Справа № 758/13984/21

3/758/7618/21 Категорія 200

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Київ

08 жовтня 2021 року

Суддя Подільського районного суду міста Києва Бузунко О.А., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Подільського УП ГУ НП України в місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, офіційно не працюючу, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 160 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 17 вересня 2021 року близько о 13 годині 00 хвилин в м. Києві по пр-т Правди здійснювала торгівлю продуктами харчування з рук у невстановленому місці без відповідних документів.

ОСОБА_1 скоїла правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 160 КУпАП.

У судове засідання, особа, що притягається до адміністративної відповідальності, будучи повідомлена про день, час та місце розгляду справи за допомогою sms-повідомлення на номер телефону, вказаний в протоколі про адміністративне правопорушення /на підтвердження факту правильності зазначення даних особа поставила в протоколі свій підпис/, не з`явилася, про причини неявки не повідомила, а тому суд, виходячи з вище зазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутність.

У своїх рішеннях ЄСПЛ визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності, так й самої процесуальної поведінки сторони провадження, та наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження («Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України», «Пономарьов проти України»).

За таких обставин, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Також слід зазначити, що положення ст. 268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.160 КупАП, без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

В той же час, ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Перевіривши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що факт вчинення вказаного правопорушення підтверджується відповідними доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 457375 від 17 вересня 2021 року, письмовими поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність особи, судом не встановлено.

На підставі сукупності досліджених доказів, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, виходячи з доведеності вини порушника, суд вважає за необхідне призначити стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 160 КУпАП у виді штрафу без конфіскації предметів торгівлі, оскільки на думку суду застосування до неї саме такого виду адміністративного стягнення є достатнім заходом впливу для виправлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та запобігання вчиненню нових правопорушень в подальшому.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягають стягненню грошові кошти в розмірі 454 грн. 00 коп. судового збору в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 160 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що становить 17 (сімнадцять) гривень у дохід держави без конфіскації предметів торгівлі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у сумі 454 грн. 00 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі не сплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Суддя Олена БУЗУНКО