СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

18 жовтня 2021 року м. Харків Справа № 917/988/21

Східний апеляційний господарський суд у складі судді:

суддя Барбашова С.В.

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, м. Полтава (вх. № 3098 П/3) на рішення Господарського суду Полтавської області від 13.09.2021 у справі № 917/988/21 (суддя Погрібна С.В.; рішення підписано 15.09.2021)

за позовом Полтавського обласного Центру зайнятості, вул. Сінна, 45, м. Полтава, 36039, ЄДРПОУ 03491234, в особі Полтавської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості, вул. Небесної Сотні, 91, м. Полтава, 36022, ЄДРПОУ 41464314,

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, 36014, м. Полтава, вул. Соборності, 66, код ЄДРПОУ 13967927,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

про стягнення 29 971,41 грн,

ВСТАНОВИВ:

Полтавський обласний Центр зайнятості в особі Полтавської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про стягнення матеріальної шкоди (збитків) в розмірі 29 971,41 грн. (допомоги по безробіттю, отриманої гр. ОСОБА_1 за період з 04.08.2020 по 17.11.2020 внаслідок неправомірного рішення відповідача).

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 13.09.2021 у справі № 917/988/21 позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду Україна в Полтавській області на користь Полтавського обласного центру зайнятості грошові кошти в сумі 29971,41 грн та 2270,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Відповідач із даним рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись неповне з`ясування судом обставин спору та невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду Полтавської області від 13.09.2021 у справі № 917/988/21 скасувати та ухвалити нове рішення у справі, яким у позові відмовити.

Перевіривши відповідність апеляційної скарги і доданих до неї документів вимогам ст. 258, 259 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п.п. 4 ч. 2 ст. 4 Законом України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Виходячи з приписів Закону України «Про судовий збір», враховуючи мінімальний розмір судового збору за подання позовної заяви, судовий збір за звернення з апеляційною скаргою має бути сплачений скаржником в розмірі 3405,00 грн (2270,00 грн. х 150%).

Проте, апеляційна скарга відповідача судовим збором не оплачена.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявником апеляційної скарги не було виконано вимоги пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в апеляційній скарзі просить відстрочити сплату судового збору, посилаючись на відсутність коштів для сплати судового збору станом на момент подання апеляційної скарги.

Розглянувши вказане клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі, суд не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що вона може бути застосована до юридичної особи виключно якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Предметом позову у цій справі № 917/988/21 є стягнення шкоди в сумі 29971,41 грн на підставі ст. 1166, 1173 Цивільного кодексу України, яка спричинена позивачу внаслідок відмови відповідача у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах, що потягло за собою неправомірну реєстрацію останнього в службі зайнятості з призначенням особі статусу безробітного та незаконну виплату допомоги по безробіттю.

Отже наявності передбачених частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» умов, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може відстрочити сплату судового збору, судом апеляційної інстанції не встановлено і заявником у поданій апеляційній скарзі не обґрунтовано.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.

Як визначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28.05.1985 у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства» (пункт 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).

За таких обставин, з урахуванням положень статті 129 Конституції України, відповідно до яких основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд дійшов висновку, що вказане клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Частиною другою статті 260 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої та другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно частини шостої статті 260 Господарського процесуального кодексу України питання про залишення апеляційної скарги без руху вирішує суддя-доповідач протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Враховуючи відсутність доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги відповідача без руху з наданням скаржнику строку для усунення вказаних недоліків.

З метою усунення недоліків апеляційної скарги, скаржником має бути сплачено судовий збір у розмірі 3405,00 грн, відповідні докази мають бути надані суду у встановлений законом строк.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, м. Полтава (вх. № 3098 П/3) на рішення Господарського суду Полтавської області від 13.09.2021 у справі № 917/988/21 залишити без руху.

2.Скаржнику впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме надати до Східного апеляційного господарського суду у цей строк:

-докази сплати судового збору в розмірі 3405,00 грн за встановленими реквізитами (https://eag.court.gov.ua/sud4875/gromadyanam/tax/).

3.Роз`яснити скаржнику, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки передбачені статтями 174, 260 Господарського процесуального кодексу України.

4.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Ухвала підписана 18.10.2021.

Суддя С.В. Барбашова