ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.06.2006 Справа № А27/23 (23/86)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецової І.Л. (доповідача)
суддів:ШвецьВ.В., Чимбар Л.О.
при секретарі Гайдук Ю.А.
за участю представників сторін :
від позивача: Талан О.Л., довіреність №0187 від 15.09.05, ; Павленко С.П., паспорт с/н АЕ257783, від 07.05.96, протокол №б/н від 25.06.04, ; Задорожня І.О., довіреність №0233 від 22.03.06 ;
від відповідача :Семеній В.В., довіреність №217/10/08-09-15 від 10.01.06; Правдюк О.О., довіреність №214/10/08-09-15 від 10.01.06; Рева Д.М., довіреність №212/10/08-09-15 від 10.01.06; Коваль В.В., довіреність №2770/10/0-09-15 від 04.02.06, ; Босько Є.С., довіреність №804/10/08-09-15 від 17.01.06 Прокопенко Є.М., довіреність №6967/10/08-09-15 від 16.03.06; Варданян Г.С, довіреність №34810/10/08-09-13 від 30.12.05
розглянувши апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.06р. у справі № А27/23 (23/86)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія", м.Дніпропетровськ
до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
- постановою господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2006р. у справі №А27/23(23/86) (суддя- В.О.Татарчук, М.П.Кожан, Н.А. Би шевська) позов товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) “Технологія” (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 27.02.2006р.) задоволено, визнані нечинними податкові повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції (далі-СДПІ) по роботі з великим платниками податків у м.Дніпропетровську №0000830814/3/4568 від 15.02.2005р., №0000980840/3/4569 від 15.02.2005р. в частині визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 5 646 944грн. 73 коп., у тому числі, 3 764 629грн. 82 коп. –основний платіж і 1 882 314 грн. 91 коп. –штрафні санкції та №0000850814/3/4567 від 15.02.2005р.;
- приймаючи рішення, господарський суд виходив з безпідставності висновків податкової інспекції про порушення товариством положень Законів України “Про оподаткування прибутку підприємств” та “Про податок на додану вартість” при оподаткуванні господарських операцій по наданню послуг з переробки вугільного коксового концентрату у кокс доменний, а також Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” по операціях з експортування коксу;
- не погодившись з постановою суду, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську подала апеляційну скаргу, в якій просить цю постанову скасувати, вказуючи на її необґрунтованість , прийняти нову постанову та відмовити в задоволенні позовних вимог;
- у поданій скарзі перелічуються порушення товариством податкового законодавства виявлені в процесі перевірки та йдеться про те, що висновки перевіряючих стосовно включення вартості оприбуткованої супутньої продукції до складу валових доходів останнього як безоплатно отриманої, відповідають вимогам названого законодавства, про те, що включення до перерахунку балансової вартості такої продукції, виготовленої з вугільного концентрату, наданого замовниками (комісіонерами за угодами комісії і довірителями за угодами доручення) та отриманої товариством безоплатно є порушенням вимог п.5.9 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, про те, що висновки податкової інспекції відносно заниження товариством валового доходу внаслідок порушення п.п.4.1.5 п.4.1 ст.4 цього Закону –невідображення зменшення від’ємного значення об’єкту оподаткування в сумі 8 544 800грн., встановленого за результатами попередньої документальної перевірки, також відповідають вимогам законодавства, про обґрунтованість висновків щодо заниження валового доходу при частковій заміні власних вугільних концентратів на вугільні концентрати, передані для переробки відкритим акціонерним товариством (далі-ВАТ) “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського”, про те, що витрати, понесені товариством у зв’язку з виконанням договорів доручення та комісії не підлягають включенню до складу валових витрат, а кошти та вартість майна, отримані в межах таких угод (за виключенням комісійної винагороди і винагороди повіреного) не відноситься до складу валових доходів, про правомірне виключення, за наслідками перевірки, зі складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, що відповідає некомпенсований довірителем (комісіонером) вартості послуг з переробки вугільного концентрату та суми податку, сплаченого у складі вартості поліпшень орендованих основних невиробничих фондів, а також про некоректність посилань господарського суду стосовно недоведеності податковою інспекцією порушень валютного законодавства, оскільки актом перевірки зафіксовано ненадходження валютної виручки за експортним контрактом;
- позивач вважає постанову господарського суду обґрунтованою, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржника.
В порядку , встановленому ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні оголошувалася перерва до 08. та 13.06.2006р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 15 лютого 2005р. СДПІ у м. Дніпропетровську були прийняті податкові повідомлення-рішення:
- №0000830814/3/4568, яким визначено суму податкового зобов'язання ТОВ „Технологія" з податку на прибуток в розмірі 46411545грн. в тому числі: 22965120грн. -основний платіж і 23446425грн. - штрафні санкції;
- №0000980840/3/4569 з визначенням суми податкового зобов'язання позивача з ПДВ в розмірі 5655024грн. з яких: 3770016грн. - основний платіж і 1885008грн. - штрафні санкції;
- №0000850814/3/4567, яким визначено суму податкового зобов'язання товариства у вигляді пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 67707,01грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту від 14.07.2004р. №190-02/3-3-930746120 (002046) „Про результати документальної перевірки ТОВ „Технологія" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2002р. по 31.12.2003р.".
Перевіркою встановлено, що:
в порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" товариством до складу валового доходу не включена вартість безоплатно наданої йому продукції, що призвело до заниження валового доходу за II півріччя 2002р. на 13702522,22грн. в тому числі за IIІ квартал 2002р. - 41504444,96грн., IV квартал 2002р. - 9552077,26грн., за 2003р. на суму 21215857,76грн., в тому числі І квартал 2003р. - 3436064,6грн., II квартал 2003р. - 4737341,47грн., ІІІ квартал 2003р. -62872773,71грн., IV квартал 2003р. - 6755177,98грн.;
ТОВ „Технологія" в порушення п.5.9 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" занижено валовий доход у зв'язку з включенням в розрахунок приросту (убутку) балансової вартості залишків готової продукції, безкоштовно отриманої по договорах доручення та комісії, при цьому сума заниженого валового доходу за 2003р. склала 184965,37грн., в тому числі: І квартал 2003р. - 156941,48грн., ІІІ квартал 2003р. -28023,89грн.;
в порушення пп.4.1.5 п.4.1 ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" товариством не включено до валового доходу суму нараховану за попереднім актом перевірки у зв'язку з чим, заниження валового доходу за II квартал 2003р. склало 8544,8тис.грн.;
в порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" ТОВ „Технологія'" не віднесло до валових доходів суму різниці між вартістю вугільних концентратів фірми „Інстрад", використаних для виробництва коксу доменного ТОВ “Технологія" та заставною вартістю вугільних концентратів, які є його власністю в розмірі 14316599,28грн.;
мало місце порушення пп.7.9.1 п.7.9 ст.7 та пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки товариством зайво включено до валового доходу вартість послуг переробки вугільного концентрат , який воно переробляло на ВАТ „Дніпрококс " , ВАТ „ Баглійкокс " та ВАТ „ Дніпродзержинський коксохімічний завод " за
дорученням ВАТ „Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського" та ВАТ Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Є.Дзержинського" у зв'язку з чим заниження валового доходу склало у II півріччі 2002р. - 6118020,47грн., в тому числі III квартал 2002р. - 1769688,27грн., IV квартал 2002р. –4348332,2грн, у 2003р. –7893058,85грн., в тому числі І квартал 2003р. -1699115,22грн., ІІ квартал 2003р. -2052533,48грн., III квартал 2003р. -2003139,12грн., IV квартал 2003р. - 2138271,03грн.;
внаслідок порушень п.5.9 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" товариством завищений валовий доход в II кварталі 2003р. на 169269,14грн. у зв'язку з включенням в розрахунок приросту (убутку) балансової вартості залишків готової продукції вартість безкоштовно отриманої готової продукції по договорах доручення та комісії;
в порушення пп.7.9.2 п.7.9 ст.7, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" товариством включено до валових витрат вартість послуг переробки вугільного концентрату, яку ВАТ „Дніпрококс", ВАТ „Баглійкокс" та ВАТ „Дніпродзержинський коксохімічний завод" вказували згідно додаткових угод в рамках договорів доручення та комісії між ТОВ „Технологія" та ВАТ „Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського" та ВАТ Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Є.Дзержинського", сума завищених валових витрат склала в II півріччі 2002р. - 12695450,19грн., в 2003р. - 19990560,17грн.;
в порушення пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" товариством включено до складу податкового кредиту вартість послуг переробки вугільного концентрату по договорах переробки давальницької сировини в рамках договорів доручення та комісії, оскільки відповідні послуги були придбані ним від імені довірителів, але не за їх рахунок внаслідок чого сума завищеного податкового кредиту в II півріччі 2002р. склала 1315486грн., в 2003р. - 2419500,42грн.;
в порушення 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" у зв'язку із включенням до податкового кредиту податку на додану вартість, сплаченого у складі вартості поліпшень орендованих основних невиробничих фондів в сумі 29643,4грн., оскільки вказані основні фонди не були введені в експлуатацію і не приймали участі в господарській діяльності платника податків;
товариством було допущено порушення ст. 1 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” у зв’язку з неповерненням валютної виручки в сумі 5936,59дол.США по контрактах від 1 серпня 2000р. №56-РU з фірмою "СNS Еnergy Соmpani Ltd", а також мало місце порушення ст.ст.9, 10 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” та п. 1 Указу Президента України “Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей які незаконно знаходяться за її межами", оскільки в деклараціях про валютні цінності станом на 01.10.02, 01.01.03, 01.04.03, 01.07.03, 01.10.03, 01.01.04 не була відображена вказана прострочена заборгованість.
Одночасно слід зазначити, що висновок СДПІ у м.Дніпропетровську про порушення ТОВ “Технологія” п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” у зв’язку з невключенням до складу валового доходу вартості безоплатно наданої товариству супутньої продукції, що призвело до заниження валового доходу за ІІ півріччя 2002р. на 13 702 522,22грн., за 2003р. на суму 21 215 857,76грн. е необґрунтованим
Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 названого Закону валовий поход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім -їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".
Згідно з пунктом 1.23 статті 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це:
товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод;
роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості;
товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.
Матеріалами справи підтверджується, що товариством були понесені витрати на виготовлення супутньої продукції.
Так, 05.03.2002р. між ТОВ "Технологія" (Повірений) і ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського" (Довіритель) був укладений договір доручення №275, відповідно до якого повірений зобов'язався укласти від імені та за рахунок довірителя угоди з третіми особами по переробці вугільного коксового концентрату у кокс доменний.
Згідно з додатком №1 до вказаного договору, сторони встановили, що довіритель доручає організувати повіреному переробку вугільного концентрату за ціною 15,38грн. з ПДВ за 1 тн сухої ваги і розмір винагороди повіреного складає 10000грн. в місяць.
На виконання зазначеного договору ТОВ „Технологія" були укладені:
- з ВАТ „Дніпрококс" додаткова угода №6 від Об.03.2002р. до договору №44-а від 08.02.2001р. і додаткова угода №3 від 03.01.2003р. до договору №2 від 03.01.2003р. про переробку давальницької сировини з вартістю послуг в сумі 33,9грн., ПДВ - 6,78грн., всього - 40,68грн. за 1тн сухої ваги переробленого вугільного концентрату;
- додаткова угода №23 від 01.12.2002р. до договору з ВАТ „Баглійкокс" №2-100 від 01.03.2000р. на переробку давальницької сировини з вартістю послуг - 20грн., ПДВ -4грн., всього - 24грн. за 1тн сухої ваги переробленого вугільного концентрату;
- додаткова угода №19 від 01.08.2003р. до договору з ВАТ „Дніпродзержинський коксохімічний завод" №20/253 від 01.03.2000р. про переробку давальницької сировини з вартістю послуг - 45грн., ПДВ - 9,1грн., всього 54,6грн.
Аналогічний договір доручення №22-1690-01 від 03.05.2002р. був укладений ТОВ „Технологія" (Повірений) з ВАТ „Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Є.Дзержннського" (Довіритель). В додатку №1 до договору сторони визначили, що довіритель доручає організувати повіреному переробку вугільного концентрату за ціною 15,38грн. з ПДВ за 1тн сухої ваги і розмір винагороди повіреного складає 10000грн. в місяць.
На виконання зазначеного договору ТОВ „Технологія" були укладені:
додаткова угода №18 від 03.05.2002р. до договору з ВАТ „Баглійкокс" №2-100 від 01.03.2000р. на переробку давальницької сировини з вартістю послуг - 28,65грн., ПДВ - 5,73грн., всього - 34,8грн. за 1тн сухої ваги переробленого вугільного концентрату;
додаткову угоду №12 від 03.05.2002р. до договору з ВАТ „Дніпродзержинський коксохімічний завод" №20/253 від 01.03.2000р. про переробку давальницької сировини з вартістю послуг - 36,6грн., ПДВ - 7.32грн., всього - 43.92грн.
В наведених додаткових угодах товариства з ВАТ „Дніпрококс", ВАТ „Баглійкокс", ВАТ "Дніпродзержинський коксохімічний завод" зазначено, що останнє передає виконавцям вугільний концентрат для переробки та виробництва готової продукції (з розрахунку 1,3тн вугільного концентрату сухої ваги на 1тн коксу валового сухого): коксу металургійного, коксового горіху, коксової дрібнини, смоли, сирого бензолу, сульфату амонію, сірки газової, концентрату германія.
З урахуванням наведеного, фактичні витрати товариства по оплаті послуг з виготовлення супутньої продукції становлять різницю між вартістю послуг з переробки та відшкодовану довірителями вартість послуг з виготовлення коксу доменного і складають 25,3грн., 8,62грн., 39,22грн., 19,42грн, 21,22грн. відповідно.
Крім того, між ТОВ „Технологія" (Комісіонер) та ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського" (Комітент) був укладений договір комісії №ДК 2-02 від 27.02.2002р., відповідно до якого комітент доручив, а комісіонер зобов'язався за винагороду від свого імені за рахунок комітента надати послуги по переробці вугільного коксового концентрату у кокс доменний. В додатку №3 від 27.02.2003р. до договору сторони встановили, що вартість послуг складатиме 15,38грн. з ПДВ за 1тн сухої ваги, з розміром комісійної винагороди - 0,1% від вартості послуг переробки в місяць.
На виконання зазначеного договору ТОВ „Технологія" були укладеі:
з ВАТ „Дніпрококс" додаткова угода №5 від 01.02.2002р. до договору №44-а від 08.02.2001р. про переробку давальницької сировини з вартістю послуг в сумі 33,9грн., ПДВ - 6.78грн., всього - 40,68грк. за 1тн сухої ваги переробленого вугільного концентрату;
з ВАТ „Дніпрококс" додаткова угода №5 від 01.09.2003р. до договору №2 від 03.01.2003р. про переробку давальницької сировини з вартістю послуг в сумі 45грн., ПДВ - 9грн., всього - 54грн. за 1тн сухої ваги переробленого вугільного концентрату;
додаткову угоду №28 від 01.09.2003р. до договору з ВАТ „Баглійкокс" №2-100 від 01.03.2000р. на переробку давальницької сировини з вартістю послуг - 30грн., ПДВ -6грн., всього - 36грн. за 1тн сухої ваги переробленого вугільного концентрату.
Також, між ТОВ „Технологія" (Комісіонер) та ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського" (Комітент) був укладений договір комісії №22-0239-01 від 08.01.2002р., відповідно до якого комітент доручив, а комісіонер зобов'язався за винагороду від свого імені за рахунок комітента надати послуги по переробці вугільного коксового концентрату у кокс доменний. В додатку №3 від 27.02.2003р. до договору сторони встановили, що вартість послуг складатиме 15,38грн. з ПДВ за 1тн сухої ваги, з розміром комісійної винагороди - 0,1% від вартості послуг переробки в місяць.
На виконання зазначеного договору ТОВ „Технологія" була укладена додаткова угода №12 від 03.05.2002р. до договору з ВАТ „Дніпродзержинський коксохімічний завод" №20/253 від 01.03.2000р. про переробку давальницької сировини з вартістю послуг - 33грн., ПДВ - 6,6грн., всього - 39,6грн.
В додаткових угодах товариства з ВАТ „Дніпрококс", ВАТ „Баглійкокс", ВАТ „Дніпродзержинський коксохімічний завод" зазначено, що ТОВ „Технологія" передає виконавцям вугільний концентрат для переробки та виробництва готової продукції (з розрахунку 1,3тн вугільного концентрату сухої ваги на 1тн коксу валового сухого): коксу металургійного, коксового горіху, коксової дрібнини, смоли, сирого бензолу, сульфату амонію, сірки газової, концентрату германія.
З урахуванням наведеного, фактичні витрати товариства по оплаті послуг з виготовлення супутньої продукції становлять різницю між вартістю послуг з переробки та відшкодовану Довірителями вартість послуг з виготовлення коксу доменного і складають 25.3грк., 8,62грк.,
З огляду на наведене твердження ТОВ "Технологія" про те, що вартість його витрат на переробку вугільного концентрату та виготовлення супутньої продукції в частині не відшкодованій довірителями (комітентами), входить до складу собівартості виготовленої супутньої продукції, що залишилась у власності товариства є правомірними.
У відповідній частині вартість виготовленої супутньої продукції не може бути віднесена до валового доходу платника податків, оскільки в цій частині продукція не є безоплатно отриманою і такі витрати повинні включатися до складу валових витрат.
У цьому зв’язку господарським судом цілком вірно встановлено, що зазначений висновок дозволяє стверджувати і про неправомірність посилань податкової інспекції на порушення товариством пункту 5.9 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" в частині заниження валового доходу за 2003р. на суму 184965.37грн. у зв'язку з включенням в розрахунок приросту (убутку) балансової вартості залишків готової продукції вартості безкоштовно отриманої готової продукції по -договорах доручення та комісії.
Пунктом 5.9 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
З урахуванням вказаної норми витрати товариства на виготовлення супутньої продукції були віднесені до складу валових витрат і така продукція в подальшому була використана у його власній господарській діяльності.
Викладені обставини є достатніми для стверджень про відповідність, вимогам пункту 5.9 статті 5 вказаного Закону дій товариства з включення до розрахунку приросту (убутку) балансової вартості залишків готової продукції вартості супутньої продукції.
Також, наведене свідчить і про помилковість висновку податкового органу про порушення ТОВ "Технологія" п. 5.9 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" в частині завищення валових витрат на 123429,37грн-. шляхом включення до розрахунку приросту (убутку) балансової вартості залишків готової продукції вартості безоплатно отриманої супутньої продукції по договорах доручення та коміей.
Господарським судом правильно визначена неправомірність твердження податкової інспекції про порушення товариством підпункту 4.1.5 пункту 4.1 статті 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" у зв'язку не включенням до валового доходу II кварталу 2003р. 8544,8тис.грн., нарахованих за попереднім актом перевірки.
Так, відповідно до акту ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 24.09.2002р. №1609/ДСК „Про результати комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ „Технологія" за період з 01.07.2001р. по 30.06.2002р." зменшені збитки товариства на 8544800грн. у зв'язку з порушенням пп.7.4.3 п.7.4 ет.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки ним здійснювалась реалізація власної продукції за цінами, нижчими за звичайні підприємствам, які сплачували податок на прибуток за пільговою ставкою 15%.
Підпунктом 4.1.5 пункту 4.1 статті 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що валовий доход включає доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному періоді.
Однак, акт перевірки від 24.09.2002р., складений ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська не є актом, який породжує для ТОВ „Технологія" обов'язок щодо внесення відповідних змін до податкового обліку товариства і не визначає належну до сплати суму податкових зобов'язань.
З урахуванням положень Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (п.6.1 ст.б), Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001р. №110, в даному випадку, податкові зобов'язання платника податків повинні визначатися шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення.
Як свідчать матеріали справи, ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська не приймалося податкове повідомлення-рішення у зв'язку із заниженням ТОВ „Технологія" валового доходу за II квартал 2003р. на суму 8544,8тис.грн., а тому у товариства був відсутній обов'язок зносити зміни до податкового обліку.
Щодо посилань податкового органу про порушення товариством пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" у зв'язку з реалізацією власної продукції за цінами, нижчими за звичайні підприємствам, які сплачували податок на прибуток за пільговою ставкою 15% слід зазначити наступне.
Відповідно до пункту 13 Указу Президента України від 23.07. 1998р. №817/98 „Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку. Індикативні або звичайні ціни не можуть встановлюватися органами виконавчої влади, які використовують їх для нарахування та стягнення податків і зборів (обов'язкових платежів) та неподаткових платежів, крім випадків відсутності статистичних даних про рівень цін на окремі види товарів (робіт, послуг).
Згідно п. 1.20 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) звичайна ціна - ціна продажу товарів (робіт, послуг) продавцем, включаючи суму нарахованих (сплачених) процентів, вартість іноземної валюти, яка може бути отримана у разі їх продажу особам, які не пов'язані з продавцем при звичайних умовах ведення господарської діяльності.
Якщо податкові органи за результатами документальних перевірок мають підстави для висновків щодо правомірності визначення рівня звичайних цін платником податку, ці органи мають право звернутися із запитом, а платник податку зобов'язаний за таким запитом надати обгрунтування рівня таких цін.
Оскільки такий запит податковим органом не направлявся, господарський суд обґрунтовано погодився з висновком товариства про те, що податковою інспекцією був здійснений розрахунок цін не на підставі статистичних даних про рівень цін на товари, які реалізовувались ТОВ „Технологія", а з урахуванням приблизних даних про ціни без врахування марочного складу, якості товару та умов договорів за відсутності запиту щодо обгрунтування товариством рівня цін.
Також необгрунтованим є висновок податкового органу про порушення ТОВ „Технологія" підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" у зв'язку з невіднесенням до валового доходу суми різниці між вартістю вугільних концентратів фірми „Інстрад", використаних для виробництва коксу доменного та заставною вартістю вугільних концентратів, які є власністю товариства в розмірі 14316599,28грн.
Як зазначалося вище, відповідно до договору доручення №275 від 05.03.2002р., укладеного з ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського" товариство зобов'язалося від імені та за рахунок довірителя укласти угоди з третіми особами на переробку вугільного коксівного концентрату у кокс доменний за ціною 15,38грн. з ПДВ за 1тн сухої ваги.
Згідно з додатками №1 від 05.03.2002р. і №2 від 01.12.2002р. до вказаного договору вихід коксу доменного марки КД-1 та КД-2 внаслідок переробки вугільного концентрату повинен становити не менше 69,93%. Додатковою угодою від 08.08.2003р. у зв'язку з передачею на переробку разом з вугільним концентратом вугілля кам'яного марки ГЖ в кількості 8 197,21 7тн, сторони внесли зміни до додатку №2 від 01.12.2002р., згідно з якими встановлена норма виробітку коксу доменного з 1тн кам'яного вугілля марки ГЖ у розмірі 62,81%.
Відповідно до актів приймання-передачі ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод їм. Петровського" було передано позивачу 48266 Ітн сировини з яких: 474463, 783тн вугільних концентратів і 8197,217тн вугілля кам'яне марки ГЖ.
З урахуванням умов договору доручення товариство повинно було отримати з вказаного обсягу вугільних концентратів 331792,523тн коксу доменного і з вугілля кам'яного марки ГЖ 5148,672тн коксу доменного, а всього 336941, 195тн. Вказана кількість коксу доменного була передана товариством довірителю, претензії щодо якості були відсутні.
Таким чином, отримана товариством сировина в повному обсязі використана для виготовлення коксу доменного згідно з договором доручення.
Господарським судом було враховано, що при проведенні перевірки податковим органом не досліджувалися фактичні якісні показники вугільних концентратів ТОВ „Технологія", вугільних концентратів та вугілля марки ГЖ, отриманих товариством за договором доручення №275 від 05.03,2002р., сировинна та ресурсна база зазначених вугілля та концентратів, не встановлювався марочний склад і технологічна цінність вугільних концентратів, які перероблялись в одному технологічному процесі.
При цьому є правомірними доводи товариства про те, що коефіцієнт виходу коксу доменного належної якості залежить від наведених показників сировини з якої складається шихта, а не від заставної вартості вугільного концентрату, яку враховував податковий орган при здійсненні розрахунків.
Викладений в акті перевірки висновок про порушення ТОВ “Технологія” підпункту 7.9.2 пункту 7.9 статті 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" щодо заниження валових витрат на 32 686 010,36грн. - суми вартості послуг по переробці вугільних концентратів також є безпідставним.
Підпунктом 7.9.2 пункту 7.9 статті 7 Закону встановлено, що з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не включаються до валових витрат кошти або майно, надані платником податку у зв'язку з наданням платником податку майна на підставі договорів концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання) або згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно іншій особі, з урахуванням положень підпункту 7.9.6 цього пункту.
Здійснені товариством витрати на переробку вугільних концентратів при виконанні зазначених договорів доручення і комісії складалися з витрат на: переробку вугільного концентрату з виробництвом коксу доменного; переробку вугільного концентрату з виробництвом супутньої продукції;
При цьому витрати товариства по переробці вугільного концентрату з виробництвом коксу доменного були відшкодовані довірителями і комітентами та не включались до валових витрат.
Як вказувалось вище, витрати товариства на переробку вугільного концентрату з виробництвом супутньої продукції були правомірно віднесені ним до складу валових витрат згідно з вимогами 5.1 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".
Зазначені обставини та фактичний перехід до ТОВ "Технологія" права власності на супутню продукцію виключають можливість порушення товариством вимог підпункту 7.9.2 пункту 7.9 статті 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".
Наведене дозволяє стверджувати про незаконність податкового повідомлення-рішення №0000830814/3/4568 від 15.02.2005р., яким визначено суму податкового зобов'язання ТОВ -Технологія" з податку на прибуток в розмірі 46411545грн. в тому числі: 22965120грн. -основний платіж і 23446425грн. - штрафні санкції.
Є незаконним і податкове повідомлення-рішення СДПІ у м. Дніпропетровську №0000980840/3/4569 від 15.02.2005р. в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 5646944.73грн. в т.ч. 3764629.82грн. - основний платіж і 1882314.91коп. - штрафні санкції.
За результатами перевірки податкова інспекція вказувала на порушення товариством підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" у зв'язку із включенням до складу податкового кредиту вартості послуг переробки вугільного концентрату по договорах переробки давальницької сировини в рамках договорів доручення та комісії, оскільки відповідні послуги були придбані ним від імені довірителів, але не за їх рахунок (сума завищеного податкового кредиту в II півріччі 2002р. склала 1315486грн., в 2003р. - 2419500,42грн.).
Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
При вирішенні даного спору господарським судом було встановлено, що вартість витрат товариства на переробку вугільного концентрату з виготовленням супутньої продукції в частині не відшкодованій довірителями (комітентами), входить до складу собівартості цієї продукції і такі витрати повинні включатися до складу валових витрат товариства.
Віднесення відповідних сум до валових витрат є підставою і для включення сплачених товариством сум податку на додану вартість (3734986.42грн.) до податкового кредиту.
Правомірними слід визнати доводи ТОВ “Технологія” про те, що податковою інспекцією неправомірно виключено з податкового кредиту товариства податок на додану вартість в сумі 29643,40грн., сплачених при придбанні послуг по капітальному ремонту орендованого складу сировини цеху ректифікації сирого бензолу, а також по влаштуванню фундаменту та площадки під сховище №2.
Так, 01.02.2001р. між ВАТ "Дніпродзержинський коксохімічний завод" (Орендодавець) та ТОВ "Технологія" (Орендар) був укладений договір №01/84А оренди цеху ректифікації сирого бензолу. Також, вказаними сторонами були укладені додаткові угоди до договору №2-А від 01.04.2001р., №3 від 25.12.2002р., №4 від 04Ю 1.2003р. і №5 від 31.12.2003р.
Крім того, між ТОВ "Технологія" (Замовник) та ДП "Дніпроконструкція-міст" ТОВ "Дніпроконструкція" (Підрядник) були укладені договори підряду від 12.05.2003р. №05/3-М і від 26.09.2003р. №20/3-М на виконання яких підрядник виконав роботи з капітального ремонту складу сировини орендованого цеху ректифікації сирого бензолу, а також по влаштуванню фундаменту і площадки під сховище №2. Факт виконання робіт підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі за вересень 2003р. №77 на суму 35449,20грн., №7 на 52639,20грн., за жовтень 2003р. №16 на 61315,20грн., за листопад 2003р. №24 на 28456,80грн.
Податкова інспекція, приймаючи рішення про виключення з податкового кредиту товариства податку на додану вартість в сумі 29643,40грн. веде мову про те, що зазначені основні фонди не експлуатувалися (не підлягали амортизації) і отже, не приймали участі у господарській діяльності товариства. Суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту з моменту їх участі у виробничій діяльності.
Однак, такий висновок спростовується положеннями чинного законодавства.
Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих} платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи мав платник податку оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду.
Наведена норма дозволяє зробити висновок про наявність права платника податку на включення до податкового кредиту звітного періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у зв’язку із спорудженням основних фондів незалежно від строків введення в експлуатацію таких фондів.
Викладене дозволяє не прийняти посилання податкового органу на положення ст.ст.5, 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".
Підставою для визнання незаконним податкового повідомлення-рішення №0000850814/3/4567 від 15.02.2005р., яким визначено суму податкового зобов'язання товариства у вигляді пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 67707,01грн. є наступні обставини.
Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято внаслідок виявленого перевіркою порушення товариством ст. 1 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" у зв'язку з неповерненням валютної виручки по контракту від 1 серпня 2000р. №56-КU з фірмою "CNS Energy Compani Ltd”, а також порушення ст.ст.9, 10 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та п. 1 Указу Президента України „Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, які незаконно знаходяться за її межами", оскільки товариством в деклараціях про валютні цінності станом на 01.10.02, 01.01.03, 01.04.03, 01.07.03, 01.10.03, 01.01.04 не була відображена вказана прострочена заборгованість.
При цьому постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.06.2005р. у справі №38/387(36/44) встановлений факт експортування ТОВ "Технологія" 5163т коксу (4909,42 у сухій вазі) на загальну суму 284 746,36 доларів США. Виручка у вказаній сумі в іноземній валюті від реалізації фактично експортованого товару в повному обсязі надійшла на валютний рахунок товариства в межах 90-денного строку з дня оформлення вантажних митних декларацій.
Наведені обставини дозволяють стверджувати про відсутність порушення товариством ст. 1 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", ст.ст.9, 10 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та п. 1 Указу Президента України „Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, які незаконно знаходяться за її межами" при виконанні вказаного контракту.
Також слід зазначити, що податкова інспекція, приймаючи вказане податкове повідомлення-рішення з визначенням податкового зобов'язання товариства у вигляді пені та штрафу на загальну суму в розмірі 67707,01грн. за порушення ст. 1 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", ст.ст.9, 10 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та п.1 Указу Президента України „Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, які незаконно знаходяться за її межами" керувалася, в тому числі і положеннями Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі Закон №2181).
В даному випадку до спірних правовідносин не можуть застосовуватись положення названого Закону.
Зокрема, частиною 1 преамбули Закону №2181 встановлено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Відповідно до п.п. 1.2, 1.3. 1.5 ст.1 Закону:
- податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;
- податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання;
- штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.
Статтею 2 Закону України "Про систему оподаткування" визначено, що під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування
Стягнення штрафних (фінансовий) санкцій з суб'єкта підприємницької діяльності за порушення ст.1 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, ст.ст.9, 10 Декрету Кабінету Міністрів України “про систему валютного регулювання і валютного контролю” та п.1 Указу Президента України “Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, які незаконно знаходяться за її межами” не пов’язано зі сплатою суб’єктом підприємницької діяльності податків, зборів чи інших обов’язкових платежів.
Таким чином, визначену в податковому повідомленні-рішенні №0000850814/3/4567 від 15.02.2005р. суму штрафних санкцій не можна вважати податковим зобов’язанням.
З огляду на викладене постанова господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства, підстави для її скасування відсутні.
У зв’язку зі складністю справи у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинстьва України, апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
- постанову господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.06р. у справі № А27/23 (23/86) залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення
-ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий І.Л.Кузнецова
Суддя В.В.Швець
Суддя Л.О.Чимбар
Дата виготовлення у повному обсязі 21.06.06р.