Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2010 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Бошкова М.І.
при секретарі Іваненко В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кілія цивільну справу за позовом
ОСОБА_1, ОСОБА_2
до
Вилківської міської ради Кілійського району
про
визнання права власності на нерухоме майно
В С Т А Н О В И В:
Позивачі звернулися до суду з позовом про визнання, в якому вказали, що вони є власниками житлового будинку, що розташований в м. Вилкове Кілійського району Одеської області АДРЕСА_1 Після придбання будинку сторони здійснили певні самовільні добудови, після чого, бажаючи отримати необхідні документи, звернулися до Вилківської міської ради за належним оформленням таких будівель, але йому у цьому було відмовлено у зв’язку з неможливістю компетентними органами виконавчої влади оформити речові права на нерухоме майно у встановленому законодавством порядку на об’єкт самочинного будівництва. Позивачами були отримані відповідні висновки з відділу містобудування та архітектури про погодження з метою подальшого оформлення речових прав на збудований гараж. На підставі вищенаведених обставин та неможливістю оформити речові права на об’єкт самочинного будівництва інакше, ніж у судовому порядку, позивачі просять суд визнати за ними у рівних частках право власності на будівлі сараю літ. Б., навісу літ. б, вбиральню літ. В, які розташовані в м. Вилкове Кілійського району Одеської області АДРЕСА_1
Позивачі у судовому засіданні підтвердили пред’явлені позовні вимоги.
Представник відповідача за довіреністю вказав, що позов підтримує у повному обсязі та не заперечує проти визнання за позивачами права власності на вказані об’єкти самочинного будівництва.
Судом були встановлені наступні юридичні факти з певними їм правовідносинами, а саме:
Позивачам належить житловий будинок в АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 28.05.1996 року, посвідчений Кілійською держнотканторою.
Як вказано в висновку Відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Кілійської райдержадміністрації № 729 від 11.11.2009 р. в домоволодінні по вул. Комсомольській, 25 в м. Вилкове самовільно збудовані сарай літ. Б, навіс літ. б, вбиральня літ. В, технічний стан яких є задовільним і які відповідають вимогам ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».
Кілійський районний відділ ГУ МНС України в Одеській області висновком № 1488 від 17.11.2009 р. погодило визнання за позивачами права власності на збудовані ними об’єкти самовільного будівництва. Аналогічний висновок надала Кілійська СЕС - висновок № 3660 від 12.11.2009 року.
В технічному паспорті, складеному КП «Кілійське РБТІ та РОН» 21.08.2007 року вказано, що житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 складається з: літ. А – житловий будинок, літ. Б – сарай, літ. В – вбиральня, № 1-2, І – надвірні споруди та розташований на земельній ділянці площею 552,0 кв.м..
Згідно з ст. 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" єдиним документом, на підставі якого може бути зареєстроване право власності на об'єкт самовільного будівництва, є рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до підпункту 1 пункту «б» частини 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту прав, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.
Відповідно до ст. ст. 328, 386, 392 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності; власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно з ст. 375 ЦК України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди та набувати на них право власності за умови додержання ним архітектурних, будівельних, санітарних та інших норм.
Згідно з статтєю 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Як встановлено статтею 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони були збудовані без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотнім порушенням будівельних норм і правил. У випадку позивачів такі будівлі була побудовані без належного на те дозволу компетентних органів, що і дає суду підстави визначити таку будівлю самочинною. Частина 5 ст. 376 ЦК України регламентує, що на вимоги власника земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно побудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Як було встановлено у судовому засіданні, такі права та інтереси порушені не були, що у комплексному дослідженні законодавчих підстав визнання права на таке майно дає підстави суду в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення позивачів у судовому засіданні, дослідивши надані письмові докази по справі, суд вважає пред’явлений позов обґрунтованим, таким, що є заснованим на законі, не порушує прав та інтересів інших осіб, рішення суду стосовно речових прав на збудоване нерухоме майно є єдиною підставою для належного оформлення таких прав на самочинно збудоване позивачами майно, а тому, задовольняє позов у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 209, 210, 212-215 ЦПК України та ст.ст.15, 16, 316, 318, 319, 328, 331 ч.2, 375, 376, 386 та 392 ЦК України суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину будівель сараю літ. Б., навісу літ. б, вбиральні літ. В на території житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 552,0 кв.м..
Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину будівель сараю літ. Б., навісу літ. б, вбиральні літ. В на території житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 552,0 кв.м..
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя М.І. Бошков