Справа № 2-1193/10  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

 27 жовтня 2010 року, Кам’янобрідський районний суд м. Луганська у складі:

головуючого: судді Шабрацького Г.О.

при секретарі:  

за участю позивача:

відповідача: Ашихіній О.О.

ОСОБА_2

ОСОБА_3

 розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, –  

  ВСТАНОВИВ:  

 ОСОБА_2 звернулась з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу. В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що 05.09.1987 р. Желтянською селищною Радою Слов’яносербського району Ворошиловградської області, був зареєстрований шлюб між нею та відповідачем, актовий запис №9. Неповнолітніх дітей від шлюбу не мають.  

Позивач просила шлюб розірвати з причин відсутності порозуміння у сім’ї, сторони втратили відчуття поваги та любові один до одного, з 2008 року сторони, хоч і проживають разом, але спільного господарства не ведуть. Відповідач відмовляється звернутись до органів РАГСу із спільною заявою про розірвання шлюбу. Витрати пов’язані з отриманням свідоцтва про розірвання шлюбу просила покласти на відповідача. Також просила стягнути з відповідача сплачений судовий збір, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а також витрати на правову допомогу у розмірі 100,00 грн.

В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги у повному обсязі..

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги щодо розірвання шлюбу визнав повністю, не заперечував щодо стягнення з нього судових витрат, пояснив, що з позивачем він проживає разом, близько двох років вони не ведуть спільного господарства, просив суд розірвати між ними шлюб.  

Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідача вивчивши письмові докази, вважає вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, з наступних підстав.

Відповідно до ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя. Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому Желтянською селищною Радою Слов’яносербського району Ворошиловградської області, 05.09.1987 року, актовий запис №9 (а.с. 4). Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають. Подальше подружнє життя та збереження сім’ї є неможливим, сторони мешкають разом, однак з 2008 року спільного господарства не ведуть, шлюбні відношення фактично припинені. Судом вживались заходи щодо примирення подружжя, шляхом надання строку для примирення терміном 2 місяці, однак сторони наполягають на розірванні шлюбу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити заявлені позовні вимоги.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивачки витрати по сплаті судового збору і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи. Щодо стягнення витрат на правову допомогу, то оскільки позивачем не надано копії договору на надання правових послуг, а в наданій квитанції відсутній її номер, та не зазначено підставу оплати, то в цій частині слід відновити за необгрунтованістю.

Враховуючи вимоги позивача, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу покласти на відповідача.

Шлюб буде розірвано вперше.

Спір про майно відсутній.

Керуючись ст.ст.104,105,110-112 СК України, ст.ст.209, 213–215 ЦПК України, суд,  

  ВИРІШИВ:  

   Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстрований Желтянською селищною Радою Слов’яносербського району Ворошиловградської області, 05.09.1987 року, актовий запис №9 – розірвати.  

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в сумі 8,50 грн., та витрати за інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 30,00 грн.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути в дохід держави з ОСОБА_3 17,00 грн. та з ОСОБА_2 від витрат звільнити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

  Суддя                             Г.О. Шабрацький