ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 601/1772/20Головуючий у 1-й інстанції Білосевич Г.С.

Провадження № 22-ц/817/712/21 Доповідач - Міщій О.Я.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2021 року        м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Міщій О.Я.

суддів -  Парандюк Т. С., Шевчук Г. М.,

секретар с/з - Іванюта О.М.

з участю представника АТ комерційний банк

"Приват Банк" Панькова О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу № 601/1772/20 за апеляційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк" на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 16 квітня 2021 року, ухваленого суддею Білосевич Г.С., повне судове рішення складено 26 квітня 2021 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк", третя особа, що не заявляє самостійних вимог - Дніпропетровська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом зняття обтяження і виключення запису з Державного реєстру обтяження рухомого майна,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ КБ “Приват Банк”, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Дніпропетровська філія ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом зняття обтяження.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач вказував, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 від 30.12.2015 року, він є власником автомобіля марки BMW, державний номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , 1998 року випуску, чорного кольору. Зазначав, що в липні 2020 року він вирішив продати автомобіль та під час перереєстрації автомобіля в Територіальному сервісному центрі № 6143 Регіонального сервісного центру МВС в Тернопільській області йому стало відомо, що вказаний автомобіль є предметом застави згідно договору застави автотранспорту № 0802/29/ТЗ від 07.02.2008 року, укладеного з ЗАТ КБ «Приват Банк», тому продати він його не може. Вказував, що існування зазначеного обтяження перешкоджає йому вільно розпоряджатися своєю власністю. Зазначав, що 30.12.2015 року він купив вказаний автомобіль, уклавши договір купівлі-продажу транспортного засобу реєстраційний № 6143/2015/168 від 30.12.2015 року. Під час реєстрації автомобіля йому не повідомили про будь - які обтяження або обмеження, а в Регіональному сервісному центрі ГСЦ МВС в Тернопільській області № 6143 пояснили, що на час реєстрації автомобіля у працівників центру не було доступу до бази Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Вказував, що у зв`язку із виявленим обтяженням він, як добросовісний набувач, не може в повній мірі використовувати своє право власності на автомобіль, оскільки позбавлений права розпоряджатися власністю. Враховуючи наведене, просив суд усунути перешкоди в користуванні власністю шляхом зняття обтяження з рухомого майна і виключити запис про обтяження з Державного реєстру обтяження рухомого майна.

Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 16 квітня 2021 року позов задоволено. Усунуто перешкоди   ОСОБА_1 в користуванні власністю на автомобіль марки ВМW, державний номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , 1998 року випуску, чорного кольору, шляхом зняття обтяження у вигляді застави рухомого майна і виключення напису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, зареєстрованого 13.02.2008 року 16:33:28 за № 6585895 реєстратором Дніпропетровська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, вид обтяження: приватне обтяження; тип реєстрації: поточна; тип обтяження: застава рухомого майна; підстава обтяження: договір застави автотранспорту серії та номер 0802/29/ТЗ, виданий 07.02.2008 року ЗАТ «ПриватБанк»; об`єкт обтяження: транспортний засіб ВМW, номер об`єкта WBADD11090BN36473, номер державної реєстрації НОМЕР_4 ; видавник: ЗАТ «ПриватБанк»; боржник : ОСОБА_2 .

Не погодившись із вказаним рішенням суду, АТ КБ “Приват Банк” подало апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволення позову відмовити.

У доводах апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неврахування усіх обставин справи. Представник АТ КБ “Приват Банк” вказав, що відповідно до укладеного з банком кредитного договору № 0802/29 від 08.07.2008 року позичальник ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 65000,00 євро, зі сплатою відсотків за користування кредитом. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 08.07.2008 року ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 уклали договір застави рухомого майна № 0802/29/ТЗ, яким передано в заставу банку автомобіль марки BMW, номер кузова НОМЕР_3 , 1998 року випуску. Згодом заставний автомобіль був проданий позивачу ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу від 31.12.2015 року. ПАТ КБ «ПриватБанк» згоду на відчуження рухомого майна без збереження обтяження не надавав, тому зареєстроване обтяження зберегло силу для нового власника. На момент вчинення правочину, а саме укладення договору купівлі-продажу, транспортний засіб перебував у заставі АТ «КБ «ПриватБанк», про це свідчить витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №40878832 (обтяження на все рухоме майно боржника; підстава обтяження: договір застави №0802/29ТЗ від 07.02.2008 р. тип обтяження: застава рухомого майна; термін дії з 13.02.2013р. до 05.02.2018р.; відомості про обтяження: заборонено відчужувати); витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) № 54508139, змінено термін обтяження з 05.02.2018 до 03.01.2023р. Із вказаних витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна видно, що в них міститься запис про перебування автомобіля у заставі. При цьому, жодних доказів на підтвердження відсутності запису про обтяження, а саме відсутності такого запису станом на день оформлення договору купівлі-продажу позивачем не було надано. За таких обставин, реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє заставу, тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи. Вважає вимоги ОСОБА_1 безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Парфенчук Ю.А. з”явились в судове засідання 30.09.2021 року, проти задоволення апеляційної скарги заперечили, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві.

В судове засідання 7.10.2021 року ні позивач ОСОБА_1 , ні його представник не з”явились, хоч були належно повідомлені про час та місце розгляду справи, про що видно із розписки, поданої апеляційному суду. Враховуючи вказані обставини, а також те, що позивач не повідомив про причину неявки в судове засідання, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі ОСОБА_1 та його представник адвоката Парфенчук Ю.А.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак, рішення суду першої інстанції не відповідає вказаним вимогам закону.

Згідно частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 від 30.12.2015 року, ОСОБА_1 є власником автомобіля марки BMW, державний номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , 1998 року випуску, чорного кольору.

Згідно повідомлення ТСЦ МВС №6143 від 28.08.2020 року автомобіль BMW 520, д.н.з. НОМЕР_2 , зареєстрований 30.12.2015 року за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу 6143/2015/168 від 30.12.2015 року, який оформлений у ТСЦ№6143. Документи, на підставі яких проводилася реєстрація автомобіля за ОСОБА_1 та договір купівлі-продажу 6143/2015/168 від 30.12.2015 року знищенні у зв`язку із закінченням строку зберігання згідно наказу МВС 5ДСК від 10.01.2014 року.

Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №40878832 (обтяження на все рухоме майно боржника; підстава обтяження: договір застави №0802/29ТЗ від 07.02.2008р. тип обтяження: застава рухомого майна; термін дії з 13.02.2013р. до 05.02.2018р.; відомості про обтяження: заборонено відчужувати); витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) № 54508139, змінено термін обтяження з 05.02.2018 до 03.01.2023р.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 08.07.2008 року уклали договір застави рухомого майна № 0802/29/ТЗ.

Рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 29.01.2010 року стягнуто з ОСОБА_2 та ТзОВ «Авто-Практик» солідарно 536792 грн. заборгованості за кредитним договором №0802/29 від 07.02.2008 року, 1700 грн. судового збору та 30 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Згідно ухвали про забезпечення позову від 30.07.2010 року, передано предмет застави автомобіль BMW модель 520, рік випуску 1998, тип ТЗ легковий-В, № кузова-шасі НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2 , ПАТ КБ «ПриватБанк».

До матеріалів справи долучено історію реєстраційних дій, вчинених з автомобілем BMW520, номер кузова НОМЕР_3 ,1998 року випуску до того часу, як ОСОБА_1 видано свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_1 від 30.12.2015року. Так, 30.07.2004року в ТСЦ № 0741 (м.Луцьк) проведено перереєстрацію при переобладнанні із заміною кузова(шасі)та двигуна автомобіля, власник ОСОБА_3 ; 25.08.2004року в ТСЦ №0741 (м.Луцьк), автомобіль знято з обліку; 12.10.2004року в ТСЦ №5641(м.Рівне) автомобіль поставлено на тимчасовий облік, власник ОСОБА_4 ; 26.01.2005 року в ТСЦ №5641 (м.Рівне) автомобіль поставлено на постійний облік, власник ОСОБА_4 ; 19.01.2008року в ТСЦ №5641 (м.Рівне) транспортний засіб знятий з обліку для реалізації; 19.01.2008 року в ТСЦ №5641 (м.Рівне) транспортний засіб зареєстрований за ОСОБА_2 ; 10.03.2009 року в ТСЦ №5641 (м.Рівне) транспортний засіб знятий з обліку для реалізації власником ОСОБА_2 ; 11.03.2009року в ТСЦ №5641 (м.Рівне), транспортний засіб зареєстрований за ОСОБА_5 ; 12.03.2009 року в ТСЦ №5641 (м.Рівне) транспортний засіб знятий з обліку для реалізації; 13.03.2009року в ТСЦ №5641 (м.Рівне) транспортний засіб зареєстрований за ОСОБА_6 ; 23.03.2010 року в ТСЦ № 5641 (м.Рівне) транспортний засіб знятий з обліку для реалізації власником ОСОБА_6 ; 15.04.2010 року в ТСЦ №0741 (м.Луцьк) автомобіль поставлено на тимчасовий облік власник ОСОБА_7 ; 04.09.2010року в ТСЦ №0741 (м.Луцьк) автомобіль поставлено на постійний облік, власник ОСОБА_7 ; 23.05.2013 року в ТСЦ №0741 (м.Луцьк) транспортний засіб знятий з обліку для реалізації власником ОСОБА_7 ; 31.05.2013 року в ВРЕР м.Кузнєцовськ транспортний засіб зареєстрований за ОСОБА_8 ; 13.12.2013 року в (5606) ВРЕР м. Кузнєцовськ транспортний засіб перереєстрований на ОСОБА_9 ; 13.02.2015 року в (5601) ВРЕР м.Рівне транспортний засіб знятий з обліку для реалізації; 14.05.2015 року в (5602) ВРЕР м.Дубно транспортний засіб зареєстрований за ОСОБА_10 ; 30.12.2015 року автомобіль перереєстрований за ОСОБА_1 .

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що позивач є власником автомобіля BMW 520, д.н.з. НОМЕР_2 , право власності набув правомірно і набуття ним права власності відповідачем як заставодержателем не оспорюється, однак у зв`язку з наявністю обтяження у вигляді застави рухомого майна він не має можливості в повному обсязі використовувати своє право власності, оскільки позбавлений можливості розпоряджатися власністю.

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком, оскільки він не відповідає встановленим обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч. 1 статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 статті 589 ЦК України в разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодавець набуває права звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.ч. 1, 2 ст. 590 ЦК України).

Згідно з вимогами статті 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги.

Зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до ч.3 статті 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

За змістом статті 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов`язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах із третіми особами, якщо інше не встановлено цим законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є нечинним у відносинах із третіми особами, якщо інше не встановлено цим законом.

Застава є способом забезпечення зобов`язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (стаття 572 ЦК України та стаття 1 Закону України «Про заставу»).

Відповідно до частин першої, другої статті 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. У разі ліквідації юридичної особи заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов`язання, забезпеченого заставою.

Статтею 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом.

Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства України застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета застави.

У протилежному випадку набувач вважається добросовісним і набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Вказаний правовий висновок висловлений у постановах Верховного Суду України: від 03 квітня 2013 року у справі № 6-7цс13, від 19 листопада 2014 року у справі № 6-168цс14 та у постановах Верховного Суду: від 10 жовтня 2019 року у справі №463/3582/17, від 18 грудня 2019 року у справі № 619/4033/18 та від 18 березня 2020 року у справі № 202/5584/18 (провадження № 61-18857св19).

Звертаючись до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні автомобілем, позивач вказував, що на час придбання транспортного засобу неможливо було з`ясувати питання про наявність обтяження на автомобіль, оскільки працівники ТСЦ МВС №6143 не мали доступу до бази Єдиного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно п.27 Договору застави автотранспорту № 0802/29/ТЗ, від 07.02.2008р., який укладений між ЗАТ “ПриватБанк” та ОСОБА_2 , термін дії договору визначено до повного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором.

Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 06 червня 2013 року, на спірний транспортний засіб 13 лютого 2008 року накладено обтяження №6585895, підставою якого є договір застави автотранспорту. Строк виконання зобов`язання з 05.02.2011 року по 13 лютого 2013 року. (а.с.57-58).

Відповідно до вказаного витягу з Державного реєстру 05 лютого 2013 року о 16 год. 20 хв. Дніпровською філією державного підприємства “Інформаційний центр” Міністерства юстиції України змінено відомості про обтяження, а саме вказано термін дії з 13 лютого 2013 року по 05 лютого 2018 року (а.с.58).

Відповідно до частини другої статті 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» записи зберігаються в Державному реєстрі протягом п`яти років з моменту їх внесення. Обтяжувач має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і подальше виключення запису або про продовження строку дії реєстрації на не більш як п`ятирічний строк.

Таким чином на момент придбання спірного автомобіля позивачем (30 грудня 2015 року) у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були наявні відомості про його обтяження, оскільки термін дії обтяження було перереєстровано та встановлено з 13 лютого 2013 року по 05 лютого 2018 року.        При таких обставинах вимога позивача до Акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк" про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном не підлягає до задоволення. При цьому необхідно врахувати, що зобов`язання, яке було забезпечене заставою транспортного засобу, не виконане, отже позивач не довів настання обставин, які є підставою для припинення застави. Оскільки на момент відчуження спірного транспортного засобу в 2015 році обтяження було зареєстроване, позивач мав можливість перевірити ці відомості, тому відсутні підстави вважати, що відповідач порушив права ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч.1ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю/або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скаргу слід задовольнити, оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Згідно з положеннями частин 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Витрати щодо сплати судового збору підтверджені відповідними платіжними дорученнями.

Таким чином, із ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1261,20 гривень.

Керуючись ст. ст. 367, 368,374, 376, 381, 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції,-

                                       ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк" — задовольнити.

Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 16 квітня 2021 року— скасувати, ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Дніпропетровська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом зняття обтяження у вигляді застави рухомого майна і виключення запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, зареєстрованого 13.02.2008 року № 6585895 реєстратором Дніпропетровська філія державного підприємства “Інформаційний центр” Міністерства юстиції України, тип обтяження - застава рухомого майна, об”єкт - транспортний засіб BMW WBADD11090BN36473, номер державної реєстрації НОМЕР_4 , видавник ЗАТ КБ Приватбанк, боржник ОСОБА_2 — відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк" судові витрати у розмірі 1261,20 гривень.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови апеляційного суду складено 08.10.2021 року.

Головуючий

Судді