Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2010 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області в складі головуючого судді БОШКОВА М.І., при секретарі ІВАНЕНКО В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом
Сільськогосподарського кооперативу «Чапаєва»
до
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
про
визнання недійсним договору № 5489 купівлі-продажу частини будівель та споруд бази відпочинку «Нептун» укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 16.08.2007 року та визнання недійсним договору № 5492 купівлі продажу частини будівель та споруд бази відпочинку «Нептун» укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 16.08.2007 року,
В с т а н о в и в:
Представник позивач -Сільськогосподарського кооперативу «Чапаєва» ( в подальшому СК «Чапаєва») за довіреністю просить визнати недійсним договір № 5489 купівлі продажу частини будівель та споруд бази відпочинку «Нептун» укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 16.08.2007 року та визнання недійсним договір № 549 2 купівлі-продажу частини будівель та споруд бази відпочинку «Нептун» укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 16.08.2007 року, так як при укладенні цих договорів ОСОБА_1 не попередив інших відповідачів про право власності позивача на будиночки для відпочинку Г-1 – Г-8, які розташовані на базі відпочинку «Нептун». Між тим ці будиночки були побудовані СК «Чапаєва» і при укладенні договору купівлі-продажу бази відпочинку між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 від 08.09.2005 року, між СК «Чапаєва», ОСОБА_1 та ОСОБА_4 була домовленість, що будиночки для відпочинку за номерами Г-1 – Г-8 будуть належати СК «Чапаєва», про що видав гарантійний лист від 07.09.2005 року. Встановлених законом документів, які б підтверджували їх право власності на будиночки у них не має.
Відповічач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що усно попереджав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про гарантийний лист, який він надав позивачу СК «Чапаєва», і який дає право позивачу на використання будиночків.
Відповідач ОСОБА_3 та представник ОСОБА_2 з позовом не згодні, вважають що представник позивача не надав жодного доказу права власності позивача на будиночки Г-1 – Г-8, не надав доказів на підтвердження своєї вимоги щодо незаконності договорів № 5489 та 5492 від 16.08.2007 року, а тому просять відмовити у задоволенні позову.
Вислухав пояснення представника позивача, відповідачів, вивчивши документи як докази позову та заперечень на позов, суд вважає що позов не обгрунтований, а тому не підлягає задоволенню.
Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довесті ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК.
Представник позивача, на підтвердження вимог позивача, які викладені в позовній заяві, указує що права позивача, як власника оспорюваного майна-будиночків для відпочинку, указаних в технічному паспорті під літерами Г-1 – Г-8, розташованих на базі відпочинку «Нептун» порушені, так як ОСОБА_1 при здійсненні правочину договору купівлі-продажу бази відпочинку «Нептун» не попередив покупців- ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про права позивача на конкретне майно-будиночкі для відпочинку, які указані в технічному паспорті на базу відпочинку під літерами Г-1 – Г-8.
Між тим, з такою постановкою питання суд не може погодитися так як вона не заснована на законі та представлених позивачем доказах.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно з ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається в письмовй формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, як указано в ст. 657 ЦК України.
В переліку правовстановлювальних документів яких нараховується 15, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно, і який є додатком до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав, затвердженого наказом Міністра юстиції 07.02.2002 року за № 7\5, відсутній такий документ як гарантийний лист.
Як пояснив представник позивача, ніяких документів, крім довідки № 219 від 05.07.2010 року про знаходження на балансі СК ім. Чапаєва 8 будиночків, які розташовані на базі відпочинку в селі Приморське, та інвентарної картки № 1968, ні у позивача, ні у нього не має.
Таким чином, суд вважає, що у позивача відсутні жодні документи, які б свідчили про його законне право власності на будиночкі для відпочинку, які указані в технічному паспорті на базу відпочинку під літерами Г-1 – Г-8, а тому він не може бути визнаним законним власником майна.
Крім того, суд вважає, що представлений позивачем так званий гарантийний лист, який, на думку позивача є підставою для визнання незаконними договору № 5489 від 16.08.2007 року та договору № 5492 купівлі продажу частини будівель та споруд бази відпочинку «Нептун» укладених між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та ОСОБА_2 16.08.2007 року, не може бути визнаним належним доказом по справі, так як він підписаний ОСОБА_1 та головою правління КСП ім. Чапаєва ОСОБА_5 07.09.2005 року, і в ньому згадується договор купівлі-продажу майна- будиночків для відпочинку, які указані в технічному паспорті на базу відпочинку під літерами Г-1 – Г-8., який на той час не існував взагалі, так як договір купівлі-продажу будиночків між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 був підписаний і зареєстровний в нотаріальній конторі 08.09.2005 року.
Таким чином, судом встановлено що позивач не є, та і не може бути власником майна- будиночків для відпочинку, які указані в технічному паспорті на базу відпочинку під літерами Г-1 – Г-8, так як не надав суду жодного доказу на підтвердження свого права власності на майно.
В своєї позовній заяві позивач, а представник позивача в судовому засіданні, пояснювали суду що підставою для визнання договорів від 16.08.2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та ОСОБА_3, є не повідомлення ОСОБА_1 відповідачів про право власності позивача на будиночкі для відпочинку при укладенні ціх договорів.
Але аналіз представлених доказів по справі свідчить що це не відповідає дійсності.
Як указано в п. 4 договору купівлі-продажу бази відпочинку «Нептун» від 08.09.2005 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом, та зареєстрованим в реєстрі № 4699, продавець, тобто ОСОБА_4 засвідчила про відсутність прав третіх осіб на відчужуване нерухоме майно.
Відповідно до п. 4 договору купівлі-продажу частини будівель та споруд бази відпочинку «Нептун» від 16.08.2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом, та зареєстрованим в реєстрі № 5489, продавець, тобто ОСОБА_1. засвідчив про відсутність прав третіх осіб на відчужуване нерухоме майно.
Відповідно до п. 4 договору купівлі-продажу частини будівель та споруд бази відпочинку «Нептун» від 16.08.2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3., посвідченого приватним нотаріусом, та зареєстрованим в реєстрі № 5492, продавець, тобто ОСОБА_1. засвідчив про відсутність прав третіх осіб на відчужуване нерухоме майно.
При таких обставинах, суд не може погодитися, що при укладенні договорів купівлі-продажу частини будівель та споруд бази відпочинку «Нептун» від 16.08.2007 року, укладених між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не були виконані вимоги закону, що могло би стати підставою для визнання їх незаконними.
Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину строною(сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3,5, 6 ст. 203 ЦК Кодексу.
Так як судом встановлено, що при укладенні договорів купівлі-продажу частини будівель та споруд бази відпочинку «Нептун» від 16.08.2007 року, укладених між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не було порушень закону, вимоги позивача не можуть бути судом визнаними обгрунтованими, а тому в позові належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212, 213, 215 ЦПК, ст.202, 203, 215, 328, 657 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
В задоволенні позову Сільськогосподарського кооперативу «Чапаєва» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору № 5489 купівлі продажу частини будівель та споруд бази відпочинку «Нептун» укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 16.08.2007 року та визнання недійсним договору № 549 2 купівлі продажу частини будівель та споруд бази відпочинку «Нептун» укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 16.08.2007 року , відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час
проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Бошков М.І.