений 27 травня 2005 р. в простій письмовій формі між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 визнати недійсним.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з моменту набрання рішенням законної сили.
Головуюча:
Судді:
З оригіналом вірно: