Копія
справа № 2а-9884/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2010 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі головуючого судді Ярмоленка В.В., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Коростені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов"язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії дітям війни, -
В С Т А Н О В И В:
В квітні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до суду, в якому просить зобов"язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити недовиплачену щомісячну державну соціальну допомогу , відповідно до ЗУ « Про соціальний захист дітей війни», як дитині війни в сумі 5098,11 грн за період з 01.01.2006 року по 31.12.2009 року. Вимоги мотивує тим, що має статус дитини війни, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має право на отримання щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак, дана грошова допомога йому фактично не виплачувалась.
Відповідач позов не визнав.
Дослідивши матеріали справи, в їх сукупності та давши їм оцінку, суд встановив, що спірні правовідносини регулюються Законом України «Про соціальний захист дітей війни» (далі: Закон). Встановлено, що позивач є пенсіонером та має статус дитини війни. Згідно зі ст.6 Закону (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), що діяв на час виникнення спірних правовідносин, таким особам до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни (30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої, відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» встановлюється відповідно до розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який визначається законом про бюджет на відповідний календарний рік). Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ст.7 Закону). Виплата допомоги проводиться органами, що виплачують пенсію, одночасно з її виплатою.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі №10 - рп/2008, визнано такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, зміни до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», які були внесені Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік” такі законодавчі акти України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня прийняття рішення конституційним Судом України. При цьому, рішення про відновлення дії Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у редакції, чинній до внесення змін з 01.01.2008 року та порядку обчислення розміру підвищення дітям війни, Верховною Радою України не приймалось, внаслідок чого, питання обчислення підвищення до пенсії дітям війни залишилось неврегульованим. КМ України, з метою визначення порядку обчислення підвищення пенсій дітям війни, було прийнято постанову від 28.02.2008 року №530, якою надано право на призначення та виплату пенсій та підвищень в розмірах, встановлених Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік . П. 8 цієї постанови визначає такі підвищення в розмірах : з 22.05.2008 року - 48.10 грн., з 1.07.2008 року - 49.80 грн., з 01.10.2008 року – 49.80 грн. В цих розмірах позивач і отримував такі соціальні виплати. Згідно ст. 54 ЗУ “Про державний бюджет на 2009 рік”, визначено, що розмір прожиткового мінімуму на одну особу на місяць, для осіб, що втратили працездатність, встановлюється в тих же розмірах, які діяли станом на грудень 2008 року. В 2008 році розмір прожиткового мінімуму на одну особу на місяць, для осіб, що втратили працездатність, визначався ст. 58 ЗУ“Про державний бюджет на 2008 рік” в розмірах - з 01.04.2008 року- 481грн., з 01.07.2008 року- 482 грн., з 01.10.2008 року- 498 грн., з 01.11.2009 року- 573 грн.
За таких обставин, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, виходячи з того, що дія ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» відновлена з 22.05.2008 року, при цьому згідно ст. 99 КАС України, по спорах такої категорії на час звернення особи до суду було визначено річний строк позовної давності, з того часу, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права, застосування такого положення, відповідно до ст. 100 КАС України, вимагає відповідач, тому позивач має право на отримання таких виплат в період з 02.04.2009 року по 31.12.2009 року.
Суд визнає безпідставним посилання відповідача на те, що відповідно із частиною 3 статті 3 Закону України „Про звернення громадян", заява про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо викладається у формі письмового звернення, а письмова заява до головного управління, в якій викладена вимога про перерахунок пенсії позивачем не подавалась, тому такі виплати позивачу не повинні провадитись, бо відповідно до вимог Положення про управління ПФ України в районах, містах і районах вмістах (Затвердж. Постановою правління ПФУ 30.4.2002 року №8-2, облік осіб з таким статусом ведеться УПФ в місті чи районі, про що в пенсійному посвідченні ставиться відповідна помітка,а такі кошти нараховуються і виплачуються відповідачем централізовано. Суд визнає, що такі виплати має провадити позивачу саме Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області. Безпідставним є посилання відповідача і на те, що вимога позивача не спрямована на оскарження рішення чи бездіяльності УПФ, бо позивач в своїй заяві саме ставить питання про оскарження неправомірних дій ГУПФ, в частині невиплати йому зазначених кошт. При цьому, в ідповідно до ст.2 та 159 КАС України, суд дослідив правосуб»єктність відповідачів, їх права і обов»язки , в сфері публічних правовідносин, та визначив,що вони є належними відповідачами по заявлених вимогах. Саме відповідач (ГУПФ України в Житомирській області) має обов»язок провадити нарахування конкретних сум соціальних виплат, передбачених ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»- позивачу. Фінансування таких виплат, здійснюється за рахунок державного бюджету. ГУПФ України в Житомирській області не надано суду доказів тому ,що відповідні перерахування бюджетних кошт на їх рахунки для виплати позивачу не було здійснено. Аналізуючи розмір видатків,що направляються органам Мінпраці і соціальної політики з державного бюджету, для соціальних виплат, суд встановив, що джерело фінансування таких виплат було недостатнім, однак, невизначення відповідних бюджетних видатків, в Законі «Про державний бюджет України », не може приводити до обмеження витрат на загальносуспільні потреби, порушення прав людини і громадянина, встановлених Конституцією України. Згідно наказу № 147 від 02.04.2004 року Міністерства праці та соціальної політики України – , за якими головним розпорядником бюджетних коштів, призначених для видатків на соціальний захист громадян, є Міністерство Праці та соціальної політики України, а на місцях відповідні Управління праці та соціального захисту населення та Управління Пенсійного фонду України, тому суд, стягує зазначені кошти з ГУПФ України в Житомирській області. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 9, 11, 12, 158-163 КАС України, ст.ст.8, 22 Конституції України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року зі змінами, Законом України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 5 листопада 1991 року зі змінами, Законом України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», суд,
П о с т а н о в и в :
Позов задоволити частково.
Визнати неправомірними дії Головного Управління пенсійного фонду України в Житомирській області щодо невиплати ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги, передбаченої ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов’язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 02.04.2009 року по 31.12.2009 року.
В решті позовних вимог відмовити за пропуском строку звернення до суду.
Від сплати судових витрат сторони звільнити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Коростенський міськрайонний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня її ухвалення.
Суддя: