УХВАЛА  

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

7 грудня 2010 року                             м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області  в складі:

головуючого Колоса С. С.

суддів: Вавшка В. С., Іващука В. А.

при секретарі Андреєвої О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до Управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради про зобов’язання виплатити недоотримані суми щорічної допомоги на оздоровлення, за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради на рішення Ладижинського міського суду  Вінницької області від 2 вересня 2010 року, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Ладижинського міського суду  Вінницької області від 2 вересня 2010 року позов задоволено .

Визнано протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради щодо невиплати ОСОБА_5 у повному обсязі, у відповідності зі ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», одноразової допомоги на оздоровлення .

Зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради провести ОСОБА_5 перерахунок за 2008 - 2009 роки одноразової допомоги на оздоровлення у відповідності з вимогами ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен рік, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати на момент виникнення права на виплату та виплатити недоплачені кошти з різницею отриманих сум .

Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради на користь ОСОБА_5 37 грн. судових витрат .

У апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову .

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги  виходячи із наступного .

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_5, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закон),  є  особою, яка у 1986 році евакуйована із зони відчуження Чорнобильської АЕС, 2 категорії .

Встановлено і не оспорюється сторонами, що ОСОБА_5 у 2008 - 2009 роках допомога на оздоровлення, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачувалась  в розмірі  75  грн. щороку замість розміру, який визначений ст. 48 вказаного Закону -  трьох мінімальних  заробітних плат за відповідний період .  

Задовольняючи позовні вимоги, суд обгрунтовано виходив  із пріоритетності законів над підзаконними актами  та правомірно прийшов до висновку, що постанова КМ України № 562 від 12. 07. 2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно з правилами якої  нараховано  щорічну допомогу на оздоровлення позивачу, суперечить  ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка має вищу юридичну силу .

Суд дійшов вірного висновку  про порушення  прав позивача неправомірним діями  відповідача  щодо нарахування  щорічної допомоги на оздоровлення в 2008 – 2009 роках  не у повному розмірі, який встановлений ст. 48   вказаного вище Закону .  

Вирішуючи цей спір суд першої інстанції  грунтовно виходив також  із положень статей 19 та 92 Конституції України .

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних по суті  висновків суду першої інстанції. Такі доводи не можуть бути підставою для скасування судового рішення .

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо  визнає, що  суд першої інстанції ухвалив рішення  з  додержанням норм  матеріального  і  процесуального права. Не може бути  скасоване  правильне  по  суті  і  справедливе  рішення суду з одних лише формальних міркувань .

Оскаржуване судове рішення  є обгрунтованим і справедливим та  ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому зміні чи скасуванню не підлягає .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315  ЦПК  України, колегія суддів,  -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради відхилити .

Рішення Ладижинського міського суду  Вінницької області від 2 вересня 2010 року залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає .

                 Головуючий суддя :

             Судді :    

                З оригіналом згідно  :