Справа № 11-241 2007 р. Головуючий у 1 інстанції-
Ваховський В.Л. Доповідач - Слісарчук Я.А.
УХВАЛА
Іменем України
" 17 " квітня 2007 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
Головуючого Романова О.В.
суддів Яковлева СВ.
Слісарчука Я. А.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, на вирок Овруцького районного суду Житомирської області від 18 січня 2007 року яким,
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Слобода Шоломківська Овруцького району, несудимого,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с.Слобода
Шоломківська Овруцького району, несудимого,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки с.Слобода Шоломківська Овруцького району, несудимої,
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки с Слобода Шоломківська Овруцького району, несудимої,
2
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с Слобода Шоломківська Овруцького району, несудимого,
визнано винними у вчинені злочину, передбачено ст. 125 ч. 2 КК України та звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_6. 79,68 гривень допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Постановлено стягнути на користь ОСОБА_6. з ОСОБА_1 1500 гривень, ОСОБА_2 250 гривень, ОСОБА_3. 150 гривень, ОСОБА_5 і ОСОБА_4 по 100 гривень моральної шкоди.
Як визнав суд, 16 квітня 2002 року біля 9 години ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, в с. Слобода Шоломківська Овруцького району на присадибній земельній ділянці, належній ОСОБА_5 садили картоплю.Між потерпілою ОСОБА_6, яка обробляла свою присадибну ділянку та ОСОБА_1 виникла сварка під час якого ОСОБА_1 твердим предметом вдарив потерпілу по голові.Від нанесеного удару ОСОБА_6 впала на землю, а ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 накинулись на неї і нанесли удари по різним частинам тіла, вирвали волосся на голові.Затим за пропозицією ОСОБА_2і, ОСОБА_1 знову наніс ОСОБА_6 удар твердим предметом по голові.
Від протиправних дій засуджених потерпілій були заподіяні легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.
На вирок суду подані апеляції.
Засуджені ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 вирок просить скасувати, а справу закрити.Вказують на те, що судове слідство проведено з істотним порушеннями норм КПК України.Зазначають, що суд безпідставно не взяв до уваги їх показання, а повірив показанням потерпілої та неправильно вирішив питання про відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, перевіривши справу та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів визнала, що апеляції підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Висновок суду про винність ОСОБА_1, ОСОБА_5., ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2. у вчиненні злочину за обставин,
3
зазначених у вироку підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, оцінених в сукупності.
Показання потерпілої ОСОБА_6. свідчать про те, що 16 квітня 2002 року біля 9 години на присадибну ділянку, де вона знаходилась зі своїм батьком прибігли засуджені, які накинулись на ОСОБА_7 та почали його бити, а затим почали її бити.Першим її вдарив важким предметом по голові ОСОБА_1. Затим удари по голові і тілу їй наносили решта засуджених, які також тягали за коси та вирвали шмат волосся. Били її всі особи притягнуті до кримінальної відповідальності.
Достовірність таких показань не викликає жодних сумнівів, вони є послідовними і підтверджуються іншими об'єктивними доказами.
Свідки ОСОБА_8. та ОСОБА_9. дали показання про те, що 16 квітня 2002 року в першій половині дня, як медичні працівники вони прибули за викликом до домогосподарства потерпілої.За будинком побачили ОСОБА_6., лежачою на землі.На голові потерпілої була рана в крові.Вони викликали карету швидкої допомоги, яка доставила її в лікарню.
Свідки ОСОБА_10. та ОСОБА_11. підтвердили наявність ушибленої рани на голові потерпілої ОСОБА_6.
Згідно акту судово-медичного обстеження у ОСОБА_7. виявлені тілесні ушкодження у вигляді ушибленої рани в області голови, які відносяться до категорії легких з короткочасним розладом здоров'я.
Будучи допитаним в судовому засіданні, як свідок ОСОБА_12., який проводив судово-медичне обстеження потерпілої дав пояснення про те, що тілесні ушкодження, які виявлені у ОСОБА_7. могли бути їй заподіянні, як одним так і чисельними ударами.
За висновком судово-імунологічної експертизи
частина волосся, яке представлено на експертизу
віддалені з голови потерпілої дією твердого предмета з
загостреним краєм.
Дії ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 за ст.125 ч.2 КК України кваліфіковано правильно.
Суд дав належну оцінку зібраним у справі доказам та прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_7. удари наносили всі засуджені і обґрунтовано не взяв до уваги їхні показання і показання свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14 ОСОБА_15., а повірив показанням потерпілої, які узгоджуються з іншими зібраними у справі доказами.
Доводи засуджених про безпідставне не призначення по справі судово-медичної експертизи і необґрунтоване прийняття судом як доказу акту суворо-медичного
4
обстеження потерпілої ОСОБА_7., колегія суддів не приймає до уваги.
Відповідно до роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від ЗО травня 1997 року „Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" у справах про злочини, передбачені ст. 106 КК України (в редакції I960 року), суд може не призначати судово-медичну експертизу, а обмежитись дослідженням акта судово-медичного обстеження, якщо той відповідає вимогам, які пред'являються до цього документа і якщо викладені в ньому дані не заперечуються учасниками судового розгляду і не викликають сумніву щодо їх достовірності(п.16).
Матеріали справи свідчать, що акт судово-медичного обстеження потерпілої ОСОБА_7. відповідає вимогам закону, дані, які в ньому викладені під час судового розгляду справи в сторін по справі не викликали сумніву в їх достовірності і ніхто з учасників судового розгляду не заявляв клопотання про призначення судово-медичної експертизи, а тому суд обґрунтовано обмежився дослідженням цього акту і у вироку зі слався на нього як на доказ.
Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення із засуджених моральної шкоди на користь потерпілої суд допустився помилки, стягнувши моральну шкоду з врахуванням вини кожного з них.
Відповідно до л.10 роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (з послідуючими змінами), на осіб, які заподіяли моральну шкоду спільно, покладається солідарна відповідальність по її відшкодуванню.
З матеріалів справи видно, що саме спільними діями ОСОБА_1., ОСОБА_5,ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 потерпілій була заподіяна моральна шкода.
За таких обставин, рішення суду в частині стягнення моральної шкоди не може вважатись законним і обґрунтованим, підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.
Інших істотних порушень кримінально-процесуального кодексу України, що тягнуть зміну, чи скасування вироку суду, як про це наголошують в своїх апеляціях засуджені, перевіркою матеріалів кримінальної справи не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
5
Ухвалила:
Апеляції засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2., ОСОБА_4 задовольнити частково.
Вирок Овруцького районного суду Житомирської області від 18 січня 2007 року щодо ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_1 в частині стягнення моральної шкоди скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства до того ж суду в іншому складі.
В решті вирок залишити без зміни.