Справа № 2-1707/2010                                                                                

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

    24 листопада  2010  року    Вознесенський міськрайонний  суд  Миколаївської області в складі: головуючого – судді Серебрякової Т.В.,  

при секретарі судового засідання  Фінько О.П.,

за участю:  представника позивача Наріжної К.С.,

відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні в залі суду  в місті Вознесенськ Миколаївської області  цивільну справу   за позовом    Публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит”      до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4   про  стягнення  заборгованості за кредитним договором   ,   -

  ВСТАНОВИВ:  

 В серпні  2010  р.  Публічне  акціонерне  товариство „Банк „Фінанси та Кредит” (далі – ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит”) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2,  ОСОБА_3 і ОСОБА_4  про стягнення  заборгованості за кредитним договором.

В позовній заяві зазначено, що 17 вересня  2007 р. між банком та  ОСОБА_2  був укладений письмовий Кредитний договір №150-07/МБ, за умовами якого банк надав відповідачці ОСОБА_2  кредитні ресурси  в сумі 47  000 (сорок сім тисяч)  доларів США 00 центів у тимчасове користування на умовах забезпеченості, зворотності, терміновості, платності, зі сплатою процентної ставки у розмірі 14.5 (чотирнадцять цілих п’ять  десятих) % річних та кінцевим терміном повернення кредиту до 16 вересня  2014 р., в обмін на зобов’язання  позичальника щомісяця, в строк до п’ятнадцятого  числа кожного  місяця, здійснювати в складі щомісячного платежу за кредитом погашення заборгованості  за кредитними ресурсами  у розмірі встановленому  в Графіку погашення кредиту.

Гарантами сплати зазначеного кредиту  виступили  відповідачі ОСОБА_3 та                  ОСОБА_4,   з якими  банк  уклав договір поруки №02-150-07\МБ  від 17 вересня  2007 р. й договір поруки №01-150-07\МБ від 17 вересня  2007 р., відповідно до яких відповідачі  виступають солідарними боржниками по зобов’язанню  ОСОБА_2  перед банком.                        

Посилаючись на те, що банк у повному обсязі виконав взяті на себе зобов’язання, відповідно до умов кредитного договору, а відповідачі  незважаючи на це, порушили  його, оскільки, зобов’язання  за вказаним договором належним чином не виконали, в наслідок чого станом на           01 липня  2010 р.  утворилась заборгованість  по кредитному договору  в сумі  113 137 (сто тринадцять тисяч сто тридцять сім) грн. 60 коп.,  позивач   просив позов задовольнити, стягнути  в солідарному прядку з відповідачів вищевказану суму,  яка складається: з заборгованості  за кредитом – 108 351  (сто вісім тисяч триста п’ятдесят одна) грн. 54 коп.,  заборгованості   за  процентами -  3 977  (три тисячі дев’ятсот сімдесят сім) грн. 08 коп., пені в розмірі 808 (вісімсот вісім) грн. 98 коп. та в повернення сплачених позивачем при зверненні з позовом до суду  1 132   (одна тисяча сто тридцять дві) грн. 00 коп. судового збору та  120  (сто двадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

В судовому засіданні представник позивача, посилаючись на те, що  відповідачі  своєчасно  не виконали  взяті на себе зобов’язання  за  договорам  кредиту та поруки які  укладено в письмовій формі, внаслідок чого утворилась заборгованість на загальну суму  113 137  (сто тринадцять тисяч сто тридцять сім) грн. 60 коп. та вказана сума   на час розгляду справи останніми  не погашена,   просила  позов задовольнити. При цьому, також зазначала, що згідно  рішенням  Загальних  зборів акціонерів  Відкритого акціонерного товариства  „Банк „Фінанси та Кредит” (протокол №4 від 02 вересня 2009 р.) відбулася зміна найменування банку на  Публічне акціонерне  товариство  „Банк „Фінанси та Кредит”.  

Відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в   судовому засіданні позовні вимоги  визнали, не заперечували проти їх задоволення. Разом з тим,  при вирішенні справи просили  врахувати погіршення  їх фінансового стану.

Відповідач ОСОБА_4  в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.  Ухвалою суду справа розглянута у відсутність відповідача  ОСОБА_4, оскільки в  справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.  

Дослідивши та оцінивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, відповідно до вимог ст.11 ЦПК України, судом встановлені  наступні факти  та  відповідні їм правовідносини.

Так, судом встановлено, що  рішенням  Загальних  зборів акціонерів  Відкритого акціонерного товариства  „Банк „Фінанси та Кредит” (протокол №4 від 02 вересня 2009 р.) з метою приведення  у відповідність до вимог Закону України  „Про акціонерні товариства” статут банку було викладено у новій редакції  та змінено  найменування банку на Публічне акціонерне  товариство  „Банк „Фінанси та Кредит”.  

Згідно Статуту, позивач -  ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит”  є юридичною особою,  має коррахунок в Головному  Управлінні  Національного Банку України по м. Києву і Київській області, а також печатку зі своїм повним офіційним найменуванням, кутовий та інші штампи, печатки, емблему та корпоративний знак. Банк з дня його державної реєстрації має право від свого імені  набувати майнові і немайнові права,  нести обов’язки, бути позивачем і відповідачем  в суді, господарському або третейських судах.  

Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачкою ОСОБА_2  на підставі свідоцтва про розірвання шлюбу, серія НОМЕР_1, виданого 11 листопада 2008 р.  Відділом реєстрації актів цивільного стану по. м. Вознесенську Вознесенського міськрайонного  управління юстиції Миколаївської області) ОСОБА_2   та  Банком  17  вересня  2007 р. був укладений  письмовий Кредитний  договір №150-07/МБ,  за умовами якого банк  надав останній   кредит у сумі  47 000  (сорок сім тисяч) доларів США  00 центів у тимчасове користування на умовах забезпеченості, зворотності, терміновості, платності, зі сплатою процентної ставки у розмірі 14.5 (чотирнадцять цілих п’ять десятих)  % річних та кінцевим терміном повернення кредиту до             16 вересня 2014 р.  

Разом тим,  згідно  п.3.2  даного   договору, відповідачка зобов’язувалася  щомісячно, в строк до п’ятнадцятого  числа  кожного місяця здійснювати погашення  заборгованості за кредитними ресурсами  у розмірі встановленому  в Графіку погашення  кредиту.

Відповідно до ст.ст.204,227 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність  прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

При цьому, чинність кредитного договору  №150-07/МБ  від 17 вересня  2007 р.  в судовому засіданні  сторонами не оспорювалася, а факт   виконання  позивачем   умов кредитного договору  знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.  

Окрім того, в забезпечення кредитних зобов’язань  між позивачем  та відповідачкою             ОСОБА_3  в той же день був укладений  договір поруки №02-150-07/МБ, згідно якого  відповідачка ОСОБА_3 поручилася  відповідати у повному обсязі  за своєчасне та повне  виконання  відповідачкою ОСОБА_2  зобов’язань  за кредитним договором.

Також,  в забезпечення  кредитних зобов’язань  між позивачем та відповідачем                ОСОБА_4  був укладений письмовий договір поруки №01-150-07/МБ від 17 вересня  2007 р., відповідно до  якого  відповідач ОСОБА_4  поручився  відповідати у повному обсязі  за своєчасне та повне  виконання  відповідачкою  ОСОБА_2 взятих  на себе    зобов’язань  за вищевказаним  кредитним договором.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що між сторонами мають місце договірні  відносини,  зокрема, кредитні.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша  фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується  надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором  застосовуються положення  щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом  і не випливає із  суті кредитного договору.  

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання відсотків встановлюється договором.  

Відповідно до ч.1 ст.1049 і ст.1050 ЦК України  позичальник зобов’язаний повернути кредитодавцю  кредит у строк та порядок, що встановлені договором.  

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.  

Згідно вимог ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином, згідно умов договору та у строки передбачені цим договором.

Проте, відповідно до розрахунку, наданого як доказ ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит”,    відповідачка ОСОБА_2   взяті на себе зобов’язання щодо своєчасного  погашення належних за кредитним договором платежів не виконала, в наслідок чого утворилась заборгованість за  вказаним договором, яка станом на 01 липня  2010 р. становить 113 137  (сто тринадцять тисяч сто тридцять сім) грн. 60 коп.,  у тому числі: заборгованість  за  кредитом –  108 351 (сто вісім тисяч триста п’ятдесят одна) грн. 54 коп., заборгованості   за  процентами -  3 977  (три тисячі дев’ятсот сімдесят сім) грн. 08 коп., пеня в розмірі 808 (вісімсот вісім) грн. 98 коп.  

На письмове  повідомлення позивача про порушення умов  кредитного договору, відповідачка ОСОБА_2 та відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4,  які, відповідно до умов договору поруки є солідарними боржниками,  не реагували та заборгованість за  кредитним договором не погасили.  

За таких обставин, невиконання умов кредитного договору №150-07/МБ  від                                  17 вересня  2007 р., та договорів поруки №01-150-07/МБ  і  №02-150-07/МБ, що  були укладені в день укладення  Кредитного договору,  знайшло своє підтвердження у судовому засіданні, що дає підстави до застосування правових наслідків встановлених договором або законом, відповідно до ст.611 ЦК України.

Так, згідно п.п.3.4  Кредитного договору №150-07/МБ від 17 вересня 2007 р., у випадку порушення Позичальником  зобов’язань,  передбачених умовами даного  договору, зокрема: в разі несвоєчасного  чи не в повному обсязі  зарахування коштів на погашення заборгованості  за Кредитними ресурсами та/або  на сплату процентів, банк  має право вимагати дострокового  повернення   Кредитних ресурсів, оплати нарахованих  процентів  за ними і неустойки.

Окрім того,  за прострочення  повернення кредитних ресурсів  та /або  сплати процентів, Позичальник сплачує  банку пеню із розрахунку 1% від простроченої  суми за кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується у випадку порушення Позичальником  строків платежів, передбачених п.п.3.2, 3.4, 4.3, 4.6 Кредитного договору (п.6.1 вказаного договору).

Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Окрім того, за правилами  ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.  

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки  (ч.2 ст. 554 ЦК України).

З тексту договору поруки №01-150-07/МБ від 17 вересня  2007 р., видно, що  сторони встановили, що у випадку невиконання  відповідачкою ОСОБА_2 зобов’язань  за кредитним договором, остання  і поручитель  ОСОБА_4  відповідають перед кредитором як солідарні боржники.  

Згідно п.2.2  письмового договору поруки, поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що й боржник, у тому числі по основному  боргу, сплаті щомісячних процентів, сплаті комісійної винагороди, сплаті неустойки по основному боргу та процентам, а також по відшкодуванню збитків.  

Аналогічні положення передбачені договором  поруки №02-150-07/МБ від 17 вересня 2008 р., який був укладений між банком та відповідачкою  ОСОБА_3.  

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що між  сторонами  мали місце  договірні правовідносини, які повинні виконуватися  належним чином відповідно до умов договору  та в установлений строк  (ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України). Проте, відповідачі  порушили  умови  договору, тому з врахуванням вимог ст. 526 ЦК України та  умов Договору   повинні   відповідати за неналежне виконання  взятих на себе зобов’язань.  

При цьому,  суд не може погодитися з солідарним порядком  стягнення заборгованості з відповідачів, оскільки  у випадку укладення  декілька договорів  поруки на забезпечення  виконання  одного й того самого зобов’язання  поручителі не несуть солідарної відповідальності, оскільки  відсутня їх спільна порука. За таких обставин, позивач має право  пред’явити  вимогу до кожного з поручителів  на підставі відповідного договору, але  поручитель, який виконає зобов’язання,  не може висунути вимогу до іншого поручителя  на предмет розподілу відповідальності перед кредитором.  

Разом з тим, що стосується  вимог про стягнення суми пені, то суд виходить з  того,  що   ч.3 ст.551 ЦК України дозволяє зменшити  розмір неустойки  за рішенням суду,  за наявності кількох умов:  а) якщо розмір неустойки  значно перевищує розмір заподіяних невиконанням зобов’язання збитків; б) за наявності інших обставин, що мають істотне значення.  

При цьому,  діючим законодавством  передбачено, що пенею є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. А її розмір може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.    

Згідно зазначених умов кредитного договору позивачем нарахована відповідачці пеня у розмірі: 808 (вісімсот вісім) грн. 98 коп. за прострочення сплати кредиту та за прострочення сплати відсотків, що   значно менше завданих нею банку збитків.    

Будь – яких  інших обставин, які мають істотне значення для вирішення спору,  судом не встановлено.

Враховуючи, що діючим законодавством  не наводиться  чіткий перелік таких обставин та це питання  повинно вирішуватися  на підставі аналізу конкретної ситуації, тому  суд вважає, що   позовні вимоги в частині  стягнення   пені є  обґрунтованими  та підлягають   задовольнити, а з   відповідачів підлягає стягненню  пеня  в сумі 808  (вісімсот вісім) грн. 98 коп.  

З врахуванням вищенаведеного та  відповідно до ст.ст.1049,1054 ЦК України, суд приходить до висновку, що  позовні вимоги обґрунтовані та підлягають  задоволенню, а відповідачки ОСОБА_2   солідарно з  ОСОБА_3  та солідарно з  ОСОБА_4  на користь позивача  підлягає  стягненню  розмір заборгованості  за кредитним договором   на загальну суму 113 137  (сто тринадцять тисяч сто тридцять сім) грн. 60 коп.,  яка складається: з заборгованості  за  кредитом –  108 351 (сто вісім тисяч триста п’ятдесят одна) грн. 54 коп., заборгованості   за  процентами -  3 977  (три тисячі дев’ятсот сімдесят сім) грн. 08 коп., пені в розмірі 808 (вісімсот вісім) грн. 98 коп.  

Відповідно до ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Таким чином, з відповідачів на користь позивача ПАТ „Банк „Фінанси  та Кредит”  підлягають стягненню  в повернення сплаченого судового збору в розмірі 1 132  (одна тисяча сто тридцять дві) грн. 00  коп. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять)  грн. 00 коп.  

Керуючись ст.ст. 10,11, 88,209, 212, 213, 214,215  ЦПК України, суд, -

  ВИРІШИВ :  

  Позов Публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит”      до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4   про  стягнення  заборгованості за кредитним договором  - задовольнити.  

Стягнути на користь   Публічного акціонерного товариства  „Банк „Фінанси та Кредит”    з ОСОБА_2  солідарно з ОСОБА_3  та солідарно з ОСОБА_4    заборгованість  за  кредитом  –   108 351 (сто вісім тисяч триста п’ятдесят одна) грн. 54 коп.;  заборгованість   за  процентами -  3 977  (три тисячі дев’ятсот сімдесят сім) грн. 08 коп.;  пеню  в розмірі 808 (вісімсот вісім) грн. 98 коп., а всього – 113 137 (сто тринадцять тисяч сто тридцять сім) грн. 60  коп.,  заборгованості   за кредитним договором             №150-07/МБ  від 17 вересня  2007  р., що утворилась  станом на  01 липня  2010 р.  

Стягнути у рівних частках з   ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4    на користь   Публічного акціонерного товариства  „Банк „Фінанси та Кредит”  судовий збір    в розмірі  1 132  (одна тисяча сто тридцять дві) грн. 00 коп., тобто з кожного по  377 (триста сімдесят сім) грн.  33  коп.  

Стягнути у рівних частках з   ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4    на користь   Публічного акціонерного товариства  „Банк „Фінанси та Кредит”       витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120  (сто двадцять) грн. 00 коп., тобто з кожного по  40 (сорок) грн. 00 коп.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку  до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд  Миколаївської області   шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти з дня його проголошення.  

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

  Суддя                                                                      Т.В. Серебрякова