Справа № 11- 596/10 Головуючий у І інстанції Квятковський М.С.
Категорія: ст.296 ч.4 КК України Доповідач Фідря О.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Луцьк 10 грудня 2010 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого – судді Фідрі О.М.,
суддів – Польового М.І., Матвієнко Н.В.,
з участю прокурора – Старчука В.М.,
засудженого – ОСОБА_1,
захисника – ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Луцького міськрайонного суду від 28 вересня 2010 року, яким –
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Жабка Ківерцівського району, житель АДРЕСА_1, з середньою-спеціальною освітою, непрацюючий, одружений, на утриманні троє неповнолітніх дітей, відповідно до ст. 89 КК України несудимий, –
засуджений за ч. 4 ст. 296 КК України на три роки позбавлення волі.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати -
В С Т А Н О В И Л А :
Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 19 червня 2010 року близько 5 години ранку, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння та знаходячись на автомобільній стоянці, що поблизу нічного клубу «ХХІ століття» по проспекту Молоді у м. Луцьку, умисно, грубо порушуючи громадський порядок, що виразилося в явній неповазі до суспільства та в очевидному ігноруванні існуючих в суспільстві правил поведінки, моральності та добропристойності, що супроводжувалось особливою зухвалістю, безпричинно, з хуліганських спонукань наніс удар долонею руки по голові потерпілого ОСОБА_3, який знаходився в салоні автомобіля, після чого, продовжуючи свої протиправні дії, застосував заздалегідь заготовлений предмет для нанесення тілесних ушкоджень – ніж, наніс ним потерпілому удар у праве передпліччя, коли той вийшов із автомобіля, чим спричинив ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження у вигляді різаної рани задньої внутрішньої поверхні правого передпліччя.
У поданій апеляції засуджений, не оспорюючи доведеність його вини у вчиненому злочині, просить призначити покарання, не пов’язане з позбавленням волі, з урахуванням того, що на його утриманні троє неповнолітніх дітей, він працює на будівництві, за місцем проживання характеризується позитивно, з потерпілим примирився, відшкодував йому завдані збитки, щиро розкаявся у вчиненому. Також зазначає, що відповідно до ст. 89 КК України він є не судимим, після відбування покарання протягом останніх восьми років не притягувався до кримінальної відповідальності.
Прокурор, яка приймала участь у розгляді справи судом першої інстанції, у запереченнях на апеляцію засудженого вважає, що призначене судом першої інстанції покарання з урахуванням тяжкості злочину та особи засудженого є необхіднім і достатнім для виправлення останнього і попередження вчинення ним інших злочинів. Прокурор пропонує апеляцію засудженого залишити без задоволення, а вирок суду відносно нього – без зміни.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого та його захисника, які підтримали апеляцію, міркування прокурора на заперечення доводів апеляції, перевіривши за матеріалами кримінальної справи доводи апеляції, колегія суддів судової палати прийшла до висновку, що апеляція до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у грубому порушенні громадського порядку з мотивів неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, та правильність кваліфікації його дій за ч. 4 ст. 296 КК України в апеляції не оспорюються.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначені покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Цих вимог закону судом першої інстанції дотримано.
Згідно з вироком під час призначення ОСОБА_1 покарання суд врахував характер, обставини та ступінь тяжкості вчиненого злочину, що відноситься до категорії тяжких злочинів, особу засудженого, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. До обставин, що пом’якшують покарання суд відніс добровільне відшкодування завданих злочином збитків, до обставин, що обтяжують покарання – вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.
Вчинення злочину, відповідальність за який передбачена ч. 4 ст. 296 КК України і за який засуджений ОСОБА_1, карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років позбавлення волі. З урахуванням тих обставин, про які засуджений зазначає у поданій апеляції: наявність на його утриманні трьох неповнолітніх дітей, відшкодування завданих потерпілому збитків, думки потерпілого, який просив суворо не карати засудженого, суд призначив ОСОБА_1 мінімальне покарання – у виді трьох років позбавлення волі.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 призначено мінімальне покарання, а також тяжкість злочину та обставин, при яких ним було вчинено цей злочин, колегія суддів вважає, що реальне відбування покарання у вигляді позбавлення волі є необхідним й достатнім для виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
На підставі викладеного колегія суддів залишає апеляцію засудженого без задоволення, а вирок суду без зміни.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А :
Вирок Луцького міськрайонного суду від 28 вересня 2010 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, апеляцію засудженого – без задоволення.
Головуючий /підписи/ О.М.Фідря
Судді М.І. Польовий
Н.В. Матвієнко
Згідно з оригіналом
Суддя апеляційного суду
Волинської області О .М.Фідря