Справа № 147/1066/21

Провадження № 3/147/498/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        08 жовтня 2021 року смт.Тростянець

       Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Борейко О.Г., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою:  АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №723216 від 24.09.2021 вбачається, що 24.09.2021 о 16 год. 00 хв. ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 вчиняла відносно своєї матері ОСОБА_2 насильство в сім`ї, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягало у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою, та не допускає до спільного будинку, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю ОСОБА_2 , чим вчинила правопорушення передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Перед початком судового розгляду справи ОСОБА_1 було роз`яснено права у відповідності до ст. 268 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала та поясннила, що проживає з матір`ю ОСОБА_2 та сестрою ОСОБА_3 на одному подвір`ї, однак у різних помешканнях. Сестра з матір`ю проживають у літній кухні. Між ними систематично виникають конфлікти та сварки на які її провокує сестра. 24 вересня 2021 року у неї не було конфлікту із матір`ю ОСОБА_2 . Сварка була із сестрою. В той день матір не бачила взагалі, оскільки остання не виходила з кухні, а тому не вчиняла ніякого насильства відносно потерпілої. Зазначила, що її сестра, разом з матір`ю час від часу вчиняють відносно неї неправомірні дії. Житла матір не позбавляє, оскільки вони проживають на одному подвір`ї.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що 24.09.2021 з приміщення літньої кухні, де вона проживає разом з дочкою ОСОБА_3 , не виходила. Однак чула, як її донька ОСОБА_1 з вікна свого будинку виражалася нецензурною лайкою в адресу ОСОБА_3 . Крім того, зазначила, що впродовж 6 років ОСОБА_1 її ображає, та ображає ОСОБА_3 . Не допускає їх до будинку, який ОСОБА_2 будувала.

Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст.252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Згідно диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відповідальність за даною нормою настає у разі вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

Згідно п. 3 ч. 1 ст.1 Закону України «Про запобіганнята протидіюдомашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

З матеріалів справи, зокрема з протоколу про адміністративне правопорушення АПР18 №723216 від 24.09.2021, заяви та пояснення гр. ОСОБА_2 від 24.09.2021 випливає, що 24.09.2021 о 16 год. 00 хв. ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 вчиняла відносно своєї матері ОСОБА_2 насильство в сім`ї, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягало у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою, та не допуску до спільного будинку, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Для того, щоб відрізнити насильство від конфлікту, необхідно звернути увагу на те, що насильство є результатом свідомих дій людини і характеризується такими основними ознаками: умисність; спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, економічних, чи пов`язаних з вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство. Насильство - це умисні дії однієї або кількох осіб, що спричиняють шкоду іншій особі, порушують права і свободи та відбуваються в умовах значної переваги сил тих, хто скоює ці дії, що унеможливлює самозахист особи, котра страждає від цих дій. Якщо у вказаних діях відсутня хоча б одна з наведених ознак, такі дії не є насильством.

Конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби. Під час конфлікту часто відсутні одна чи кілька вищеперераховані ознаки. Ескалація конфлікту може привести до насильства, та не обов`язково завжди приводить.

Дослідивши матеріали справи, судом не встановлено достеменних відомостей, які б свідчили про вчинення  ОСОБА_1 домашнього насильства відносно матері ОСОБА_2 . Конфлікт, що виник між ОСОБА_1 та її сестрою ОСОБА_3 24.09.2021 носить обопільний характер, та ОСОБА_2 в ньому участі не приймала, що вона підтвердила зокрема своїми показаннями. Доказів, що внаслідок сварки, хтось із сторін постраждав більше, ніж інший, чи зазнав шкоди, суду не надано.

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсно проживають за однією адресою, однак цей факт, а також наявність між ними родинного зв`язку не свідчить про їх проживання однією сім`єю. Вони не ведуть спільне господарство, та не пов`язані спільним побутом, що ними не заперечувалось.

Крім того, наданим до адміністративних матеріалів відеозаписом події від 24.09.2021, який досліджено в судовому засіданні, підтверджено факт конфлікту саме між сестрами, а не між матір`ю та донькою. Однак зафіксовані на ньому події, відбувалися безпосередньо після приїзду працівників поліції, та не містять ніякого підтвердження вчиненя ОСОБА_1 психологічного насильства відносно матері ОСОБА_2 .

Враховуючи наведене, суду не надано жодних доказів, які б підтвердили обставини, наведені у заяві ОСОБА_2 , що стали підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення.

При цьому, стандарти, які встановлює Конвенція про захист прав і основних свобод людини для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 252 КУпАП та ст. 94 КПК України,  оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив рішення (вирок, постанову, ухвалу).

Приписами ст.62 Конституції України унормовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки подані суду докази не дають підстав для того, щоб зробити категоричний висновок про те, що у діях ОСОБА_1  є склад інкримінованого адміністративного правопорушення, а суду не надано беззаперечних доказів, які б підтверджували обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення то суд дійшов до переконання, що провадження у справі про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП потрібно закрити.

Керуючись ст. ст. 173-2, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою:  АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з часу її винесення через Тростянецький районний суд Вінницької області.

       Суддя                                 О. Г. Борейко