Справа № 404/7664/20

Провадження № 2/752/5189/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08 вересня 2021 року місто Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кахно І. А.,

при секретарі Сінчук І. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи, які не заявляють вимог на предмет спору: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Шмалько Олександр Олександрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Кіровського районного суду міста Кіровограда з позовом до акціонерного товариства «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк»), треті особи, які не заявляють вимог на предмет спору: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т. В., приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Шмалько О. О., у якому просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Личука Т.В. від 22 вересня 2020 року, зареєстрований в реєстрі за № 3845; вирішити питання про стягнення на користь позивача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 11 серпня 2008 року між ним та АКБСР «Укрсоцбанк» було укладено кредитний договір № 431/301-Ф01. Позивач зазначає, що правонаступником усіх прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» за вказаним кредитним договором на підставі рішення №5/2019 єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15 жовтня 2019 року про реорганізацію АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа- Банк», крім того останній визнаний у виконавчому провадженні у якості стягувача.

Надалі, позивач дізнався, що 08 жовтня 2020 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Шмалька О. О. відкрито виконавче провадження № 63258313 на підставі виконання виконавчого напису приватного нотаріуса №3845 від 22 вересня 2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т. В., про стягнення заборгованості та задоволення вимог відповідача в розмірі 1 161 964, 40 грн, де вбачається, що стягнення заборгованості проводиться за період з 01 червня 2017 року по 01 червня 2020 року, із яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 8 661,64 дол. США; прострочена заборгованість за відсотками та комісією - 24 845,13 дол. США; строкова заборгованість за суму кредиту - 7 512,48 дол. США; строкова заборгованість за відсотками та комісією - 131,97 дол. США; нотаріальні дії - 1 500 грн.

Позивач посилається на те, що на момент звернення із заявою про вчинення виконавчого напису сума заборгованості не була безспірною. Спірний виконавчий напис був вчинений приватним нотаріусом Личуком Т. В. 22 вересня 2020 року за відсутності всіх необхідних документів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року, зокрема за відсутності оригіналу кредитного договору, посвідченого нотаріально та документів, які підтверджують безспірність заборгованості боржника; відповідач не надав належних та допустимих доказів надання нотаріусу оригіналу нотаріально завіреного кредитного договору та доказів направлення боржнику повідомлення про наявність заборгованості. За висновком позивача заборгованість, щодо якої було вчинено виконавчий напис нотаріуса, не була підтверджена стягувачем як безспірна, оскільки розрахунок суми заборгованості, наданий приватному нотаріусу Личуку Т. В. для вчинення напису не обґрунтований та відповідно сума викладена за результатом обрахунків не є безспірною, про що свідчить оцінка ТОВ «Міг» від 01 грудня 2020 року актуальної заборгованості за кредитним договором № 1335652113901033 від 22 листопада 2013 року, укладеного між АТ «Укрсоцбанк» (правонаступник АТ «Альфа-Банк») та ОСОБА_1 , яка була замовлена за ініціативою позивача.

Процесуальні дії у цивільній справі

10 грудня 2020 року суддею Кіровського районного суду міста Кіровограда постановлено ухвалу, якою матеріали даної справи направлено за підсудністю до Голосіївського районного суду міста Києва.

05 лютого 2021 року ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із визначенням дати проведення підготовчого засідання у справі, крім того вказаною ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано у приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Личука Т. В. копії нотаріальної справи, на підставі якої було здійснено виконавчий напис нотаріуса № 3845 від 22 вересня 2020 року.

08 лютого 2021 року ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва вирішено заяву про забезпечення позову; зупинено стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 22 вересня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т. В., зареєстрованого в реєстрі за № 3845, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

14 червня 2021 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті.

Аргументи учасників справи

12 квітня 2021 року на електрону адресу суду та 15 квітня 2021 року через засоби поштового зв`язку до суду надійшов відзив АТ «Альфа-Банк», яким представник банку заперечував проти задоволення позову в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідач зазначає, не відповідають дійсності твердження позивача про те, що відповідачем не надсилалася письмова вимога про усунення порушення виконання зобов`язання і тому вчинення виконавчого напису нотаріусом є неправомірним та передчасним.

18 серпня 2020 АТ «Альфа Банк» направлено на адресу ОСОБА_1 письмову вимогу вих. № L31AB-20200807-44 від 01 червня 2020 року про усунення порушення виконання зобов`язання за кредитним договором та необхідність здійснити сплату заборгованості.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, однак позивач свої зобов`язання за зазначеним кредитним договором належним чином не виконує, в результаті чого ПАТ «Альфа -Банк» на підставі статті 262 ЦК України, статей 34, 87-91 Закону України «Про нотаріат», глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, звернувся до приватного нотаріусу про вчинення виконавчого напису.

В заперечення твердженням позивача про те, що оспорювана заборгованість не є безспірною, представник відповідача зазначає, що виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, а тому надані нотаріусу докази в обґрунтування наявною безспірної заборгованості, відповідають вимогам Постанови Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України, а тому могла бути прийнята нотаріусом.

Крім того, зазначив, що твердження позивача про те, що на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису були відсутні правові передумови для вчинення виконавчого напису нотаріуса на кредитному договорі, який не був нотаріально засвідчений не є обґрунтованою, оскільки на момент подання відзиву (12 квітня 2021 року) постанова Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, не скасована та залишається чинною.

Також відповідач зауважив, що сплив строків давності встановлених ЦК України позбавляє кредитора виключно права на судовий захист своїх порушених прав, проте жодним чином не позбавляє права кредитора захистити свої порушені права іншим передбаченим законом способом. Відповідач звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису для захисту своїх порушених прав визначених договором та стягнення з позивача санкцій передбачених цією статтею за останні 3 роки, про що чітко вказано у виконавчому листі.

29 квітня 2021 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, якою позивач вважає, що обставини на які посилається представник відповідача у відзиві не спростовують позовних вимог, а тому позовну заяву підтримує та просить задовольнити.

У судове засідання позивач не з`явився, однак до суду надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач про час, дату та місце судового розгляду справи повідомлявся у спосіб передбачений ЦПК України; у судове засідання відповідач не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Треті особи пояснення на позов та/або будь-які клопотання до суду не подавали.

Витребувана ухвалою суду від 05 лютого 2021 року копія нотаріальної справи, на підставі якої було здійснено виконавчий напис нотаріуса № 3845 від 22 вересня 2020 року, приватним нотаріусом Личуком Т. В. до суду направлена не була, хоча останній копію ухвали про відкриття провадження у справі та витребування доказів отримав ще 13 квітня 2021 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Ураховуючи дату відкриття провадження у справі (05 лютого 2021 року) та дотримання розумних строків розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи по суті за наявними матеріалами справи.

Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини

Судом установлено, що 22 вересня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 3845, яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованості, що виникла за кредитним договором № 431/301-ФО1 від 11 серпня 2008 року, який укладений між АКБСР «Укрсоцбанк» (правонаступник - АТ «Укрсоцбанк») та ОСОБА_1 . Правонаступником усіх прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» за вказаним кредитним договором є АТ «Альф-Банк». Строк платежу по кредитному договору настав, боржником допущено прострочення платежів.

Стягнення заборгованості проводиться за період з 01 червня 2017 року по 01 червня 2020 року, із яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 8 661,64 дол. США; прострочена заборгованість за відсотками та комісією - 24 845,13 дол. США; строкова заборгованість за суму кредиту - 7 512,48 дол. США; строкова заборгованість за відсотками та комісією - 131,97 дол. США; нотаріальні дії - 1 500 грн.

Норми права, які застосовував суд, мотиви суду

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до положень статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року визначено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до вказаного переліку, стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних правовідносин, здійснюється на підставі наданого стягувачем оригіналу кредитного договору, засвідченої стягувачем виписки з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Частиною першою статті 88 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 05 червня 2017 року у справі № 6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

Згідно з положеннями статті 50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідно до частини першої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У постанові від 21 липня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок про те, що відповідно до підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржник, якщо він є відмінний від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо він є відмінним, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу. Наведена норма спрямована на фактичне повідомлення іпотекодавця, аби надати йому можливість усунути порушення, і цим запобігти зверненню стягнення на його майно. Тому повідомлення іпотекодавця слід вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення.

За твердженням позивача він не отримував письмову вимогу вих. № L31AB-20200807-44 від 01 червня 2020 року про усунення порушення виконання зобов`язання за кредитним договором та необхідність здійснити сплату заборгованості.

На спростування зазначеного представником відповідача надано до суду копію списку № 1 згрупованих поштових відправлень.

Разом із тим, із наданого списку можливо встановити лише те, що ОСОБА_1 надсилалась якась кореспонденція, однак не можливо встановити саме яке вкладення та у який час, оскільки сам список № 1 дати його формування не містить, а з відбитка штемпеля АТ «Укрпошта» не можливо встановити якою датою відбито відтиск (останній не чіткий та/або надана суду копія не якісна), а за номером відправлення, станом на день винесення рішення, відомості наявні в системі сервісу «Укрпошта» відсутні, як наслідок неможливо встановити з якою причини поштове відправлення не було вручено або навпаки вручено.

За таких обставин, підстави стверджувати факт отримання позивачем вимоги про усунення порушень договору у суду відсутні, однак ймовірно, що за наявності таких би відомостей у позивача, існувала практична можливість подати нотаріусу заперечення щодо вчинення спірного виконавчого напису чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, що об`єктивно включало б можливість вчинення виконавчого напису, що є в інтересах позивача.

Таким чином, відповідач не довів належними та допустимими доказами направлення ОСОБА_1 та отримання ним вимоги про усунення порушень договору, а відтак і виконання вимог підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, що свідчить про порушення законодавчої вимоги щодо належного повідомлення боржника.

Крім того, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано.

Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання.

Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

У матеріалах справи відсутній оригінал кредитного договору, у той же час, представник банку у відзиві на позов той факт, що кредитний договір № 431/301-ФО1 від 11 серпня 2008 року, який був укладений між банком та ОСОБА_1 не був нотаріально посвідчений не заперечує. Натомість твердження позивача про порушення нотаріусом постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 спростовує тим, що на момент подання відзиву (12 квітня 2021 року) постанова Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, не скасована та залишається чинною.

Проте, такі твердження представника відповідача не відповідають дійсності, оскільки у постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 на підставі ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, якою було залишено без змін постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, були внесені зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, у тому числі і щодо надання нотаріусу оригіналу нотаріально посвідченого кредитного договору.

Так, відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».

Встановлені судом обставини у цій справі свідчать про те, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 22 вересня 2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

За встановлених судом обставин, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання оспорюваного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

З урахуванням задоволення позову, на підставі статті 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1261,20 грн судового збору за подання позову до суду та заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 15, 16, 18 ЦК України, статтями 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, постановою Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» № 296/5 від 22 лютого 2012 року, статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273, 274-279, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи, які не заявляють вимог на предмет спору: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Шмалько Олександр Олександрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 3845, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Тарасом Володимировичем від 22 вересня 2020 року.

Стягнути з акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову у розмірі 1261,20 грн.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач - акціонерне товариство «Альфа-Банк», ЄДРПОУ 23494714, адреса місцезнаходження: 03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, 100.

Третя особа - приватний нотаріус нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, адреса: АДРЕСА_2 .

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Шмалько Олександр Олександрович, адреса: вул. Гоголя, 67/24, м. Кропивницький, 25006.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І. А. Кахно