Судове рішення #12427
33/48


ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


21.06.2006                                                                                   Справа № 33/48  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:  головуючого судді Джихур О.В.(доповідач)

суддів: Коршуна А.О.,Виноградник О.М.  

при  секретарі судового засідання:  Дейчман Т.О.

за участю представників сторін:

від  позивача: Бессараб Єлизавета Анатоліївна, заступник директора, дов. б/н  від 21.03.06;

             Бессараб Валерій Іванович, директор, протокол збору засновниківб/н  від 13.02.98;

від  відповідача: Іванчук Євген Ярославович, начальник господарського бюро юридичного відділу, довіреність №250/7  від 03.01.06;

розглянувши апеляційну скаргу відкритого  акціонерного  товариства "Дніпропетровський  металургійний  завод  ім. Петровського",м.Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  13.04.06р.   

у справі № 33/48

за позовом   товариства  з  обмеженою  відповідальністю "Макроремонт" ,м.Кривий Ріг Дніпропетровської  області

до  відкритого  акціонерного  товариства "Дніпропетровський  металургійний  завод  ім. Петровського", м.Дніпропетровськ

про  стягнення 179 242,64 грн. інфляційних  та 3%  річних


ВСТАНОВИВ:


          Рішенням  господарського  суду  Дніпропетровської  області від 13.04.2006р. (суддя Разіна Т.І.) позов товариства з  обмеженою  відповідальністю "Макроремонт", м. Кривий Ріг Дніпропетровської  області  до відкритого  акціонерного  товариства "Дніпропетровський  металургійний  завод  ім. Петровського", м. Дніпропетровськ,  задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 149 967 грн. 03 коп. –інфляційних збитків; 29 275 грн. 61 коп. - трьох процентів річних;  1 792 грн. 42 коп. –державного мита; 118 грн. 00 коп. –витрат  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Рішення господарського суду мотивовано ст. 214 ЦК УРСР (ст. 625 Цивільного кодексу України), якою передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач його оскаржує на предмет невідповідності фактичним обставинам справи. Стверджує, що стягнення інфляційних витрат та 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України є неможливим, оскільки у даному випадку також має місце конкуренція норм права. Виходячи зі змісту ст. 625 Цивільного кодексу України (ст. 214 ЦК УРСР) інфляційні та 3% річних, з урахуванням яких має бути сплачена сума боргу, не можуть бути окремим предметом позову, оскільки вони є невід’ємною частиною самого боргу. Грошові вимоги кредиторів, мають бути визначені на момент затвердження реєстру вимог кредиторів господарським судом у справі про банкрутство.  Згідно ст.ст. 14, 15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, грошові вимоги кредиторів, що увійшли до реєстру, не підлягають перегляду.

Скаржник просить рішення скасувати, в позові відмовити.

Перевіривши  рішення  на  предмет  відповідності  діючому  законодавству,  дослідивши  матеріали  справи,  заслухавши  представників   сторін,  колегія  суддів  вважає,  що  апеляційна  скарга підлягає  задоволенню  з  наступних  підстав.

На підставі договору купівлі-продажу № KV 142-99/804 у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 150 131, 33 грн., яка відповідачем була визнана претензією від 22.09.1999 р. № 99-9/1.

19.03.2001 р. відносно ВАТ “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” , порушено провадження у справі № Б15/118/01 про банкрутство (а.с. 21).

Ухвалою від 27.11.2001 р. господарський суд Дніпропетровської області за результатами попереднього засідання затвердив реєстр вимог кредиторів, у справі про банкрутство ВАТ “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського”.

До реєстру вимог кредиторів під № 82 увійшли вимоги ТОВ “Макроремонт”, в розмірі основного боргу 150 131, 33 грн. Таким чином ТОВ “Макроремонт” є конкурсним кредитором.

Згідно з нормами частини першої  ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі, оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника,  а також документи, що їх підтверджують.

Таким чином, конкурсні кредитори зобов’язані звернутися до суду для задоволення своїх вимог в процедурі банкрутства боржника.

Виходячи зі змісту п. 8 ст. 11 вказаного Закону, конкурсні кредитори мають право заявити додаткові вимоги до боржника в межах строку, встановленого у ч. 1 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Оскільки на передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України (ст. 214 ЦК УРСР) проценти та індекс інфляції за весь час прострочення грошового зобов’язання, не поширюється заборона  на їх нарахування у період провадження у справі про банкрутство, то кредитор не позбавлений права подавати додаткові вимоги щодо стягнення процентів та інфляційних втрат відповідно до порядку встановленого Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Як свідчать матеріали справи, і що не спростовується позивачем, додаткові вимоги до боржника в процедурі банкрутства не заявлялись.

Враховуючи положення ст. ст. 14, 15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, грошові вимоги кредиторів, що увійшли до реєстру, не підлягають перегляду.

Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі –не розглядаються і вважаються погашеними, про що зазначено в ухвалі господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2003 р. у справі № Б26/15/118/01.

З огляду на викладене,  підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області ухвалене без врахування спеціальних норм Закону  України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а тому згідно ч. 1 п. 4 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підлягає скасуванню.


Керуючись ст.ст. 103- 105 Господарського процесуального кодексу України,

суд -


ПОСТАНОВИВ:


Апеляційну скаргу відкритого  акціонерного  товариства "Дніпропетровський  металургійний  завод  ім. Петровського", м. Дніпропетровськ –задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від  13 квітня 2006р.   

у справі № 33/48 –скасувати.

          В позові товариства  з  обмеженою  відповідальністю "Макроремонт" ,м.Кривий Ріг Дніпропетровської  області - відмовити.




Головуючий суддя                                                              


О.В.Джихур

Судді:   

А.О.Коршун

 

О.М.Виноградник


З оригіналом згідно.

Помічник судді                                               Ю.А. Тараненко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація