Справа № 2- 7460/2010 року  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И  

  24 листопада  2010 року  

Київський районний суд м. Одеси в складі:  

головуючого-судді       Луняченка В.О.  

за участю секретаря             Жімбріу Н.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу, -  

        В С Т А Н О В И В :  

  ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу з ОСОБА_2, який було зареєстровано 15 вересня 2006 року  Відділом реєстрації актів цивільного стану  Київського районного управління юстиції м.Одеси, про що зроблено відповідний запис в Книзі реєстрації актів про одруження, актовий запис № 859 /а.с. 5/  

Позивачка посилається на те, що 15.09.2006 року вона уклала шлюб з відповідачем. Цей шлюб у обох перший. Від даного шлюбу є неповнолітній син – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  про що свідчить запис у Книзі реєстрації актів громадянського стану про народження від 23.10.2007 року, актовий запис № 1712 /а.с.6/.  

ОСОБА_1 просить розірвати шлюб мотивуючи це тим, що в неї з відповідачем виникла відчуженість, втрачено почуття любові й поваги, у зв'язку із цим сторони подружні й сімейні відносини не підтримують тривалий час, спільне господарство не ведуть.  

Майновий спір між сторонами по справі відсутній.  

Відповідач у ході судового засідання позовні вимоги позивачки визнав, з заявленими доводами погодився, та проти задоволення позовних вимог про розірвання шлюбу не заперечував.  

Суд вжив усі можливі заходи щодо примирення подружжя, що не суперечать моральним засадам.  

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши сторін, вважає, що позов підлягає задоволенню, тому що родина фактично розпалася і її відновлення неможливо, при обставинах, зазначених позивачкою, а також той факт, що один із чоловіка й жінки або обоє мають право звернутися із заявою в суд про розірвання шлюбу й це право підлягає судовому захисту.  

Одночасно, суд вважає, що подальше спільне життя чоловіка й жінки й збереження шлюбу суперечить інтересам сторін і неповнолітньої дитини, тому що сторони подружні відносини припинили й спільного господарства не ведуть  тривалий час, даний факт має істотне значення.  

З цих підстава суд вважає за можливе позовні вимоги позивача задовольнити й розірвати шлюб.  

На підставі викладеного й керуючись ст. ст. 110, 111, 112 Сімейного Кодексу України й ст. ст. 7, 8, 10, 11, 15, 209, 212, 213, 214, 215, 223, 294 ЦПК України, суд, -  

      В И Р І Ш И В :  

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 15.09.2006 року  Відділом реєстрації актів цивільного стану  Київського районного управління юстиції м.Одеси, про що зроблено відповідний запис в Книзі реєстрації актів про одруження, актовий запис № 859.  

Після розірвання шлюбу прізвище позивачки ОСОБА_1 змінити на ОСОБА_1.  

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути держмито в доход держави з відповідача у розмірі 17 грн., позивачку від сплати звільнити.  

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.  

 Суддя