Справа №22 –8799|10 Головуючий у 1 інстанції Галаган О.В. Категорія 50,52 Доповідач Кривохижа В. І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючої: Кривохижі В.І.
Суддів: Голованя А.М.
Черниш Т.В. при секретарі Дімановій Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 6 липня 2010 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2009 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до обласного комунального підприємства «Бібліотечний колектор» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Уточнивши позовні вимоги під час розгляду справи, зазначав, що з 23 червня 2008 року до 3 серпня 2009 року працював тимчасово виконуючим обов»язки директора обласного комунального підприємства «Бібліотечний колектор». За час роботи заробітна плата до січня 2009 року виплачена в повному обсязі. У зв»язку з тим, що відповідач частково погасив борг по зарплаті, заборгованість по ній за 2009 рік становить: липень - 1 784 грн.60 коп., серпень - 157 грн.07 коп., компенсація за невикористану відпустку - 2 898 грн. 55 коп. Тому і просив стягнути заборгованість в сумі 4 840 грн.22 коп. та 29 462 грн. 09 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні станом на 16 червня 2010 року.
Рішенням Кіровського районного суду м.Кіровограда від 6 липня 2010 року позов задоволений частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 10 116 грн. 36 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з утриманням з цієї суми обов»язкових податків та платежів.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про зміну рішення суду через неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та задоволення позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, зокрема, що оплата праці, яка складається з посадового окладу, надбавки за напруженість та премій, є основною складовою заробітної плати і повинна нараховуватись і виплачуватись за виконання покладених на нього обов»язків. Порядок і розміри виплати премій передбачено Положенням про преміювання. Однак суд помилково дійшов висновку про відсутність підстав для їх нарахування.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги представник відповідача посилався на те, що згідно вимог закону та за трудовою угодою до структури заробітної плати надбавки, премії та інші додаткові виплати не входять. Крім того, позивачем, як керівником підприємства без достатніх правових підстав було здійснено нарахування собі надбавок та додаткових виплат.
Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, яка заперечувала проти доводів скарги, перевіривши матеріали справи в межах доводів скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга не ґрунтується на законі, не спростовує висновків суду, а тому не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що згідно з розпорядженням голови Кіровоградської облради від 20 червня 2008 року з 23 червня 2008 року позивача призначено тимчасово виконуючим обов»язки директора ОКП «Бібліотечний колектор» (а.с.6).
Згідно укладеної між сторонами трудової угоди від 23 червня 2008 року (а.с.36-40) була встановлена оплата праці:
- посадовий оклад, розмір якого встановлюється відповідно до ст.8 Закону України «Про оплату праці» та постанови Кабінету Міністрів України від 19 травня 1999 року №859 «Про умови та розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об»єднань державних підприємств», та постанови Кабінету Міністрів від 28 квітня 2000 року №730 «Зміни і доповнення, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 19 травня 1999 року №859» і дорівнює 2,5 розмірів мінімального посадового окладу працівника основної професії, визначених у колективному договорі;
- надбавка за напруженість та особливий характер роботи – у розмірі 50 % від посадового окладу;
- премія 50% - згідно з діючим на підприємстві положенням про преміювання.
Премія не виплачується у випадках, передбачених законодавством та діючим на підприємстві положенням про преміювання (п.3.1).
Крім того, тимчасово виконуючому обов»язки директора виплачується:
- винагорода за підсумками роботи за рік відповідно до діючого положення на підприємстві;
- винагорода за виконання особливо важливих завдань відповідно до діючого положення на підприємстві;
- одноразова допомога в розмірі п»яти посадових окладів у разі виходу на пенсію (п.3.2).
Згідно п.3.3 угоди додаткові виплати тимчасово виконуючому обов»язки директора не нараховуються у разі відсутності прибутку, наявності нещасного випадку зі смертельним наслідком, заборгованості з платежів до бюджету, Пенсійного фонду України та виплаті заробітної плати працівникам.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджується, що посадовий оклад позивача становив 1 875 грн.(а.с.17, 32, 35, 51, 56, 108-119).
Відповідно до розрахунково-платіжних відомостей на видачу заробітної плати, позивачу щомісячно у 2009 році і до звільнення нараховувалось 1 875 грн. окладу, 938 грн. надбавки за напруженість, доплата за сумісництво з лютого по липень 2009 року – 136 грн., у липні доплата за сумісництво становила 176 грн. та надбавка за сумісну роботу (а.с.108-119).
В судовому засіданні сторонами не надано доказів правомірності нарахування та виплати коштів за роботу позивача за сумісництвом.
З урахуванням того, що у 2009 році відповідач прибутків не мав, була заборгованість перед УПФУ м.Кіровограда, що підтверджується матеріалами справи, згідно з умовами трудової угоди суд дійшов правильного висновку про відсутність законодавчо встановлених підстав для нарахування позивачу надбавки за напруженість та особливий характер роботи у розмірі 50% від посадового окладу (а.с.99-101).
Розпорядженням голови Кіровоградської облради від 3 серпня 2009 року позивача звільнено із займаної посади з 3 серпня 2009 року за угодою сторін згідно ч.1 ст.36 КЗпП України (а.с.5).
Оскільки у судовому засіданні встановлено, що при звільненні позивача з ним не був проведений остаточний розрахунок і з часу звільнення до повного розрахунку минуло 116 робочих днів, відповідно до ст.ст.116, 117 КЗпП України, постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» судом обґрунтовано стягнуто з відповідача на користь позивача 10 116 грн. 36 коп. середнього заробітку.
Тому безпідставними є доводи скарги, які були предметом розгляду у судовому засіданні і їм дана належна оцінка, висновків суду вони не спростовують. Посилання у ній на необхідність виплати додаткових виплат, як складової оплати праці та іншого обчислення виплат, спростовується матеріалами справи та не ґрунтується на законі, оскільки відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» відповідно до загальних положень статей 1 і 2 Закону України «Про оплату праці» за своєю структурою заробітна плата складається: з основної - винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці; із додаткової - винагороди за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці (доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов»язані з виконанням виробничих завдань і функцій); а також заохочувальних та компенсаційних виплат - винагороди за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, премії за спеціальними системами і положеннями тощо. Умовами колективного договору (п.5.4) також передбачено, що до місячної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати (а.с.85).
Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відхилити, а рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 6 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуюча:
Судді :