Цивільна справа № 2-3368/1-2010 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(вступна та резолютивна частини)
13 жовтня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді: БАРТАЩУК Л.П.
при секретарі: Полторак І.В.
з участю позивача: ОСОБА_1
представника відповідача 2: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у м. Києві, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання дій та бездіяльності неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст.ст. 208, 218 ЦПК України, суд може оголосити вступну та резолютивну частину рішення, з повним текстом рішення сторони можуть ознайомитися через 3 дні з моменту оголошення вступної та резолютивної частин рішення в судовому засіданні
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 208-210, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у м. Києві, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання дій та бездіяльності неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.
Зобов’язати Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 видати ОСОБА_1 оригінал договору дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 24 травня 1996 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідчений державним нотаріусом 19-ої Київської державної нотаріальної контори Соловйовою Н.А., реєстр. номер №1-1974.
В решті позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а учасниками судового розгляду, які не брали участь у судових засіданнях протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга сторонами не подавалася. Якщо було подано апеляційну скаргу, рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом м. Києва.
СУДДЯ :
Цивільна справа № 2-3368/1-2010 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді: БАРТАЩУК Л.П.
при секретарі: Полторак І.В.
з участю позивача: ОСОБА_1
представника відповідача 2: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у м. Києві, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання дій та бездіяльності неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач – ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Головного управління юстиції у м. Києві, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання дій та бездіяльності неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, просить визнати неправомірною відмову Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 у видачі йому оригіналу договору дарування квартири АДРЕСА_1, укладеного 24 травня 1996 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, зобов’язати Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 видати ОСОБА_1 оригінал договору дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 24 травня 1996 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідчений державним нотаріусом 19-ої Київської державної нотаріальної контори Соловйовою Н.А., реєстр. номер №1-1974.
Позовні вимоги мотивовані тим, що мати Позивача - ОСОБА_5 з початку 2003р. страждає психічним захворюванням, яке має хронічний, стійкий психічний характер, внаслідок чого не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 січня 2007 р. вона була визнана недієздатною, а рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 02 лютого 2007 р. над ОСОБА_5 встановлена опіка і Позивача призначено опікуном над недієздатною ОСОБА_5.
Квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_5 на праві власності на підставі договору дарування, укладеного 24.05.1996 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Згідно договору дарування від 16.09.2003 р. ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_7 квартиру АДРЕСА_1 Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, номер реєстр.№ 5610.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 15.09.2008 року даний договір дарування визнаний недійсним з тих підстав, що ОСОБА_5, страждаючи з початку 2003 року на хронічний, стійкий психічний розлад, в момент укладення даної угоди, хоча і була дієздатною, але перебувала в такому стані, коли не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 17.06.2010 року дане рішення залишено без змін.
Після набрання законної сили судовим рішенням, Позивач звернувся до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 з проханням видати оригінал зазначеного договору дарування, який необхідний для пред'явлення в БТІ для здійснення державної реєстрації квартири на ім’я ОСОБА_5
Однак, Приватним нотаріус КМНО ОСОБА_3 відмовила йому в цьому, мотивуючи тим, що Деснянський районний суд м. Києва повинен роз'яснити своє рішення від 15.09.2008 року та зобов'язати її видати договір дарування.
Оскільки рішення суду є чітким і зрозумілим, Позивач вважає, що Приватний нотаріус КМНО ОСОБА_3 ігнорує вимоги чинного законодавства і грубо порушує майнові права недієздатної особи, у зв'язку з чим він змушений був звернутися до суду за захистом порушеного права недієздатної ОСОБА_5
З викладених підстав Позивач підтримав позовні вимоги в судовому засіданні, просив їх задовольнити.
Відповідач-1 – Головне управління юстиції у м. Києві направив на адресу суду заяву, в якій зазначає, що не є належним відповідачем у справі, просить справу розглянути у відсутність його представника, зазначивши, що не перебуває у трудових відносинах з приватними нотаріусами, які здійснюють свою нотаріальну практику самостійно, та не може нести відповідальність за вчинені останніми нотаріальні дії.
Відповідач-2 – Приватни й нотаріус КМНО ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася, направила в судове засідання свого представника, надала суду письмові заперечення проти заявлених до неї позовних вимог, просила в позові відмовити.
Представник Відповідача-2, що діє на підставі довіреності, в судовому засіданні проти заявлених вимог заперечував, посилаючись на те, що Позивач не довів належними доказами факт звернення до нотаріуса з вимогою про надання йому документів. Пояснив, що у випадку звернення Позивача до нотаріуса з відповідною заявою та належним чином завіреними копіями документів, підстав для утримання правовстановлюючих документів чи для відмови й їх видачі у нотаріуса немає.
Вислухавши в судовому засіданні пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є сином недієздатної ОСОБА_5
Згідно рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 січня 2007 р. ОСОБА_5 була визнана недієздатною, а рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 02 лютого 2007 р. над ОСОБА_5 встановлена опіка і ОСОБА_1 призначено опікуном над недієздатною ОСОБА_5.
Зазначені обставини встановлені рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 02.02.2007 року, яке набрало законної сили і не підлягають доказуванню (а.с. 16).
Квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_5 на праві власності на підставі договору дарування, укладеного 24.05.1996 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Згідно договору дарування від 16.09.2003 р. ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_7 квартиру АДРЕСА_1 Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, номер реєстр.№ 5610.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 15.09.2008 року даний договір дарування визнаний недійсним з тих підстав, що ОСОБА_5, страждаючи з початку 2003 року на хронічний, стійкий психічний розлад, в момент укладення даної угоди, хоча і була дієздатною, але перебувала в такому стані, коли не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 17.06.2010 року дане рішення залишено без змін. Таким чином, зазначене рішення Деснянського районного суду м. Києва набрало законної сили 17.06.2010 року. Належним чином завірена копія зазначеного рішення була оглянута в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються знову при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З пояснень Позивача вбачається, що після набрання законної сили судовим рішенням, він безпосередньо приїхав до місця роботи приватного нотаріуса ОСОБА_3 та пред’явивши рішення суду, звернувся до неї з проханням видати оригінал зазначеного договору дарування, який необхідний йому для пред'явлення в БТІ для здійснення державної реєстрації квартири на ім’я ОСОБА_5, проте Відповідач відмовила йому у видачі документів, після чого він звернувся до Головного управління юстиції з письмовою заявою про визнання дій та бездіяльності приватного нотаріуса неправомірними та зобов’язання нотаріуса вчинити певні дії, а саме – видати йому оригінали правовстановлюючого документу.
Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Суд вважає обгрунтованими заперечення Відповідача-2 щодо ненадання Позивачем жодного належного доказу на підтвердження факту його звернення до приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_3 з вимогою про видачу оригіналу договору дарування та на підтвердження факту надання нотаріусом відмови у видачі документу, оскільки пояснення Позивача спростовуються наданими Головним управлінням юстиції у м. Києві матеріалами за заявою ОСОБА_1 та письмовими поясненнями приватного нотаріуса по суті скарги Позивача до Відповідача-1.
Відповідно до п. 48 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №20/5 від 03.03.2004 р. (Інструкція), - разі одержання рішення суду про визнання нотаріально посвідченого договору недійсним нотаріус робить про це відмітку на примірнику договору, який зберігається в його справах, долучивши до нього копію рішення суду, а також робить відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій і, при можливості, на всіх інших примірниках договору. Правовстановлювальний документ повертається відчужувачу майна на його вимогу .
Виходячи з вимог Інструкції, приватний нотаріус зобов’язаний повернути оригінал правовстановлюючого документу на підставі вимоги відчужувача за умови надання ним належним чином завіреної копії судового рішення про визнання договору недійсним.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання неправомірної відмови приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_3 у видачі йому оригіналу правовстановлюючого документу не підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.
Позивач ОСОБА_1 надав для огляду в судовому засіданні належним чином завірені копії судових рішень про визнання договору дарування недійсним та про призначення його опікуном над недієздатною ОСОБА_5
Таким чином, підстав для утримання правовстановлюючого документу на квартиру АДРЕСА_1, яким є договір дарування, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 24.05.1996 року, у приватного нотаріуса немає.
За таких обставин підлягає задоволенню вимога про зобов’язання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 видати ОСОБА_1 оригінал договору дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 24 травня 1996 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідчений державним нотаріусом 19-ої Київської державної нотаріальної контори Соловйовою Н.А., реєстр. номер №1-1974.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про нотаріат» Головним управлінням юстиції у м. Києві здійснюється реєстрація приватної нотаріальної діяльності, а відповідно до ст. 27 Закону України «Про нотаріат» приватний нотаріус несе відповідальність за шкоду, заподіяну особі внаслідок незаконних дій або недбалості.
За таких обставин, в позовних вимогах до Головного управління юстиції у м. Києва слід відмовити.
Згідно зі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві – пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
З матеріалів справи вбачається, що Позивачем понесені судові витрати у справі в сумі 45,50 грн., які складаються з сплаченого судового збору, який справляється щодо вимог немайнового характеру - 8,50 грн., а також 37,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, що підтверджується відповідними квитанціями (а.с. 1,2).
Оскільки суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог немайнового характеру та відмові у задоволенні частини позовних вимог немайнового характеру, судові витрати за рахунок відповідача-2 не відшкодовуються.
Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст. 216 ЦК України, п. 48 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №20/5 від 03.03.2004 р., ст.ст. 10, 11, 57-61, 208-210, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у м. Києві, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання дій та бездіяльності неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.
Зобов’язати Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 видати ОСОБА_1 оригінал договору дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 24 травня 1996 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідчений державним нотаріусом 19-ої Київської державної нотаріальної контори Соловйовою Н.А., реєстр. номер №1-1974.
В решті позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а учасниками судового розгляду, які не брали участь у судових засіданнях протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга сторонами не подавалася. Якщо було подано апеляційну скаргу, рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом м. Києва.
СУДДЯ :