- обвинувачений: Гургенашвілі Ігор Георгійович
- потерпілий: Голоднюк М.П.
Ім`я | Замінене і`мя | Особа |
---|
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді Худика М.П.
суддів - Жук О.В., Ковальської В.В.
секретаря судових засідань - Гулієву М.Д.о
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Святогора О.А. на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 22 вересня 2021 року, про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 ,
ВСТАНОВИЛА:
В провадженні Солом`янського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт у кримінальних провадженнях № 12019100090010997 від 06 листопада 2019 року, № 12020100090000598 від 28 січня 2020 року, № 12020100090001413 від 25 лютого 2020 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 22 вересня 2021 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 20 листопада 2021, включно.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою суд першої інстанції врахував тяжкість інкримінованих йому кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого та конкретні обставини справи, на підставі чого прийшов до висновку про неможливість запобігти існуючим ризикам більш м`якому запобіжному заходу не пов`язаному з триманням під вартою.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Святогор О.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання прокурора про продовження його підзахисному строку тримання під вартою відмовити.
Так, апелянт зазначає, що судом першої інстанції, під час розгляду клопотання про продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою було порушено його право на захист, а саме не вжито заходів для забезпечення ОСОБА_1 належним перекладачем.
Згідно доводів апеляційної скарги, залучення перекладача відбулося з порушенням вимог чинного законодавства, без відповідного процесуального рішення. Також, згідно доводів апеляційної скарги, судом було порушено процедуру встановлення особи перекладача та не перевірено його кваліфікацію, що ставить під сумнів правильність його перекладу.
Крім того, адвокат зазначає, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 не перекладено на грузинську мову, що вказує на формальний підхід органів досудового розслідування та суду у вирішені справи з самого початку.
Зі змістом ч. 4 ст. 422-1 КПК України, розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
З огляду на вказані вимоги закону апеляційний розгляд здійснено без участі сторін судового провадження, оскільки відповідне клопотання не заявлено.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Святогора О.А. задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
В провадженні Солом`янського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт у кримінальних провадженнях № 12019100090010997 від 06 листопада 2019 року, № 12020100090000598 від 28 січня 2020 року, № 12020100090001413 від 25 лютого 2020 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 22 вересня 2021 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 20 листопада 2021, включно.
Постановлене рішення суд мотивував тим, що сукупність матеріалів справи дають підстави вважати, що саме такий вид запобіжного заходу може завадити спробам обвинуваченого ОСОБА_1 вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя.
З рішенням суду першої інстанції колегія суддів погоджується зважаючи на наступне.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного й обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. При цьому, наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, суд першої інстанції зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Абзацом другим цієї ж частини ст. 331 КПК України на суд покладено такий самий обов`язок, а саме повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, у разі якщо судове провадження не було завершено до його спливу.
На думку колегії суддів, судом першої інстанції були дотримані зазначені вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою, повно та об`єктивно досліджено всі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження такого запобіжного заходу.
Враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які, у відповідності до ст. 12 КПК України, відносяться до категорії середньої тяжкості та тяжких, за які, у разі доведення винуватості, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, приймаючи до уваги конкретні обставини справи та дані про особу обвинуваченого, зокрема те, що він є громадянином Грузії, без постійного місця реєстрації на території України, не має постійного джерела доходу, раніше судимий, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Що стосується доводів захисника про порушення судом першої інстанції права на захист ОСОБА_1 при вирішенні питання про продовження останньому строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке полягає у не вжитті заходів для забезпечення ОСОБА_1 належним перекладачем, то слід зазначити про наступне.
Згідно зі ст. 29 КПК України кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою. Слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною мовою або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Як зазначено у ч. 1 ст. 68 КПК України, у разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача).
При цьому кримінальним процесуальним законом не регламентовано самого порядку залучення перекладача, зокрема не встановлено й безумовного обов`язку слідчого судді, суду, прокурора, слідчого самостійно (за відсутності відповідного клопотання з боку учасника провадження) залучати перекладача.
Аналіз положень Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про засади державної мовної політики" вказує, що забезпечення участі перекладача здійснюється в залежності від стадії кримінального провадження слідчим, прокурором або судом за умови використання заінтересованою особою наданого їй права на ініціювання залучення перекладача та наявності для цього передбачених законом підстав.
Крім того, слід зазначити, що положення чинного Кримінального процесуального кодексу України не містять вимоги, при залученні судом перекладача, постановлення відповідного процесуального рішення.
У відповідності до ст. 68 КПК України, як перекладач може бути залучена будь-яка особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється кримінальне провадження, і мовою, якою володіє учасник кримінального провадження, який не володіє або недостатньо володіє мовою провадження. Перекладач не обов`язково повинен мати спеціальність або професію перекладача.
Судом першої інстанції, при забезпечені права обвинуваченого ОСОБА_1 на перекладача, вказаних вимог закону було дотримано.
Особу перекладача судом першої інстанції було встановлено на підставі наданих документів, зокрема паспорта громадянина України, а його право на здійснення перекладу було підтверджено відповідним дипломом.
Саме наявність у особи відповідного документу, який підтверджує володіння нею відповідною мовою і закладається в понятті «перевірка компетентності» перекладача.
Що стосується питання правильності здійснення перекладу, то відповідно до ч. 5 ст. 68 КПК України, відповідальність за неправильний переклад несе перекладач, у зв`язку з чим останній і повідомляється про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий переклад.
Особа, яка ставить під сумнів правильності перекладу, має право заяви про це в судовому засіданні та ініціювати питання залучення нового перекладача. Це є одним з виражень права на захист.
Про те, як вбачається з наданих суду матеріалів, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції учасниками провадження належність перекладу під сумнів не ставилась.
Що стосується доводів захисника про відсутність перекладу обвинувального акту щодо ОСОБА_1 на грузинську мову, то слід зазначити, що вказані обставини є предметом перевірки під час судового розгляду справи по суті. При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд, у відповідності до ст. 422-1, 184, 194, 199 КПК України, встановлює наявність приводів і підстав вважати, що інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, не в змозі запобігти існуючим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
За наведеного, колегія суддів приходить до висновку, про законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції про продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою, оскільки суд прийняв рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість обрання такого запобіжного заходу та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 22 вересня 2021 року, колегією суддів не встановлено, а відтак апеляційна скарга захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Святогора О.А. не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Святогора О.А., залишити без задоволення, а ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 22 вересня 2021 року, про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , строком до 20 листопада 2021 року - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
___________ __________________ __________________
Худик М.П. Жук О.В. Ковальська В.В.
- Номер: 1-кп/760/1859/20
- Опис:
- Тип справи: на кримінальне провадження
- Номер справи: 760/3166/20
- Суд: Солом'янський районний суд міста Києва
- Суддя: Худик Микола Павлович
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 05.02.2020
- Дата етапу: 05.02.2020
- Номер: 1-кп/760/2331/21
- Опис:
- Тип справи: на кримінальне провадження
- Номер справи: 760/3166/20
- Суд: Солом'янський районний суд міста Києва
- Суддя: Худик Микола Павлович
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 18.08.2021
- Дата етапу: 18.08.2021