Справа № 1-667/2010 року

В   И   Р   О   К

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

29.11.2010 року Солом'янський районний суд м.Києва

в складі:головуючого-судді:  ЗАХАРОВОЇ А.С.

              при секретарів:  ПОПОВІЧЕНКО Т.А.

                               СОЛОВІЦЬКОЇ І.М.

                            САДЧЕНКА О.О.

     з участю прокурорів: РИБАЛКА І.А.

                               БІЛОШИЦЬКОГО М.В.

                           ПОЛИВАЧА О.І.

                                    захисника:  ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинувачення: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Первомайськ Миколаївської обл., українку, громадянику України, освіта вища, не заміжня, працююча приватним підприємцем, зареєстрована АДРЕСА_2, проживаюча АДРЕСА_1 раніше не судима,- у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 303 КК України ,-

В С Т А Н О В И В:

Підсудна ОСОБА_7 в липні місяці 2009 року, з метою заняття сутенерством, тобто забезпечення заняття проституцією іншими особами, надала об'яву в мережі Інтернет на сайті  ІНФОРМАЦІЯ_2 з оголошенням про запрошення дівчат на роботу, з вказаним номером телефону НОМЕР_2.

Так з липня 2009 року підсудна ОСОБА_7 почала забезпечувати заняття проституцією  ОСОБА_8, яка познайомилася з нею через невстановлену слідством особу- дівчину на ім'я «ОСОБА_6» і, якій ОСОБА_7 при зустрічі пояснила умови заняття проституцією, а саме: вона, ОСОБА_7, при отриманні замовлення від клієнтів, які бажають отримати сексуальні послуги за грошову винагороду, буде сповіщати ОСОБА_8 куди саме та на котрий час потрібно з'явитися, або приїжджати до неї (підсудної) на квартиру, яку вона винайняла за адресою АДРЕСА_1 для надання сексуальних послуг клієнтам.

 Також продовжуючи свої злочинні дії підсудна  ОСОБА_7 за допомогою Інтернет мережі розмістила на сайті «ІНФОРМАЦІЯ_3» оголошення про надання послуг сексуального характеру, за грошову винагороду, а також розмістила в мережі Інтернет на вище зазначеному сайті фотокартки дівчат повій, яких вона особисто фотографувала,  а також  вказала свій  номер  мобільного  телефону  НОМЕР_2, враховуючи   регулярно отримувати для себе грошову винагороду в розмірі 50 відсотків від коштів, які будуть отримані від надання дівчатами сексуальних послуг клієнтам.

25.01.2010 року, приблизно о 22 годині підсудна ОСОБА_7 зателефонувала на мобільний телефон  ОСОБА_9,  якій вона також забезпечувала заняття проституцією, та в телефонній розмові повідомила останній, щоб вона приїхала на АДРЕСА_1, де на неї повинен чекати клієнт ОСОБА_10 якому вона повинна була надати послуги сексуального характеру за грошову винагороду, при цьому,  гроші, що вона отримає від клієнта, повинна була залишити в цій квартирі, де на той час знаходилася ОСОБА_8.

Цього ж дня 25.01.2010 року, приблизно о 23 годині 15 хвилин, в квартирі № АДРЕСА_1 співробітниками міліції була затримана ОСОБА_7 за заняття сутенерством.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_7 свою вину у пред'явлені їй обвинуваченні по  ст. 303 ч. І КК України не визнала та пояснила, що сутинерством вона не займається.

Вина підсудної ОСОБА_7 у сутинерстві повністю підтверджується зібраними по справі доказами.

Перевіреними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_9, яка на досудовому слідстві  показала, що в грудні 2009 року вона вирішила зайнятися проституцією так як необхідні були гроші. З цією метою, вона придбала журнал «Пропоную роботу», де побачила оголошення, а саме пропонують високооплачувану роботу для дівчат. Вона зателефонувала по номеру НОМЕР_2. Слухавку   підняла жінка, яка повідомила, що робота полягає у тому, що їй буде необхідно надавати інтимпослуги за гроші. Після цього, жінка попросила описати свою зовнішність, що вона і зробила.

Через деякий час їй зателефонувала ця жінка  і попросила її приїхати на АДРЕСА_1.

Коли вона  приїхала на вказану адресу, то в квартирі була дівчина, як потім дізналася ОСОБА_3 та підсудна ОСОБА_7, яка представилася ОСОБА_2. ОСОБА_7 повідомила їй, що година інтим послуг коштує 800 гривень, з яких вона повинна була віддати їй 400 гривень за те, що вона знаходить клієнтів.

ОСОБА_7 подивилася на неї та сказала, що необхідно поїхати до бару, назви якого вона не пам'ятає, де вона та ОСОБА_3 повинні зустрітися з клієнтами, а потім з ними поїхати у місце яке вкажуть вони.

Вона та ОСОБА_3 зустрілися з клієнтами, але одному з них зателефонувала дружина та він заплатив їй та ОСОБА_3 гроші в сумі 1200 гривень і вони поїхали.

Вона віддала частину грошей у сумі 300 гривень ОСОБА_3, щоб та передала їх ОСОБА_7, а сама  поїхала до знайомої. Також ОСОБА_7  повинна   була   їй   телефонувати   на   мобільний   телефон НОМЕР_1   та повідомляти куди, вона повинна їхати до клієнта для надання інтимних послуг.

25.01.2010 року близько о 14 годині їй зателефонувала ОСОБА_7 , котра повідомила, що через годину вона повинна бути на АДРЕСА_1. Коли вона о 15 год. приїхала на квартиру, то там була ОСОБА_3. В квартирі вона пробула до 17 год. та так, як їй необхідно було на курси Англійської мови на 18 год., то вона пішла з квартири не до чикавшись клієнту. Про що вона повідомила ОСОБА_7  .

Близько  о 22   год. цього ж дня  їй  на  телефон  зателефонувала  ОСОБА_7    та повідомила, що їй терміново необхідно приїхати на АДРЕСА_1. Прибувши до квартири, вона побачила клієнта, ОСОБА_3 та ще одну невідому їй  дівчину. Клієнт вибрав її, після чого дістав гроші в сумі 600 гривень та поклав їх на стіл, після чого їх взяла ОСОБА_3, дійсне ім'я якої ОСОБА_9, а вона з клієнтом пішли до кімнати, у  якій проживає ОСОБА_1. Після надання інтим послуги, клієнт одягнувся та коли виходив з квартири, то був затриманий працівниками міліції (а.с. 45-47).

Перевіреними в судовому засіданні показами свідка  ОСОБА_8, яка на досудовому слідстві  показала, що приблизно в кінці серпня 2009 року, її знайома на ім'я ОСОБА_6 прізвища її вона не знає, але називала вона себе «ОСОБА_6», запропонувала їй зайнятися проституцією, на що вона погодилася. В цей же день вони приїхали на АДРЕСА_1. Коли вони приїхали на вказану квартиру, то в ній були дівчата, імена яких їй не відомі. Також в квартирі була ОСОБА_7, яка представилася як ОСОБА_2.

ОСОБА_7 поспілкувалася з нею про надання послуг  інтимного характеру  клієнтам, які вона повинна надавати, їх вартість та умови отримання грошей, а також взяла в неї її номер телефону. Також їй ОСОБА_6 пояснила, що вартість послуг складає 100 доларів США, з них 400 гривень віддавати ОСОБА_7, за те, що вона їй знаходить клієнтів та забезпечує безпеку, а інші гроші, вона залишає собі. У разі затримання працівниками міліції вона повинна була телефонувати ОСОБА_7, вести себе спокійно, т.я. їх повинні будуть відпустити та не вводити у базу.

Через тиждень ОСОБА_6 повідомила, що їй телефонувала ОСОБА_7., котра повідомила, що їй необхідно гарно одягнутися та приїхати на АДРЕСА_1. Приїхавши за вказаною адресою, вона побачила інших дівчат, а також до квартири приїхали двоє невідомих молодих хлопця, котрі вибрали дівчат, оплатили за них та поїхали, а вона та ОСОБА_6 залишилися в квартирі. В цей день у них не було роботи і вони поїхали додому.

Десь в перших числах листопада 2009 року їй на мобільний  телефон зателефонувала ОСОБА_7, яка повідомила, що у них буде велике замовлення, а тому просить її приїхати до будинку №74 по вулиці Червоноармійській в м. Києві. На вказану зустріч, вона приїхати не встигла, а  тому зателефонувала на телефон (НОМЕР_2) ОСОБА_7 і та сказала їй, щоб вона приїхала до бару «Роут-66».

Приїхавши до бару, вона  побачила ОСОБА_7 та дівчат, які виступали в якості медсестер. ОСОБА_11 вела облік надавання дівчатами інтим послуг клієнтам, при цьому, гроші від клієнтів вона отримувала особисто. За цей вечір, вона отримала 400 гривень на квартирі № АДРЕСА_1, гроші їй дала ОСОБА_7. Вона повідомила ОСОБА_7., що у неї проблеми з квартирою, а тому ОСОБА_7 запропонувала їй жити в квартирі № АДРЕСА_1 з оплатою 60 гривень за сутки. На її пропозицію вона погодилася та з листопада 2009 року почала проживати за цією адресою, надаючи інтимні послуги за цією адресою. В цій квартирі проживали ОСОБА_7 та її син ОСОБА_12. Коли вона надавала  інтим послуги у кімнаті, де проживав ОСОБА_1, то він в цей час був на вулиці.

Особисто ОСОБА_7 фотографувала її та інших дівчат для розміщення у мережі Інтернет на сайті «ІНФОРМАЦІЯ_3» анкети із фото її та інших дівчат з рекламуванням сексуальних послуг.

25.01.2010 року вона знаходилася в квартирі № АДРЕСА_1 з ОСОБА_1 та дівчиною на ім'я ОСОБА_9, яка теж займається проституцією.  Ій зателефонувала ОСОБА_7 і повідомила, що до квартири під'їжджають дівчина ОСОБА_8, а також  клієнт, якому ОСОБА_8 повинна надати  секс-послуги. Близько о 22 годині 50 хвилин до квартири зайшов чоловік, який назвався ОСОБА_10, який поклав гроші в сумі 600 гривень на кухні і з ОСОБА_8 пішов до кімнати де вони зайнялися сексом. Гроші в сумі 600 гривень вона забрала, щоб в подальшому передати їх ОСОБА_11.

Після надання сексуальних послуг, вона пішла проводити клієнта та, коли відчинила двері, то на порозі побачила чоловіків, котрі представилися працівниками міліції, які усіх затримали (а.с. 34-36).

Протоколом очної ставки від 04.02.2010 року між підсудною ОСОБА_7 та  свідком ОСОБА_8, в ході якої остання стверджувала, що ОСОБА_7 запропонувала їй роботу , а саме: надання чоловікам послуг  інтимного характеру за грошову винагороду, частина якої передавалась підсудній (а.с. 34-40).

Перевіреними в ході судового розгляду поясненнями свідка ОСОБА_13,  яка на досудовому слідстві стверджувала, що 03.01.2010 року вона знаходилася в мережі Інтернет та шукала собі роботу. Зайшовши на сайт, вона побачила оголошення, на якому пропонували роботу: надання ескорт послуг та інтимних послуг, також в оголошенні було вказано номер мобільного телефонну НОМЕР_2.

Зателефонувавши по вказаному номері, слухавку підняла жінка, яка запропонувала їй зустрітися та обговорити всі деталі. Вона погодилася і 04.01.2010 року поїхала на АДРЕСА_1 в Києві,  на адресу, яку їй вказала в телефонній розмові жінка. Приїхавши за вказаною адресою,  вона зустрілася з ОСОБА_7, яка  представилася як ОСОБА_2, та вони з нею почали спілкуватися з приводу роботи. ОСОБА_7  їй повідомила, що в неї є 9 дівчат, повії, які працюють на неї, а також дівчина диспетчер, яка приймає телефонні дзвінки, а також надавала послуги сексуального характеру, так як це були святкові дні вона їй повідомила, що всіх дівчат вона розпустила на свята, так як не має великої кількості роботи, в той час самостійно приймала замовлення від клієнтів. Також ОСОБА_7  їй повідомила умови роботи, а саме, коли вони отримувала повідомлення від диспетчера, вони повинні була їхати на квартиру за адресою АДРЕСА_1, а звідки вона вже їхала на виклик чи безпосередньо в квартирі надавала послуги сексуального характеру.

Одна година надання послуг коштувала 100 доларів США, з яких вона мала віддавали ОСОБА_7  50 відсотків, а решту залишати собі. Передача здійснювалася особисто ОСОБА_7, яка сама вела облік викликів. На ці умови вона погодилася і з 06.01.2010 року вона почала працювали на ОСОБА_7, а саме надавати клієнтам послуги сексуального характеру. Також ОСОБА_7 запропонувала їй сфотографуватися для розміщення її фотокартки в мережі Інтернет, на що вона відмовилася. Хто саме давав об'яву в мережі Інтернет їй невідомо.

Через кілька днів почали приїжджати різні дівчата, які спілкувалися з ОСОБА_7, а потім надавали послуги інтимного характеру. Так вона познайомилася з дівчатами ОСОБА_3, яка проживала у вище вказаній квартирі,  та ОСОБА_8.

По домовленості вона повинна була повертатися на квартиру до ОСОБА_7 після надання послуг інтимного характеру та віддавати ОСОБА_7 половину зароблених нею коштів.

Також ОСОБА_7 повідомила їй, що якщо в неї будуть якісь проблеми з міліцією з приводу зайняття проституцією, щоб вона зверталася до неї та вона вирішіть всі проблеми. На такій основі з нею співпрацювали всі дівчата (а.с. 50-52).

Перевіреними в ході судового розгляду поясненнями свідка ОСОБА_14, яка на досудовому слідстві стверджувала, що в середині січня 2010 року вона побачила оголошення в журналі «пропоную роботу», де було вказано номер телефону, на даний час вона цей номер вже не пам'ятає. В оголошені пропонували роботу для дівчат привабливої зовнішності.  Після  цього  вона зателефонувала  на  вказаний  номер,  та слухавку підняла жінка, яка запропонувала їй зустрітися в квартирі № АДРЕСА_1  та особисто обговорити всі деталі. Цього ж дня вона приїхала за даною адресою, та її зустріла ОСОБА_7, яка представилася ОСОБА_2. ОСОБА_7 пояснила їй, що вона повинна надавати клієнтові послуги сексуального характеру за грошову винагороду за 800 гривень, з яких вона повинна була особисто віддавати їй 400 гривень (50  %), на що вона погодилася. Також ОСОБА_7 повинна була телефонувати їй на мобільний телефон та повідомляти, коли саме та куди їй потрібно приїхати для надання послуг сексуального характеру, а також повідомила що, якщо її затримають співробітники міліції, то ніяких проблем у неї не  буде, т.я. в неї (ОСОБА_7.) багато знайомих і вона вже давно працює в цій сфері.  

Крім цього, ОСОБА_7 запропонувала їй сфотографуватися для розміщення її фотокартки в мережі Інтернет з оголошенням про надання інтимних послуг, на що вона також погодилась і  остання відразу розпочала фотографувати її в  цій квартирі. За часту вона приїжджала до ОСОБА_7 на квартиру. В квартирі, де ОСОБА_7 проживає, постійно збираються дівчата повії для надання клієнтам послуг сексуального характеру за грошову винагороду (а.с.55-57).

 Перевіреними в ході судового розгляду поясненнями свідка ОСОБА_15, який на досудовому слідстві стверджував, що 25.01.2010 року приблизно о 22 годині він передивлявся сайти всесвітній мережі Інтернет, на який повії пропонують свої сексуальні послуги та на сайті «ІНФОРМАЦІЯ_3» він побачив анкету дівчини, яка йому сподобалася. На анкеті було зазначено номер мобільного телефону НОМЕР_2 та ім'я дівчини ОСОБА_3, а також вартість надання сексуальних послуг, а саме 600 гривень за одну годину.

Зателефонувавши на вказаний номер зі свого номеру мобільного мете фону НОМЕР_3 слухавку підняла жінка, та він з нею домовився про надання йому послуг сексуального характеру. Після цього жінка повідомила йому адресу, куди він повинен приїхати, а саме АДРЕСА_1 . Приблизно о 22 годині 40 хвилин він приїхав до вказаного адресу та знову зателефонував по вище зазначеному номеру, та в розмові йому повідомили, що потрібно підійти до квартири № 40 даного будинку. Коли він прийшов до квартири, там знаходилися три дівчини, через деякий час одна дівчина кудись пішла, а дві дівчини залишилися в квартирі. Після того, як він пройшов до квартири, він одній із дівчин передав гроші в сумі 600 гривень за надання йому послуг сексуального характеру. Після цього він з іншою дівчиною на ім'я ОСОБА_8 пройшов до кімнати, де вона надала йому послуги сексуального характеру. Коли він збирався виходити з квартири, то був затриманий працівниками міліції (а.с. 60-61).

Показами свідка ОСОБА_16, оперуповноваженного,  який на досудовому слідстві (а.с. 62-63) та в судовому засіданні пояснив, що ним спільно з працівниками СБЗПЛТ Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві проводилися оперативно – розшукові заходи по документуванню осіб, які займаються звідництвом та сутенерством з використанням рекламних оголошень в печатних виданнях, та в мережі Інтернет.

25.01.2010 року, приблизно о 23 годині 15 хвилин в квартирі № АДРЕСА_1 були затримані підсудна ОСОБА_7, яка за оперативною інформацією займалася сутенерством з використанням рекламних оголошень в печатних виданнях, та в мережі Інтернет. Також в квартирі були затримані  ОСОБА_15, ОСОБА_9, яка надавала останньому послуги інтимного характеру   за грошову винагороду в розмірі 600 гривень.

При затриманні ОСОБА_7 в квартирі, де вона проживає разом з повіями та сином, за участі понятих було вилучено різноманітні речі, які прямо вказують на те, що дана квартира слогувала для місць розпусти.

Також вина підсудної ОСОБА_7 підтверджується: протоколами пред'явлення осіб для впізнання від 16.03.2010 року, згідно якого свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 по фотокарткам впізнали ОСОБА_7 як особу, що забезпечувала їм заняття проституцією (а.с.53-54, 58-59); протоколом огляду місця події від 26.01.2010 року згідно якого з квартири № АДРЕСА_1 було вилучено: модем, системний блок від комп'ютера, які належати ОСОБА_17 і, який пояснив, що за допомогою даного комп'ютера та модему розміщувалася оголошення в мережі Інтернет з приводу заняття дівчатами проституцією; фалоіметатор білого кольору, карту від стартового пакету «Київстар» з номером НОМЕР_2, фотоапарат «Соні», флеш карта, СД-диск, два чорних пластикових блокноти, та один коричневий записний блокнот, а у ОСОБА_8., яка знаходилася в даній квартирі, були вилучені гроші в розмірі 600 гривень і,  як пояснила остання дані гроші вона отримала, від ОСОБА_9 за заняття нею проституцією, для подальшої їх передачі ОСОБА_18; у ОСОБА_7 було вилучено 4 мобільних телефони, а також грошові кошти в сумі 1252 гривні та 440 доларів США, вилучені ключі від автомобіля «Пежо» (а.с. 15-17) та іншими матеріалами справи.

Оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає їх допустимими та достовірними.

Доводи підсудної ОСОБА_7 про те, що вона сутинерством не займалася, суд оцінює критично та до уваги не приймає, оскільки вони суперечать доказам, які досліджені у даному вироку та визнані достовірними, т.я. у суду не викликають сумнівів, в т.ч. показаннями свідків ОСОБА_8., ОСОБА_13, ОСОБА_9  та ОСОБА_14, з , що саме ОСОБА_7 забезпечувала заняття їх проституцією, та саме ОСОБА_4 знаходила їм клієнтів для надання їм послуг сексуального характеру, та за свою роботу юна з дівчат повій брала 50 відсотків від суми яку отримували дівчата повії від клієнтів,а тому суд вважає, що підсудна намагається уникнути покарання за скоєння злочину.

Щодо показів свідка ОСОБА_17 про те, що підсудна ОСОБА_7 не займалася сутинерством, суд вважає їх неправдивими та до уваги не приймає, оскільки вони суперечать доказам, які досліджені у даному вироку та визнані достовірними, і направлені на те щоб допогти підсудній, яка є рідною матір”ю свідка, уникнути покарання за скоєння злочину.

 Отже, суд приходить до висновку, що підсудна ОСОБА_7 своїми умисними діями, які виразились у сутенерстві, тобто діях особи по забеззпеченню заняття проституцією іншим особам, а тому її дії підлягають кваліфікації за  ст. 303 ч. 1 КК України.

При призначенні  покарання підсудній ОСОБА_7, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь і характер суспільної небезпеки нею скоєного, її особу: раніше не судима, позитивно характеризується за місцем реєстрації, не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога.

Обставин, що обтяжують або пом”якшують покарання підсудної ОСОБА_7, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, фактичні обставини справи, особу підсудної ОСОБА_7, а також і те, що  вчинений нею злочин  віднесений до злочинів середньої тяжкості згідно ст. 12 КК  України, суд  вважає за необхідне визначити їй міру покарання у вигляді позбавлення волі.

Разом з тим, суд дійшов до висновку про можливість виправлення підсудної ОСОБА_7 .без відбування покарання, а тому на підставі ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити її від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов”язки згідно ст. 76 КК України і таке покарання буде достатнім для її виправлення та попередження нею вчинення нових злочинів.

Речові докази: модем, системний блок від комп'ютера, фотоапарат «Соні», 4 мобільних телефони, які зберігається в камері зберігання речових доказів Солом”янського РУГУ МВС України в м. Києві, та гроші в сумі 600 гривень,  які здані до фінансової частини Солом”янського РУГУ МВС України в м. Києві, підлягають конфіскації в дохід держави, т.я. вказаний мобільний телефон є знаряддям злочину, а зазначені гроші нажиті злочинним шляхом; фалоіметатор білого кольору, карту від стартового пакету «Київстар» з номером НОМЕР_2, СД-диск, два чорних пластикових блокноти, та один коричневий записний блокнот підлягають знищенню; гроші в сумі 1252 гривні та 440 доларів США, які здані до фінансової частини Солом”янського РУГУ МВС України в м. Києві, та ключі від автомобіля «Пежо», які зберігається в камері зберігання речових доказів Солом”янського РУГУ МВС України в м. Києві, підлягають поверненню ОСОБА_7.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-

З  А  С  У  Д  И  В :

Визнати винною ОСОБА_7 за ч. 1  ст. 303 КК України і призначити їй покарання у виді 3(трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом 3 (трьох) років  іспитового строку не вчинить нового злочину.

Відповідно до ст. 76 КК України 2001 року покласти на ОСОБА_7 обов”язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з»являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід ОСОБА_7 залишити підписку про невиїзд з місця проживання до набрання вироком чинності.

Речові докази: модем, системний блок від комп'ютера, фотоапарат «Соні», 4 мобільних телефони, які зберігається в камері зберігання речових доказів Солом”янського РУГУ МВС України в м. Києві як знаряддя злочину, гроші в сумі 600 гривень,  що нажиті злочинним шляхом і, які здані до фінансової частини Солом”янського РУГУ МВС України в м. Києві, конфісковать в дохід держави; фалоіметатор білого кольору, карту від стартового пакету «Київстар» з номером НОМЕР_2, СД-диск, два чорних пластикових блокноти, та один коричневий записний блокнот знищити; гроші в сумі 1252 гривні та 440 доларів США, які здані до фінансової частини Солом”янського РУГУ МВС України в м. Києві, та ключі від автомобіля «Пежо», які зберігається в камері зберігання речових доказів Солом”янського РУГУ МВС України в м. Києві, повернути ОСОБА_7.

Вирок може бути оскаржений  до Апеляційного суду м. Києва через районний суд   протягом 15 діб з моменту його проголошення.

        С у д д я :