Справа № 22-ц-503                                      Головуючий у 1-й інстанції Опімах Л.М..

Категорія  29                                                 Суддя-доповідач    Дубровна В.В.

РІШЕННЯ

іменем України

17 квітня      2007    року колегія судців судової палати в    цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі: головуючого - Попруги С. В., суддів - Дубровної В.В., Сибільової Л.О., з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І. та осіб, які приймають участь у справі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,   їх   представника  -  ОСОБА_3, ОСОБА_4,    його    представника    ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2

на рішення Ковпаківського   районного суду м. Суми від 28 лютого 2007 року

в справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Сумської міської ради, ОСОБА_4, комунального підприємства «Сумське міське бюро технічної інвентаризації», третя особа: друга Сумська міська державна нотаріальна контора

про визначення часток в спільній сумісній власності, визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування

за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2

про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування, усунення перешкод в користуванні власністю та вселення , -

встановила :

В грудні 2006 року ОСОБА_1. та ОСОБА_2. звернулися до суду з позовом, в якому зазначали про те, що згідно розпорядження приватизаційної комісії Сумського районного підприємства «Агротехсервіс» від 26.04.1996 року спірна квартира, що розташована м. Суми, по АДРЕСА_1 була передана у спільну сумісну власність позивачу ОСОБА_2. та дочці ОСОБА_6. Оскільки за життя доньки частки в спільній сумісній власності визначені не були , просили визначити частки в квартирі: за ОСОБА_2. та ОСОБА_6., за кожним в розмірі по % частині. Крім того, зазначали, що після смерті доньки, ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина на належну їй 1/2 частину квартири. Позивачка ОСОБА_1., якій уступив свою частку після померлої доньки ОСОБА_2., та відповідач є спадкоємцями по закону. Просили визнати право власності за ОСОБА_1. на 1/3 частину квартири в порядку спадкування після помердлої доньки.

В січні 2007 року до суду із зустрічним позовом звернувся ОСОБА_4, посилаючись на те, що після смерті його дружини ОСОБА_6 він є спадкоємцем на належну частку в спірній квартирі, а тому просив визнати за ним право власності в порядку спадкування на 1/6 частину квартири, а також усунути йому перешкоди в користуванні  спірною квартирою шляхом вселення.

Рішенням суду позовні вимоги ОСОБА_1. , ОСОБА_2. і зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4. задоволені.

2

Визначені частки в праві спільної сумісної власності на спірну квартиру за ОСОБА_2. таОСОБА_6. по 1/2 частині за кожним.

Визнано за ОСОБА_1. право власності на 1/3 частину квартири в порядку спадкування після смерті доньки ОСОБА_6.

Визнано за ОСОБА_4. право власності на 1/6 частину спірної квартири в порядку спадкування після смерті дружини ОСОБА_6.

Зобов'язано ОСОБА_2. та ОСОБА_1. не створювати перешкоди ОСОБА_4. в користуванні спірною квартирою та вселено його в дане житлове приміщення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. та ОСОБА_2. не погоджуються з рішенням суду в частині задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_4. щодо його вселення в квартиру. Вважають, що сумісне проживання в одній квартирі не можливе, частка відповідача є незначною і не може бути виділена в натурі, в нього є інше належне йому на праві власності житло , куди із спірної квартири він вибув на постійне проживання, забравши все своє майно.

З цих підстав просять скасувати рішення суду в частині вселення ОСОБА_4. у спірну квартиру та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині, позбавити ОСОБА_4. права власності шляхом виплати на його користь грошової компенсації за належну йому частку  квартирі.

Вислухавши суддю -доповідача, пояснення ОСОБА_2 та їх представника, які просять задовільнити апеляційну скаргу, пояснення ОСОБА_4. та його представника, які заперечують проти скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, колегія судців вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню в частині вселення в квартиру ОСОБА_4. з постановлениям нового рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог.

Задовольняючи зустрічні позовні вимоги про вселення ОСОБА_4. в спірну квартиру, місцевий суд неповно з*ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, дійшов висновку про необхідність вселення в спірну квартиру ОСОБА_4., з чим колегія суддів погодитись не може, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом 1 інстанції, спірною є двокімнатна квартира АДРЕСА_1 в м. Суми загальною площею 44,2 кв.м, житловою площею 28,5 кв. м. / а.с. 9/

Квартира виділялась в 1971 році на сім*ю ОСОБА_2 / а.с. 15/ та згідно розпорядження приватизаційної комісії Сумського районного підприємства «Агротехсервіс» від 26.04.1996 року була передана у спільну сумісну власність позивачу ОСОБА_2. та його доньці ОСОБА_6. / а.с. 6,7/.

Витрати на утримання квартири , сплату комунальних послуг весь час ніс ОСОБА_2., підтвердженням чому є довідка на а.с. 15.

Згідно цієї ж довідки, в квартирі проживали подружжя ОСОБА_2 - позивачі в справі та їх донька .

15 січня 1994 року донька зареєструвала шлюб з ОСОБА_4. / а.с. 13/, який після реєстрації шлюбу   й до смерті дружини   проживав разом з нею   в спірній

3

квартирі, без реєстрації, зберігаючи за собою право користування іншим житлом -квартирою, що розташована по АДРЕСА_2 в м. Суми .

ОСОБА_4 не спростував покази іншої сторони про існування між ними дуже неприязних стосунків, про те, що після смерті дружини він добровільно передав ключі від квартири, забрав з квартири і своє, і спільно нажите майно, переїхав проживати в квартиру по вАДРЕСА_2 в м. Суми .

І з пояснень самого ОСОБА_4., і з оглянутого паспорту, виданого на його ім*я, вбачається, що. протягом всього часу, з 1989 року він був і залишається зареєстрованим в квартирі по вАДРЕСА_2 в м. Суми, 1/3 частина якої з 21.10.1999 року належить йому на праві приватної власності, в зв*язку з приватизацією житла- 17,32 кв. м. загальної площі квартири .

З огляду на ст. 4 Закону України "Про власність ", згідно якої власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном, права ОСОБА_4. як власника житла не порушуються, він безперешкодно користується та володіє власністю, проживаючи в квартирі по АДРЕСА_2.

Колегія суддів вважає, що сам факт визнання за ОСОБА_4. права власності на 1/6 частину спірної квартири в порядку спадкування не є безумовною підставою для задоволення його позовних вимог про вселення .

Частка ОСОБА_4. в спірній квартирі є незначною , не може бути відокремлена, оскільки складає 1/6 частину, або ж 7, 4 кв. м. загальної площі та 4,7 кв.м житлової площі при загальній площі спірної двокімнатної картири 44,2 кв.м та житловій площі 28,5 кв. м. /11,5 к.в. м - одна кімната + 17 к. м - друга кімната - а.с. 9/.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги те, що ОСОБА_4 забезпечений іншим належним йому на праві власності житлом, в якому має можливість проживати та фактично проживає, незначну його частку в спірній квартирі, при виділенні якої у вигляді відокремленої, навіть меншої кімнати площею 11,5 кв. м., буде суттєво порушене право власності подружжя ОСОБА_2 ,наявність особливих неприязних стосунків між сторонами, які унеможливлюють спільне їх проживання в одній квартирі, необхідність проживання в квартирі ОСОБА_2 , які є особами похилого віку, потребують постійного лікування, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні вимог ОСОБА_4. про його вселення в спірну квартиру.

Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги про позбавлення ОСОБА_4. права власності з виплатою грошової компенсації за належну йому частку, оскільки в рамках розглядуваної справи вимоги з цього приводу не заявлялись і не були предметом судового розгляду .

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_4. на користь ОСОБА_2. підлягають стягненню судові витрати, пов*язані з апеляційним оскарженням судового рішення - витрати по сплаті судового збору - 4 грн. 25 коп ., витрати з інформаційно-технічного забезпечення - 30 грн, всього - 34 грн. 25 коп.

Керуючись ст. ст.88, 303,307, 309, 313, 314,  316  ЦПК України, колегія суддів,

4

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Скасувати рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 лютого 2007 року в частині вселення ОСОБА_4 в квартиру АДРЕСА_1 м. Суми .

Відмовити ОСОБА_4 в задоволенні його зустрічних позовних вимог про вселення в квартиру АДРЕСА_1 м. Суми.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати за апеляційне оскарження судового рішення 34 грн. 25 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.