Справа 2- 2157\6 2007 р.

РІШЕННЯ

 Іменем     України

6 квітня 2007 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого   судді                Нежури В.А.

при секретарі                           Тищенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1до ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про стягнення

коштів

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся в суд із позовом про стягнення з відповідача 37 274 гр. 45 коп., що становить залишок коштів, які не були йому виплачені в повному обсязі за період роботи у закордонному відрядженні протягом 1987-1991 років.

Представник позивача підтримала заявлені вимоги в судовому засіданні, зазначивши, що після розпаду СРСР на його рахунку у Зовнішекономбанку СРСР, в якості заробітної плати, знаходилися кошти в сумі 15 420,66 івалютних рублів, зароблених ним за час перебування у закордонному відрядженні. У 1998 році відповідач, у відповідності до укладеної між державної угоди між Російської Федерацією і Україною виплатив позивачу залишок коштів, що становить 1818 дол. США, але позивач вважає, що відповідач зробив виплату в порушення визначеного порядку, безпідставно здійснивши повторну конвертацію зарплати в інвалютних рублях, чим знизив суму належних до виплати доларів США у п'ять разів.

Представник відповідачка позовні вимоги не визнала, посилаючись на те, що розрахунок із позивачем проведений у повному обсязі відповідно до порядку, визначеного міждержавною угодою, укладеною Російською Федерацією і Україною.

Дослідивши матеріали справи, вислухав пояснення сторін суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1., з 29.04.1987 року по 01.07.1991 року працював в закордонному відрядженні у Монгольській Народній Республиці на посаді слюсаря - електромонтажника у Всесоюзному виробничому об'єднанні „Зарубежстрой", отримуючи заробітну плату в валюті держави перебування - монгольських тугриках (а.с. -10).

13.10.1987 року позивачу був відкритий поточний рахунок № 57045384 у Зовнішеконом банку СРСР. На момент закінчення роботи у Монголії на рахунку позивача знаходилось 15 420.66 інвалютних рублів, у які переводилася валюта МНР -тугрики, згідно діяючого на той час законодавства Союзу РСР (а.с. - 13).

Після розпаду СРСР в грудні 1991 року Міждержавна рада по спостереженню за обслуговуванням державного боргу і використання активів прийняла рішення, у відповідності з яким Зовнішеконом банк і його установи на території колишнього СРСР, в тому числі й на України, припинили операції по валютних рахунках підприємств, організацій і громадян станом на 31.12.1991 року, блокуючи залишки валютних коштів на їх рахунках.

07.12.1992 року Президентом Російської Федерації був виданий Указ № 1565 « Про міри щодо врегулюванню внутрішнього валютного боргу колишнього Союзу СРС».

2

Згідно п. 8 Протоколу засідання змішаної Російсько-Української Комісії по співробітництву, яке вібулося 30.03.1996 року було прийнято до відома, що погашения заборгованості перед фізичними особами - резидентами України, які мають рахунки в колишніх установах Зовнішекономбанку СРСР на території України, буде проводитись Російською стороною по мірі вивірки розрахунків із Зовнішекономбанком СРСР. Для виконання цих рішень «Укрексімбанк» та Зовнішекономбанк Російської Федерації підписали зведений і ліквідаційний баланс по кожному колишньом відділенню Зовнішекономбанку на Україні.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1353 від 02.12.1997 р. «Про порядок розрахунків з громадянами - власниками рахунків у колишніх відділеннях Зовнішекономбанку СРСР на території України» визначено, що «Укрексімбанк» призначено уповноваженим банком щодо розрахунків із вказаними громадянами -власниками валютних рахунків.

У п. 2.3 цієї постанови передбачено, що кошти сплачуються «Укрексімбанком» громадянам - власникам рахунків за рахунок коштів, які перераховуються йому Зовнішекономбанком Російської Федерації, на підставі заяв таких осіб.

25.09.1997 року, Зовнішекономбанк Росії та «Укрексімбанк" підписали «Порядок перерахування авансового платежу в сумі 10 млн. долларов США для розрахунку з фізичними особами - резидентами колишнього Союзу РСР по їх рахунках та вкладах в колишніх установах Зовнішекономбанку на Україні»

У відповідності із порядком, визначеним вказаними нормативними документами, залишки коштів на особовому рахунку позивача в Зовнішекономбанку СРСР в сумі 15 420,66 інвалютних рублів, були перераховані в долари США і виплачені 05.05.1998 р. відповідачем позивачу в сумі 1818 дол. США, з урахуванням комісії банку.

Оскільки перерахунок залишку коштів позивача на його рахунку здійснювався російською стороною (а.с. - 13 об), а на відповідача покладений лише обов'язок щодо касового обслуговування, тобто фактичної виплати грошових коштів, відповідача необхідно визнати особою, яка не несе відповідальності за правильність цього розрахунку, а тому в задоволенні позову слід відмовити, як пред'явленого до не належної сторони.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 10,11, 58-60, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ

В задоволенні позову ОСОБА_1до ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про стягнення коштів в сумі 37 274 гр. 45 коп., які не були йому виплачені в повному обсязі за період роботи у закордонному відрядженні протягом 1987-1991 років   відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10 - денного строку для подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне бдсашсення- подано. але апеляційна скарга не була подана у 20- денний строк  після закінчення цього строку.