Справа № 2-1050/2010 р.  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

  26 липня 2010 року Кам’янобрідський районний суд м. Луганська у складі:  

головуючого -        судді            Шабрацького Г.О.,  

при секретарі -                            Ашихіній О.О.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська, третя особа Головне управління Державного казначейства України у Луганській області, про визнання бездіяльності УПФУ в Кам’янобрідському районі м. Луганська неправомірною та про стягнення недоплаченого щомісячного підвищення до пенсії згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», -  

ВСТАНОВИВ:  

04.06.2010 року позивач звернулась до суду із позовом до управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська, третя особа Головне управління Державного казначейства України у Луганській області, про неправомірність дій відповідача та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р.  

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона має статус «дитини війни» у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана їй пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважає, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а також положення п.п. 2 п. 41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” не відповідають ст. 22 Конституції України, тому не можуть бути застосовані.  

Позивач у судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи без їй участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.  

Представник відповідача - управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі  
м. Луганська у судове засідання не з'явився, просив розглядати справу без його участі. На адресу суду надійшло заперечення проти позову, у якому відповідач посилається на те, що порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Кабінетом Міністрів України у 2006 році не було розроблено. Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" призупинена, законодавче не було врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком дітям війни. Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” дітям війни було встановлено підвищення на рівні 10% від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Відповідно до вказаного Закону підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а Законом України «Про Державний бюджет України» за 2007-2008 роки  видатки на підвищення дітям війни не передбачено.  

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.  

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується довідкою управління праці та соціального захисту населення № 11-2003, виданою 28.05.2010 року (л.с.6).  

Позивач зверталась до управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі  
м. Луганська із заявою, в якій просила провести перерахунок її пенсії як дитини війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Листом від 28.05.2010 року за № 1195/д-1 управлінням Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська в перерахунку пенсії позивачу було відмовлено (л.с.9).  

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та із інших випадках, передбачених законом.  

Статтею 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.  

Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.  

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.  

Таким чином, у 2007 році положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.  

Відповідно до статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня -410,06 грн., з 1 жовтня - 415,11 грн.  

Таким чином, у 2007 році позивач мала право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком у період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року.  

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчій актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання ; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.  

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.  

Таким чином, позивач мала право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком у період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.  

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчій актів України» від 28.12.2007 року, у 2008 році було встановлено наступний прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 липня - 482 гривні,  з 1 жовтня - 498 гривень.  

Стосовно вимог позивача за 2009-2010 роки, суд зазначає, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.  

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.  

У 2009-2010 роках дія положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у частині розміру підвищення до пенсії, виплачуваного особам, які мають правовий статус «дитина війни» не зупинялась, будь-які зміни у зазначений Закон не вносились, тобто на теперішній час Закон є чинним.  

Статтею 71 Закону України “Про Державний бюджет на 2009 рік” та ст. 70 Закону України “Про Державний бюджет на 2010 рік” Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.  

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких  є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.  

Отже нарахування та виплата у 2009-2010 роках дітям війни підвищення до пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.  

Заявляючи вимоги щодо перерахунку підвищення до пенсії з 22.05.2008 р., то позивачка фактично просить зобов’язати відповідача починаючи з 22.05.2008 р. та у подальшому здійснювати їй перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни, однак, позивачкою не наведено доказів можливих порушень її прав з боку відповідача у майбутньому. Окрім того, положеннями ст. 1 ЦПК України перерахунок на майбутнє, діючим законодавством не передбачений. В межах Цивільного процесуального Кодексу України захисту підлягає порушене, невизнане або оспорюване право  позивача, внаслідок чого зобов’язання відповідача в подальшому здійснювати перерахунок підвищення до пенсії є безпідставним, оскільки встановлює обов’язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце, та без наявності спірних правовідносин.  

Тому, вимоги позивачки щодо перерахунку та виплати підвищення до пенсії з 22.05.2008 р. рік підлягають задоволенню лише з 22.05.2008 року по 26.07.2010 року (дата винесення рішеня).  

Враховуючи, що позивачці починаючи з 01.01.2008 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 22.05.2008 року до 26.07.2010 року відповідач повинен здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивачу виходячи із розміру 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням раніше виплаченого підвищення до пенсії.  

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 15 ЦПК України до компетенції судів відносяться розгляд спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них.  

Відповідно п.10 ч.2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади,  органу  влади  Автономної  Республіки  Крим  або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.  

Заявляючи вимоги щодо зобов’язання відповідача виплатити конкретну суму недонарахованого підвищення до пенсії, позивач тим самим фактично просить суд здійснити перерахунок суми пенсії, а оскільки до компетенції суду не входить перерахування вказаних сум, суд вважає, що у даному випадку вимоги позивача повинні бути задоволені не шляхом зобов’язання відповідача виплатити певну суму, а шляхом зобов’язання відповідача перерахувати та виплатити позивачеві підвищення до пенсії у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що за змістом відповідає суті її вимог.  

Таким чином, суд прийшов до висновку про те, що дії Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська по ненарахуванню та невиплаті підвищення до пенсії позивачці, як дитині війни, відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за періоди з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., та з 22.05.2008р. по 26.07.2010 р. та зобов’язати відповідача здійснити їй нарахування та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за вказані періоди,  з урахуванням здійснених раніше виплат.  

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу – відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Тобто,     з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 18,5 грн. У зв’язку з тим, що згідно Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” Пенсійний фонд України звільнений від сплати судового зору, сума судового зору у розмірі 1,70 грн. підлягає стягненню з Державного бюджету України.  

Керуючись ст. ст. 8, 22, 46, 55 Конституції України, ст.ст. 3, 8, 15, 107, 213-215 ЦПК України, ст.. 6 «Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд –  

ВИРІШИВ:  

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.  

Визнати незаконними дії управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідскому районі м. Луганська по ненарахуванню та невиплаті підвищення до пенсії ОСОБА_1, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за періоди з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., та з 22.05.2008р. по 26.07.2010 р.  

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., та з 22.05.2008р. по 26.07.2010  р., відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням здійснених виплат.  

Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в Кам’янобрідськму районі м. Луганська на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 18,50 грн.  

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1,70 грн.  

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.  

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Кам’янобрідський районний суд м. Луганська шляхом подання в десятиденний термін заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

    СУДДЯ                                                                                                               Г.О. Шабрацький