Цивільна справа № 2-3437/1-2010 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді: БАРТАЩУК Л.П.
при секретарі: Полторак І.В.
з участю представника позивача: ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_3 звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом про стягнення додаткових витрат на дитину, просить стягнути з Відповідача на її користь додаткові витрати, понесені на лікування неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 3 720, 00 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що від шлюбу з Відповідачем вона має доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Шлюб розірвано в листопаді 2009 року. З 09.11.2009 року, за рішенням суду, з Відповідача стягуються аліменти на утримання доньки.
У зв’язку з тим, що донька з жовтня 2009 року знаходиться під наглядом лікарів з приводу дисбактеріоза кишківника, що потребує тривалого лікування, є необхідність у додаткових витратах на лікування дитини, яке щомісячно коштує близько 600 – 620 гривень. Оскільки добровільно надати додаткову матеріальну допомогу Відповідач відмовився, придбавши один раз ліків на 200 гривень, Позивачка на підставі ст. 185 СК України просить стягнути разову грошову суму з Відповідача в межах фактично понесених нею додаткових витрат на дитину.
В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених в позовній заяві, просила задовольнити, додатково зазначивши, що частина чеків за придбані дитині ліки не збереглися.
Відповідач надав письмові заперечення проти заявлених вимог, згідно яких просив в задоволенні позову відмовити з наведених підстав. Проте, вислухавши в судовому засіданні представника Позивача, частково визнав позовні вимоги та не заперечував проти стягнення з нього половини фактично підтверджених додаткових витрат на дитину, з урахування сплачених ним 200 гривень на придбання ліків.
Вислухавши в судовому засіданні пояснення представника Позивача, Відповідача, дослідивши матеріали, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі до 21 листопада 2009 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу (а.с. 4).
Від цього шлюбу у сторін є дитина – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 3).
З довідки дитячої поліклініки №2 Дарницького району м. Києва від 01.06.2010р. вбачається, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1., знаходиться на обліку дільничної мережі ДП №2 та з квітня 2009 року страждає на дисбактеріоз кишківника, в результаті чого у дитини хронічний закреп. Дівчинка потребує довготривалого лікування бактеріофагами та продуктами, до складу яких входять молочно - кислі бактерії (а.с. 5).
З наданих суду чеків, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні, вбачається, що загальна сума придбаних Позивачкою для лікування дитини медичних препаратів становить 1966, 10 гривень (а.с. 6-13, 19-24).
Сторонами визнається те, що Відповідач сплачує на користь Позивачки аліменти на утримання дитини в сумі 1000 грн. щомісяця, також те, що вартість ліків, придбаних Відповідачем для лікування дитини, становить 200 гривень. Згідно зі ст. 61 ЦПК України вказані обставини не підлягають доказуванню.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Згідно зі ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 185 Сімейного кодексу України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Позивачем доведені фактично понесені нею додаткові витрати на загальну суму 1966, 1 грн.
Враховуючи положення Сімейного кодексу України, суд вважає обґрунтованими твердження Відповідача про рівну участь батьків в розподілі додаткових витрат на лікування доньки, а не покладення зазначених витрат на одного з батьків, який проживає окремо.
Суд не приймає доводи Позивача щодо додаткових витрат, які не підтверджені документально, проте існують, зі слів представника, де-факто відповідно до рекомендацій лікарів та не можуть бути підтверджені документально (масаж, необхідні обстеження тощо), оскільки згідно вимог СК України відшкодовуються фактично понесені витрати, які мають бути підтверджені засобами доказування, передбаченими чинним ЦПК України.
За таких обставин суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог – в частині стягнення з Відповідача Ѕ частини фактично понесених Позивачем додаткових витрат на дитину 1 966 грн. : 2 = 983 грн.), що, з урахуванням сплачених Відповідачем грошових коштів на придбання ліків в сумі 200 гривень становить 783, 00 гривень.
В судовому засіданні 13.09.2010 року була проголошена вступна та резолютивна частини рішення, повний текст рішення складений 14.09.2010 року.
Клопотань та заяв сторін про отримання вступної та резолютивної частин рішення від сторін не надходило.
З урахуванням викладеного та к еруючись ст.ст. 180, 185 СК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 61, 174, 209, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 додаткові витрати на неповнолітню дитину – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 783, 00 гривень.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя :
Цивільна справа № 2-3437/1-2010 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(вступна та резолютивна частини)
13 вересня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді: БАРТАЩУК Л.П.
при секретарі: Полторак І.В.
з участю представника позивача: ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину,-
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст.ст. 208, 218 ЦПК України, суд може оголосити вступну та резолютивну частину рішення, з повним текстом рішення сторони можуть ознайомитися на наступний день після оголошення вступної та резолютивної частин рішення в судовому засіданні.
К еруючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 61, 174, 209, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 додаткові витрати на неповнолітню дитину – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 783, 00 гривень.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя :