Справа №22ц-8856/2010 Головуючий у суді 1 інстанції Івасишин В.П.
Доповідач у суді 2 інстанції Даценко Л.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Приходько К.П.,
суддів Волохова Л.А., Даценко Л.М.,
при секретарі Вішик О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 вересня 2010 року по справі за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, Київського обласного управління лісового та мисливського господарства, Державної служби з питань національної культурної спадщини до Фастівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про визнання незаконним та скасування розпорядження голови районної державної адміністрації, визнання недійсними державних актів на право власності на землю та договорів купівлі-продажу,
встановила:
У листопаді 2009 року заступник Генерального прокурора України пред’явив зазначений позов в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, Київського обласного управління лісового та мисливського господарства, Державної служби з питань національної культурної спадщини, розмір якого збільшив в ході судового розгляду справи, і в якому посилався на те, що при передачі у власність земельних ділянок ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_8 ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_6 Фастівська РДА всупереч вимог ст. ст. 20, 21, 84, 116, 118, 149, 151 Земельного кодексу України, ст. 57 Лісового кодексу України, ст. 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини" без дотримання процедур вилучення та зміни цільового призначення землі, з порушенням правового статусу земель державної власності, розпорядилась спірними земельними ділянками та в подальшому видала державні акти на право власності на них відповідачам.
Передані у власність відповідачам земельні ділянки загальною площею 0,60 га розташовані в межах пам’ятки археології національного значення – городища скіфського часу – "Млинок" та на момент видачі Фастівською РДА розпорядження про передачу у власність земельних ділянок для ведення садівництва в межах Дідівщинської сільської ради Фастівського району Київської області загальною площею 0,60 га, в тому числі під багаторічними насадженнями 0,60 га за рахунок земель державної власності Дідівщинської сільської ради, були віднесені до Державного реєстру нерухомих пам"яток України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1761 "Про занесення пам"яток історії монументального мистецтва та археології національного значення до Державного реєстру нерухомих пам"яток України". На цей час вказаний об"єкт культурної спадщини внесено до Державного реєстру нерухомих пам"яток України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 року № 928 "Про занесення об"єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам"яток України".
Тому відповідач Фастівська РДА незаконно розпорядилась спірними земельними ділянками, оскільки вони можуть перебувати виключно в державній власності відповідно до вимог ст. 84 ЗК України та ст. 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини".
Крім того, зазначені земельні ділянки надано у власність громадянам за рахунок земель державної власності, які перебували в постійному користуванні державного підприємства "Фастівське лісове господарство" згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 16.11.2006 року з цільовим призначенням - для ведення лісового господарства.
Фастівською РДА спірна земельна ділянка загальною площею 0,60 га надана відповідачам у власність для ведення садівництва в порушення ст. ст. 20, 116, 118, 149, 151 ЗК України, ст. 57 Лісового кодексу України без припинення права постійного користування на неї ДП "Фастівський лісгосп" та без зміни її цільового призначення.
Позивач вважає, що при видачі Фастівською РДА розпорядження від 22.05.2007 року № 378 про передачу у власність ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_6 земельних ділянок площею по 0,10 га кожному для ведення садівництва в межах Дідівщинської сільської ради Фастівського району Київської області та видачі зазначеним відповідачам 25.06.2007 року Державних актів на право власності на вказані земельні ділянки порушено право власності держави на земельну ділянку, що відноситься до земель лісогосподарського призначення та розташована в межах пам’ятки археології національного значення, що є об"єктом культурної спадщини національного значення, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам"яток України".
Крім того, позивач вважає, що оскільки відповідачі ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 незаконно набули права власності на спірні земельні ділянки, то вони не вправі були їх відчужувати за договорами купівлі-продажу відповідно від 23.10.2007 року ОСОБА_10 та від 10.11.2007 року ОСОБА_11
Тому договори купівлі-продажу спірних земельних ділянок укладені 23.10.2007 року між ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 і 10.11.2007 року між ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_11 та видані на їх підставі Державні акти на право власності на земельні ділянки загальною площею 0,40 га повинні бути визнані недійсними з підстав, передбачених ст. ст. 203, 215, 236, 317, 328 ЦК України, оскільки спірні земельні ділянки вибули з власності держави в особі Київської обласної державної адміністрації з порушенням чинного законодавства, а вказані відповідачі незаконно набули права власності на них.
З огляду на викладене позивач звернувся в суд з даним позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Фастівської районної державної адміністрації від 22.05.2007 року № 378 про передачу у власність ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_6 земельних ділянок площею по 0,10 га кожному для ведення садівництва в межах Дідівщинської сільської ради Фастівського району Київської області.
Визнати недійсними Державні акти на право власності на вказані земельні ділянки, видані 25.06.2007 року ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5 і ОСОБА_6
Визнати недійсними договори купівлі-продажу спірних земельних ділянок укладені 23.10.2007 року між ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 і 10.11.2007 року між ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_11
Визнати недійсними Державні акти на право власності на земельні ділянки, видані 19.02.2008 року ОСОБА_10 та 26.12.2007 року ОСОБА_11
Визнати за державою в особі Київської обласної державної адміністрації право власності на земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею 0,60 га, вартістю 336940 грн., розташовані в межах пам’ятки археології національного значення – городища скіфського часу "Млинок" на території Дідівщинської сільської ради Фастівського району Київської області.
Повернути зазначені земельні ділянки державі в особі Київської обласної державної адміністрації.
Позивач позов заявив з підстав, передбачених ст. ст. 14, 19, 121 Конституції України, ст. ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст. ст. 15, 16, 21, 203, 215, 236, 316, 317, 328, 392, 655, 658 ЦК України, ст. ст. 20, 21, 84, 116, 118, 149, 156, 157, 207 ЗК України, ст. 57 ЛК України, ст. 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини".
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 вересня 2010 року позов задоволено в повному обсязі.
В апеляційних скаргах відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 просять скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд обґрунтовував свої висновки тим, що оскаржувані позивачем розпорядження голови Фастівської райдержадміністрації, Державні акти на право власності на земельні ділянки та договори купівлі-продажу земельних ділянок не відповідають вимогам чинного законодавства, тому підлягають скасуванню та визнанню недійсними.
Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Встановлено, що розпорядженням голови Фастівської районної державної адміністрації від 22.05.2007 року № 378 відповідачам ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 передано у власність земельні ділянки площею по 0,10 га кожному для ведення садівництва в межах Дідівщинської сільської ради Фастівського району Київської області.
Встановлено, що ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 25.06.2007 року отримали Державні акти на право власності на вказані земельні ділянки.
Встановлено, що згідно договорів купівлі-продажу від 23.10.2007 року ОСОБА_8 та ОСОБА_9 продали ОСОБА_10 належні їм земельні ділянки.
Згідно договорів купівлі-продажу від 10.11.2007 року ОСОБА_5 і ОСОБА_6 продали ОСОБА_11 належні їм земельні ділянки.
Встановлено, що ОСОБА_10 19.02.2008 року одержав два Державні акти на право власності на спірні земельні ділянки.
Відповідачка ОСОБА_11 26.12.2007 року одержала два Державні акти на право власності на спірні земельні ділянки.
Згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 16.11.2006 року Фастівське державне лісогосподарське підприємство на підставі розпорядження Фастівської райдержадміністрації від 9 березня 2004 року № 119 є постійним користувачем земельної ділянки площею 730,7101 га в межах Дідівщинської сільської ради Фастівського району Київської області з цільовим призначенням - для ведення лісового господарства. (а. с. 20-21 том 1)
Встановлено, що передані у власність відповідачам ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 земельні ділянки загальною площею 0,60 га розташовані в межах пам’ятки археології національного значення – городища скіфського часу – "Млинок" та на момент видачі Фастівською РДА розпорядження про передачу їх у власність відповідачам були віднесені до Державного реєстру нерухомих пам"яток України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1761 "Про занесення пам"яток історії монументального мистецтва та археології національного значення до Державного реєстру нерухомих пам"яток України".
На даний час вказаний об"єкт культурної спадщини внесено до Державного реєстру нерухомих пам"яток України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 року № 928 "Про занесення об"єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам"яток України".
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об"єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Кожен громадянин має право користуватися природними об"єктами права власності народу відповідно до закону.
Згідно ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно пунктів г та г ч. 4 ст. 84 ЗК України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі під об"єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом; землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно преамбули Закону України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2000 року цей закон регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об"єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.
Об"єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, охороняються державою.
Охорона об"єктів культурної спадщини є одним з пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
За змістом ст. 1 цього Закону культурна спадщина – сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об"єктів культурної спадщини; пам"ятка культурної спадщини - об"єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам"яток України.
За змістом ст. 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини" пам’ятки археології, а також землі, на яких вони розташовані, перебувають у державній власності.
За правилами ст. 21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.
З урахуванням наведеного, при видачі Фастівською районною державною адміністрацією розпорядження від 22.05.2007 року № 378 про передачу у власність ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 земельних ділянок площею по 0,10 га кожному для ведення садівництва в межах Дідівщинської сільської ради Фастівського району Київської області та видачі зазначеним відповідачам 25.06.2007 року Державних актів на право власності на земельні ділянки порушено право власності держави на земельні ділянки, що відносяться до земель лісогосподарського призначення та розташовані в межах пам’ятки археології національного значення, яка відноситься до об"єктів культурної спадщини національного значення і занесена до Державного реєстру нерухомих пам"яток України.
Крім того, спірні земельні ділянки надано у власність відповідачам за рахунок земель державної власності в порушення ст. ст. 20, 116, 118 ЗК України без їх вилучення у ДП "Фастівський лісгосп" у порядку, передбаченому ст. ст. 149, 151 ЗК України, оскільки відповідачі не надали суду рішення відповідного органу місцевого самоврядування чи органу державної влади про її вилучення, згоди землекористувача ДП "Фастівський лісгосп" на її вилучення на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування чи органу державної влади.
Також відповідачем Фастівською РДА в порушення ст. 20 ЗК України та ст. 57 Лісового кодексу України змінено цільове призначення спірних земельних ділянок з лісогосподарського призначення на ведення садівництва, оскільки відповідачі не надали суду рішення відповідного органу місцевого самоврядування чи органу державної влади про зміну їх цільового призначення.
Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного, оскільки відповідачі ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 незаконно набули права власності на спірні земельні ділянки, то вони не вправі були їх відчужувати за договорами купівлі-продажу відповідно від 23.10.2007 року ОСОБА_10 та від 10.11.2007 року ОСОБА_11
Тому договори купівлі-продажу спірних земельних ділянок укладені 23.10.2007 року між ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 і 10.11.2007 року між ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_11 та видані на їх підставі ОСОБА_10 і ОСОБА_11 Державні акти на право власності на земельні ділянки загальною площею 0,40 га повинні бути визнані недійсними з підстав, передбачених ст. 21 ЗК України, ст. ст. 203, 215, 236, 317, 328 ЦК України, оскільки спірні земельні ділянки вибули з власності держави в особі Київської обласної державної адміністрації з порушенням чинного законодавства, а відповідачі незаконно набули права власності на них.
З урахуванням наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг і вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Доводи апеляційних скарг про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Фастівської районної державної адміністрації, оскільки ці вимоги належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, не заслуговують на увагу, так як дана справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Інші доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду про задоволення позову.
Таким чином, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційних скаргах.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді