Справа № 2-977/10  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

  05 жовтня 2010 року, Кам’янобрідський районний суд м. Луганська у складі:  

головуючого:   судді Шабрацького Г.О.  

при секретарі:  

за участю позивача:   Ашихіній О.О.  

ОСОБА_2  

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, –  

  ВСТАНОВИВ:  

  ОСОБА_2 звернулась з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу. В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що 10.09.2004 р. міським відділом РАЦС Луганського ОУЮ, був зареєстрований шлюб між нею та відповідачем, актовий запис №661. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.  

Позивач просила шлюб розірвати з причин відсутності порозуміння у сім’ї, сторони втратили відчуття поваги та любові один до одного, тривалий час сторони не ведуть спільного господарства та проживають окремо.  

В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги у повному обсязі.  

Відповідач у судове засідання не з’явився, до суду надав заяву в якій просив цивільну справу слухати без його участі, позовні вимоги визнає у повному обсязі.  

Суд, вислухавши пояснення позивача вивчивши письмові докази, вважає вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, з наступних підстав.  

Відповідно до ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя. Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.  

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому міським відділом РАЦС Луганського ОУЮ, 10.09.2004 року, актовий запис №661 (л.с. 6). Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (л.с. 5). Подальше подружнє життя та збереження сім’ї є неможливим, сторони мешкають окремо, з липня 2009 року спільного господарства не ведуть, шлюбні відношення фактично припинені. Позивач категорично заперечувала проти надання терміну для примирення оскільки вони більше року не ведуть спільного господарства, та проживають окремо.  

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити заявлені позовні вимоги.  

Відповідно до ч.1 ст. 88 стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 8,50 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 грн. Крім того з відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті державного мита при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу.  

Спір про майно відсутній.  

Шлюб буде розірвано вперше.  

Керуючись ст.ст.104,105,110-112 СК України, ст.ст.209, 213–215 ЦПК України, суд,  

  ВИРІШИВ:  

    Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстрований міським відділом РАЦС Луганського ОУЮ, 10.09.2004 року, актовий запис №661 – розірвати.  

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_3 17 (сімнадцять) гривень в дохід держави, ОСОБА_2 від витрат звільнити.  

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в сумі 8,50 грн., та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 30,00 грн.  

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.  

Суддя                             Г.О. Шабрацький