Справа №22 -12650|10 Головуючий у 1 інстанції Гарбуз О.А. Категорія 67 Доповідач Кривохижа В. І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючої: Кривохижі В.І.
Суддів: Голованя А.М.
Черниш Т.В. при секретарі Дімановій Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Новоукраїнському районі на рішення Новоукраїнського районного суду від 30 серпня 2010 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2009 року ОСОБА_2 звернулась в суд із заявою про встановленні факту батьківства.
Зазначала, що вона проживала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3 до 2009 року. Від спільного проживання мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В актовому записі та свідоцтві про народження дитини прізвище батька записано за її прізвищем «ОСОБА_3», а ім»я та по батькові записано за її вказівкою відповідно до ст.135 СК, оскільки. заяву про встановлення батьківства батько не подавав. Хоча вони не перебували в зареєстрованому шлюбі, однак ОСОБА_3 визнавав себе батьком, займався вихованням, утриманням сина. Проживали однією родиною протягом п»яти років то в одних, то у других батьків, мали встановити батьківство дитини та належним чином оформити, однак не встигли, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 трагічно загинув.
Встановлення зазначеного факту їй необхідно для призначення пенсії у зв»язку з втратою годувальника та оформлення спадщини.
Рішенням Новоукраїнського районного суду від 30 серпня 2010 року заява задоволена. Встановлено факт батьківства, що ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В апеляційній скарзі відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Новоукраїнському районі ( далі - Фонд) ставиться питання про скасування рішення суду через невідповідність рішення суду нормам матеріального права. Зазначається, зокрема, що наведені заявником докази не є належними, а єдиним достовірним доказом, що підтвердить факт батьківства може бути лише результат генетичної експертизи.
Заслухавши доповідача, пояснення представника Фонду, яка підтримувала доводи скарги, ОСОБА_2, заінтересованих осіб - ОСОБА_5, ОСОБА_6, які заперечували проти доводів скарги, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Пленум Верховного Суду України у п.п.3,7 постанови №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз»яснив, що справи про визнання батьківства щодо дитини, яка народилася не раніше 1 січня 2004 року, суд має вирішувати відповідно до норм СК, зокрема ч.2 ст.128, на підставі будь-яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства. У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір»ю дитини, факт батьківства може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяву про встановлення батьківства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 має сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про його народження, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Новоукраїнського районного управління юстиції 14 грудня 2007 року, в якому відомості про батька дитини: ім»я та по-батькові записані у відповідності з ч.1 ст.135 СК за вказівкою матері, тобто вказано прізвище матері дитини, а ім»я та по-батькові відповідають відомостям фактичного батька (а.с.7).
Це підтверджується також поясненнями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 щодо проживання ОСОБА_2 з ОСОБА_3 у цивільному шлюбі та спільного утримання і виховання сина ОСОБА_4; поясненнями батьків ОСОБА_3 – ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які визнають ОСОБА_2 невісткою, а сина внуком; наявними у справі фотознімками, на яких ОСОБА_3 разом із ОСОБА_2 забирають сина із пологового будинку та ОСОБА_3 із сином ОСОБА_4 в автомобілі біля під»їзду будинку (а.с.89, 90, 99-101).
Суд першої інстанції належним чином встановив обставини справи, дав правильну оцінку наданим доказам у їх сукупності і відповідно до ст.ст. 128, 130 СК України, вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України дійшов обґрунтованого висновку щодо встановлення факту батьківства. Його висновки сумніву не викликають.
Тому безпідставними є доводи скарги, які були предметом розгляду у судовому засіданні і їм дана належна оцінка, висновків суду вони не спростовують. Судом оцінені належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності відповідно до ст.212 ЦПК України. Посилання у скарзі на довідку виконкому Новоукраїнської міської ради від 11 серпня 2009 року щодо реєстрації і проживання ОСОБА_3, по якій мати померлого отримувала страхову виплату, відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не може бути належним доказом по справі. Не ґрунтується на законі і посилання на генетичну експертизу, клопотання щодо проведення якої не заявлялися. Крім того, у роз»ясненнях вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України звернуто увагу на те, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст.212 ЦПК України, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення (п.9).
Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відхилити, а рішення Новоукраїнського районного суду від 30 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуюча:
Судді: