Справа №2-1728/2010                                                                                            

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

    30 листопада  2010 року   Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської                              області в складі:   головуючого – судді  Серебрякової Т.В.,  

при секретарі судового засідання  Фінько О.П.,  

за участю: позивачки ОСОБА_1,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенськ  Миколаївської області цивільну справу   за позовом     ОСОБА_1   до  ОСОБА_2   про розірвання шлюбу   , -    

  ВСТАНОВИВ:  

  В серпні  2010 р. ОСОБА_1   звернулася до суду з позовом  до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу.  

В позовній заяві позивачка ОСОБА_1 зазначала, що з відповідачем                  ОСОБА_2 знаходиться в зареєстрованому  шлюбі з  24 березня  2000 р., від якого  мають  малолітню дитину –  доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюбні відносини  між сторонами  припинені з  2002 р.,  через  те, що  останні   виявилися  різними людьми, зі своєрідними характерами та  з  різними поглядами  щодо  вирішення  життєвих проблем, в наслідок чого між ними  постійно виникали сварки та непорозуміння.  

Посилаючись на те, що сім’я розпалася остаточно, примирення та подальше спільне проживання з  відповідачем  неможливе, позивачка   просила  позов задовольнити, а шлюб,  зареєстрований  24 березня  2000 р.  Олександрівською  селищною Радою Вознесенського району  Миколаївської області   між нею  та  відповідачем  розірвати.  

    В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, зазначивши, що сім’я  розпалася остаточно та подальше її збереження  неможливе. Подружні відносини  припиненні  з 2002 р., через те, що  сторони виявилися  різними людьми та  в кожного свій погляд на життєві і сімейні відносини.  На  примирення  не згодна   та наполягала  на розірванні шлюбу.  

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився,  про час і місце розгляду справи повідомлявся  належним чином, згідно поданої до суду письмової заяви від  27 жовтня 2010 р. позовні вимоги визнав та просив розглянути справу у його відсутність.  

Ухвалою суду справа розглянута у відсутність відповідача ОСОБА_2,  оскільки в  справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.  

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені  наступні  факти  та відповідні їм правовідносини.  

Так, як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2,  та позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3,  знаходяться  в зареєстрованому шлюбі з 24 березня 2000 р., що підтверджується свідоцтвом  про шлюб (повторне),  серія НОМЕР_1,  виданим 27 жовтня 2010  р. Відділом реєстрації актів цивільного стану по  Вознесенському району  Вознесенського  міськрайонного управління юстиції  Миколаївської області.  

Від даного шлюбу сторони мають малолітніх дітей – доньку  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  що підтверджується копією свідоцтва про народження (повторне), серія НОМЕР_2, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану по  Вознесенському району  Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області 19  червня  2005 р., та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується корпією  свідоцтва про народження, серія НОМЕР_3, виданого  Виконавчим комітетом  Олександрівської селищної Ради Вознесенського району Миколаївської області 04 лютого 2008 р.  

Відповідно до ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.  

Дружина та чоловік  зобов’язані спільно піклуватися про  побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім’ї  на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги, що передбачено ст.55 СК України.  

Кожен з подружжя також має право припинити шлюбні відносини.  Примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на особисту недоторканість  і може мати наслідки, встановлені законом (ст.56 СК України).    

Згідно ст.112 СК України суд, з’ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову, постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу  суперечило б інтересам одного з них,  інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.  

В судовому засіданні встановлено, що сторони починаючи  з   2002 р.  припинили шлюбні відносини  та жоден  з них  не бажає зберегти сім’ю. Спорів  про поділ майна  між сторонами немає. Згода щодо місця проживання дітей  між сторонами досягнута.  

На підставі  викладеного та  згідно зі ст.ст.104,110,112 СК України, суд приходить до висновку, що подальше  спільне  життя  подружжя і збереження  шлюбу  стали неможливі і суперечать інтересам  сторін. За таких обставин,  заявлений позов підлягає задоволенню, а шлюб, зареєстрований 24 березня 2000 р. між ОСОБА_2   та  ОСОБА_1     розірванню.    

Керуючись ст.ст.10,11,209,212,213,214,215  ЦПК України, суд,  –  

  ВИРІШИВ:  

       Позов     ОСОБА_1   до ОСОБА_2   про розірвання шлюбу -   задовольнити.  

Шлюб, зареєстрований   24 березня 2000  р. Олександрівською селищною Радою  Вознесенського району  Миколаївської області     (актовий запис №09) між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженцем АДРЕСА_1   та ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженкою   ІНФОРМАЦІЯ_5,   –   розірвати.    

Після  набрання  рішенням суду законної сили присвоюються прізвища:           позивачці  ОСОБА_1, відповідачу  – ОСОБА_2.  

Рішення  може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області  через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області  шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти  днів з  дня  його проголошення.  

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

  Суддя           Т.В.  Серебрякова