АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 10 – 413/ 2010 р. Головуючий у суді І інстанції Гарбуз О.А.
Категорія: ст. 307 ч. 2 КК Доповідач у суді ІІ інстанції Лещенко Р.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 грудня 2010 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі :
головуючого - судді Драного О.П.,
суддів Лещенка Р.М., Ремеза П.М.,
за участю прокурора Орла Р.П.,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді апеляцію прокурора Новоукраїнського району на постанову Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 27 вересня 2010 року, якою стосовно
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого,
відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Слідчий Новоукраїнського РВ УМВС України в Кіровоградській області Гребенюк Р.Д. звернувся до суду з поданням про обрання стосовно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, посилаючись на те, що останній підозрюється у збуті 14.09.2010 року ОСОБА_5 за 100 грн. особливо небезпечного наркотичного засобу – опію ацетильованого, масою в перерахунку на суху речовини 0,014 гр., а тому він може уникнути від розслідування та суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі.
Відмовляючи в задоволенні подання слідчого суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_3 раніше не судимий, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, який хворіє на ДЦП, проживає з родиною, за місцем постійного проживання характеризується позитивно. Крім того місцевий суд послався на те, що органами досудового слідства не було представлено доказів того, що знаходячись на волі підозрюваний ОСОБА_3 буде займатися злочинною діяльністю, може уникнути від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі.
В своїй апеляції прокурор просить скасувати зазначену постанову суду, а матеріали подання направити на новий судовий розгляд, мотивуючи це тим, що судом не враховано те, що ОСОБА_3 не працює, обґрунтовано підозрюється у скоєні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією, а тому перебуваючи на волі може перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі, ухилитися від слідства та суду.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію, перевіривши матеріали подання та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.
За змістом ст. ст. 148, 150 та 155 КПК України запобіжний захід у вигляді взяття під варту застосовується до особи за вчинення злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не менше 3 років, а також при наявності достатніх підстав вважати, що обвинувачений буде намагатися ухилитися від слідства і суду, або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі, або продовжувати злочинну діяльність.
Як вбачається з матеріалів подання ОСОБА_3 хоча й підозрюється у скоєні тяжкого злочину, однак він має постійне проживання, за яким характеризується позитивно, раніше не судимий, має на утриманні малолітнього сина, який хворіє на ДЦП та потребує постійного догляду.
Слідчий у своєму поданні не навів переконливих доказів того, що ОСОБА_3 буде намагатися ухилятися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі. Крім того у судовому засіданні апеляційного суду прокурор заявив, що досудове слідство по справі вже закінчено.
За таких обставин висновок суду першої інстанції про відсутність доказів ухилення ОСОБА_3 від слідства та суду є обґрунтованим, а тому підстав для скасування зазначеної постанови колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію прокурора Новоукраїнського району Кіровоградської області залишити без задоволення, а постанову Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 27 вересня 2010 року про відмову в обрані стосовно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту – без зміни.
Судді: