Справа №2-5382/2010
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 грудня 2010 року Залізничний районний суд м. Сімферополя в складі:
судді – Романенко В.В.,
при секретарі – Астанькович О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим про звільнення майна з-під арешту, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом про звільнення з-під арешту автомобіля НОМЕР_1; легкового автомобіля НОМЕР_2, НОМЕР_3, мотивуючи тим, що у виконання судового наказу №2Н-167/08, виданого 28.09.2009 року Залізничним районним судом м.Сімферополя про стягнення з ОСОБА_2 суми заборгованості, накладено арешт на вищевказані автомобілі, яки належать ОСОБА_1.
Позивач до судового засідання не з’явився, про час, день та місце слухання справи сповіщався належно, причини неявки суду не повідомив.
Представник Залізничного ВДВС СМУЮ АР Крим до судового засідання не з’явився, про час, день та місце слухання справи сповіщався належно, надав суду заперечення проти позову, в яких просив у задоволенні вимог ОСОБА_1 відмовити, оскільки з трьох автомобілів, з яких позивач просить зняти арешт, арешт накладено тільки на один автомобіль НОМЕР_1.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судом встановлено, що у виконання судового наказу №2Н-167/08 виданого 28.09.2009 року Залізничним районним судом м.Сімферополя про стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОАО «Райффайзенбанк Аваль» 186455,84грн. постановою державного виконавця Залізничного ВДВС СМУЮ АРК від 18.01.2010 року накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_2, а саме автомобілі: 1) МАЗ 93866 (1992) держ.номер НОМЕР_5 2) ПР АЦ-22 (2005) держ.номер НОМЕР_6; 3) ВАЗ 21114-110-51 (2006); 4) УПП (Б) 2412 (1998) держ.номер НОМЕР_7; 5) AUDI А6 (1998) держ.номер НОМЕР_8 6) УЦПТ 2.8 (2004) держ.ном6ер НОМЕР_9 7) ГАЗ 3302 (2003) НОМЕР_10; 8) КРАЗ 214 (1965) держ.номер НОМЕР_11
Як вбачається з матеріалів справи, а саме із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_12 від 03.02.2009 року, арештований автомобіль марки AUDI А6 (1998) держ.номер НОМЕР_8 зареєстрований за ОСОБА_1. Отже, на час накладення арешту, автомобіль марки AUDI А6 (1998) держ.номер НОМЕР_8 належав позивачу у справі ОСОБА_1
Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У зв’язку з тим, що на автомобіль, що належить позивачу, державним виконавцем Залізничного ВДВС СМУЮ АРК накладено арешт, позивач не має можливості користуватися ним, що порушує його законні права, як власника майна. У зв’язку з чим, він звернувся із заявою до Залізничному ВДВС Сімферопольського МУЮ АРК про зняття арешту з автомобілю, однак позивачу було повідомлено, що він не є стороною по примусовому виконанню судового наказу і підстав для надання будь-яких документів про накладення арешту, а також підстав для зняття арешту не має.
Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Статтею 391 ЦК Ураїни передбачено право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно зі ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.
Враховуючи те, що на момент накладення арешту на автомобіль він не належав боржнику по виконавчому провадженню, а належав ОСОБА_1 і те що позивач є власником цього транспортного засобу, суд вважає, що позов в цій частині є обгрунтований та підлягає в цій частині задоволенню.
Оскільки постановою державного виконавця Залізничного ВДВС СМУЮ від 18.01.2010 року арешт на легковий автомобіль НОМЕР_2, НОМЕР_4, які належать позивачу, накладений не був, то суд вважає за доцільне у задоволенні вимог про зняття арешту з вказаних автомобілів відмовити.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з’ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог.
На підставі ст.ст.317, 319, 328, 391 ЦК України, ст.59 Закону України «Про виконавче провадження, керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України,
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим про звільнення майна з-під арешту – задовольнити частково.
Звільнити з-під арешту автомобіль марки AUDI А6 (1998) держ.номер НОМЕР_8, який належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_12 від 03.02.2009 року.
Постанову державного виконавця Залізничного ВДВС СМУЮ АР Крим від 18.01.2010 року в частині накладення арешту на автомобіль марки AUDI А6 (1998) держ.номер НОМЕР_8 - скасувати.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим через Залізничний районний суд м.Сімферополя протягом десяти днів з дня його проголошення (отримання копії рішення).
Суддя: