Справа №22 -11685|10 Головуючий у 1інстанції Бершадська О.В.
Категорія 30 Доповідач Кривохижа В. І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючого: Полежая В.Д.
Суддів: Голованя А.М.
Кривохижі В.І. при секретарі Дімановій Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 2 вересня 2010 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2009 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Зазначав, що 9 листопада 2008 року близько 16 години по вулиці Яновського зі сторони вулиці Комарова в напрямку вулиці Г.Сталінграда в м.Кіровограді сталася дорожньо-транспортна пригода з вини відповідача, який, керуючи автомобілем ВАЗ-2121, державний номер НОМЕР_1, порушуючи вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху України, виконав поворот ліворуч, не переконавшись в безпеці свого маневру, внаслідок чого допустив зіткнення з його (позивача) мотоциклом MHS 250-2, державний номер НОМЕР_2, який рухався прямо в попутному напрямку. Оскільки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди його мотоцикл було пошкоджено та він отримав тілесні ушкодження, він і просив стягнути з відповідача 8 500 грн. матеріальної шкоди та 5 000 грн. у відшкодування заподіяної йому моральної шкоди.
Залучивши до участі у справі ухвалами суду від 10 вересня та 25 листопада 2009 року третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ЗАТ Українська страхова компанія «Княжа» та співвідповідачем - ВАТ НАСК «Оранта», рішенням Кіровського районного суду м.Кіровограда від 2 вересня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
Суд дійшов висновку про те, що оскільки постановою у справі про адміністративне правопорушення, яка має для суду преюдиційне значення, вина відповідача у вчиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди відсутня, а відтак і наявність причинного зв»язку між протиправною дією та шкодою, а тому підстав для відшкодування відповідачем матеріальної та моральної шкоди немає.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду через порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначається, зокрема, що суд не взяв до уваги висновок експертизи, згідно якого встановлена вина відповідача у даній дорожньо-транспортній пригоді.
Заслухавши доповідача, пояснення позивача, його представника ОСОБА_5, які підтримували доводи скарги, представника ВАТ НАСК «Оранта» Деркаченко Ю.О., який заперечував проти її доводів, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов»язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Пленум Верховного Суду України у п.7 постанови №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз»яснив, що відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов»язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджується, що постановою судді Кіровського районного суду м.Кіровограда від 23 грудня 2008 року встановлено, що водій транспортного засобу MHS 250-2, порушуючи вимоги п.11.4 Правил дорожнього руху України, виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з транспортним засобом ВАЗ-2121 державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_4, який виконував маневр повороту ліворуч. При таких обставинах провадження у справі про притягнення ОСОБА_4 за ст.124 КУпАП закрито у зв»язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення (а.с.20).
Згідно постанови апеляційного суду Кіровоградської області від 24 березня 2009 року ОСОБА_3 відмовлено у поновленні строку на подачу апеляції на вищезазначену постанову суду першої інстанції, яка була повернута йому без розгляду (а.с.26-28).
Суд першої інстанції належним чином встановив обставини справи, дав правильну оцінку наданим доказам і відповідно до ст.ст. 1166, 1167, 1187 ЦК України, ст. 61 ЦПК України, вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки вина відповідача у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 9 листопада 2008 року, відсутня, а відтак і наявність причинного зв»язку між протиправною дією та шкодою, підстави для відшкодування ним матеріальної та моральної шкоди позивачу відсутні.
Тому безпідставними є доводи скарги, які були предметом розгляду в судовому засіданні і їм дана належна оцінка, висновків суду вони не спростовують. Докази оцінені судом відповідно до вимог ст.ст.10, 60, 212 ЦПК України. Посилання у скарзі на наявність висновку експерта не спростовує висновків суду, оскільки згідно ст. 147 ЦПК України висновок експерта для суду не є обов»язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими ст. 212 цього Кодексу, якою також передбачено, що жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. До того ж належних доказів на підтвердження доводів позовної заяви щодо розміру заподіяної матеріальної шкоди позивачем не надано, не містять їх і матеріали справи. Інші доводи скарги також не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відхилити, а рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 2 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: