Справа № 1–1207/2010 року
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10.12.2010 року Солом”янський районний суд м. Києва
в складі: головуючого - судді ЗАХАРОВОЇ А.С.
при секретарі ПОПОВІЧЕНКО Т.А.
з участю прокурора ПОЛИВАЧА О.І.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2,, громадянина України, болгарина, освіта середня, одруженого, має на утриманні неповнолітнього сина, непрацюючого, зареєстрованого в в АДРЕСА_1 раніше судимого 10.01.2008 року Мелітопольским міським судом Запорізької області за ст.ст. 185 ч. З, 69 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 05.02.2009 року постановою Вольнянського районного суду Запорізької області від 28.01.2009 року на підставі Закону «Про амністію» від 12.12.2008 року,- в скоєні злочину, передбаченому ст. 186 ч. 2 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
26.06.2010 року, близько 02 год. ЗО хв. підсудний ОСОБА_2, знаходячись біля кафе швидкого харчування «Картопля», що знаходиться у приміщенні ТЦ «Полісся», що розташований в м. Києві, пл. Привокзальна, 2, побачив, що ОСОБА_3, яка знаходилась у приміщенні вказаного кафе, залишила свою сумку на стільці біля столику і у нього виник умисел таємно викрасти вказану сумку.
З метою таємного викрадення вказаної сумки, підсудний ОСОБА_2 почав спостерігати за ОСОБА_3 і, коли остання залишила свою сумку на стільці біля столику, а сама пішла робити замовлення, то підсудний упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу зайшов у приміщення кафе «Картопля» і таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_3, а саме: жіночу сумку бежевого кольору вартістю 100 гривень, паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_3, який матеріальної цінності не має; мобільний телефон марки «Нокіа 1208» вартістю 400 гривень з сім-карткою «Київстар» вартістю 25 гривень, на рахунку якої грошей не було; мобільний телефон марки «Нокіа 3310» вартістю 100 гривень з сім -карткою «Діджус» вартістю 25 гривень, на рахунку якої грошей не було; гроші в сумі 145 гривень; два зарядних пристрої до мобільних телефонів «Нокіа» вартістю по 25 гривень кожний, загальною вартістю 50 гривень, жіночий годинник «Касіо» вартістю 150 гривень; жіночий дезодорант «Леді спід стік» вартістю 15 гривень, 1 флакон жіночої туші для вій вартістю 50 гривень; 1 флакон блиску для губ вартістю 5 гривень; 1 флакон лаку для нігтів вартістю 15 гривень; 1 набір тіней для очей вартістю 10 гривень; 1 флакон лаку для волосся «Прелесть» вартістю 10 гривень; 1 флакон крему для обличчя вартістю 10 гривень; книжечка - молитвеник вартістю 15 гривень, гребінець вартістю 15 гривень, хрестик з жовтого металу вартістю 20 гривень, один батончик шоколадки «Спікере» вартістю 5 гривень, російські колекційні монети старого зразку у кількості 27 шт. які матеріальної цінності не мають, а всього на загальну суму 1165 гривень.
З викраденним майном підсудний ОСОБА_2 став тікати з приміщення вказаного кафе, але при виході з кафе його злочинні дії були викриті потерпілою ОСОБА_3, яка почала кричати останньому аби він зупинився та повернув викрадене.
Підсудний ОСОБА_2, розуміючи, що його дії викриті, утримуючи викрадене при собі, почав тікати з місця вчинення злочину, однак через деякий час він був затриманий працівником охорони та переданий працівникам міліції і в подальшому у нього викрадене майно було вилучено.
Діями підсудного ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_3було завдано матеріальної шкоди на суму 1165 гривень, яка повністю відшкодована шляхом повернення викраденого.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у відкритому викраденні чужого майна при обставинах, які викладені у фабулі вироку, визнав повністю, щиро розкаявся та дав пояснення щодо вчинення ним злочину, які відповідають фактичним обставинам справи і ніким, в т.ч. і ним, не оспорюють ся, а саме: 26.06.2010 року, близько 02 год. ЗО хв. він, знаходячись біля кафе швидкого харчування «Картопля», що знаходиться у приміщенні ТЦ «Полісся», що розташований в м. Києві, пл. Привокзальна, 2, побачив, що ОСОБА_3, яка знаходилась у приміщенні вказаного кафе, залишила свою сумку на стільці біля столику і у нього виник умисел таємно викрасти цю сумку, т.я. він знав, що в сумці знаходились гроші. Він почав спостерігати за ОСОБА_3 і, коли вона залишила свою сумку на стільці біля столику, а сама пішла робити замовлення, то він упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, зайшов у приміщення кафе і таємно викрав жіночу сумку, вартістю 100 гривень, що належить потерпілій, у який знаходилось наступне: паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_3, який матеріальної цінності не має; мобільний телефон марки «Нокіа 1208» вартістю 400 гривень з сім-карткою «Київстар» вартістю 25 гривень, на рахунку якої грошей не було; мобільний телефон марки «Нокіа 3310» вартістю 100 гривень з сім -карткою «Діджус» вартістю 25 гривень, на рахунку якої грошей не було; гроші в сумі 145 гривень; два зарядних пристрої до мобільних телефонів «Нокіа» вартістю по 25 гривень кожний, загальною вартістю 50 гривень, жіночий годинник «Касіо» вартістю 150 гривень; жіночий дезодорант «Леді спід стік» вартістю 15 гривень, 1 флакон жіночої туші для вій вартістю 50 гривень; 1 флакон блиску для губ вартістю 5 гривень; 1 флакон лаку для нігтів вартістю 15 гривень; 1 набір тіней для очей вартістю 10 гривень; 1 флакон лаку для волосся «Прелесть» вартістю 10 гривень; 1 флакон крему для обличчя вартістю 10 гривень; книжечка - молитвеник вартістю 15 гривень, гребінець вартістю 15 гривень, хрестик з жовтого металу вартістю 20 гривень, один батончик шоколадки «Спікере» вартістю 5 гривень, російські колекційні монети старого зразку у кількості 27 шт. які матеріальної цінності не мають, а всього на загальну суму 1165 гривень.
З викраденним майном він став тікати з приміщення кафе, але при виході з кафе його злочинні дії були викриті потерпілою ОСОБА_3, яка почала кричати йому щоб він зупинився та повернув викрадене, але незважаючи на це, він, утримуючи викрадене при собі, почав тікати з місця вчинення злочину, але через деякий час був затриманий працівником охорони та переданий працівникам міліції, які у нього вилучили викрадене майно.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 299 КПК України суд при встановлені фактичних обставин справи обмежився допитом підсудного ОСОБА_2.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що підсудний ОСОБА_2 своїми умисними діями відкрито викрав чуже майно (грабіж), повторно, а тому його дії необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 186 КК України.
Питання осудності підсудного ОСОБА_2 досліджувалось на досудовому слідстві та в судовому засіданні і як слідує з акту судово-психіатричної експертизи № 317 від 07.09.2010 року підсудного, який виявляв та виявляє ознаки легкої розумової відсталості, слід вважати осудним у відношенні вчиненого і примусових мір медичного характеру він не потребує (а.с. 96-98).
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його особу: раніше судимий, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, має на утриманні неповнолітню дитину, позитивно характеризуються за місцем проживання, не перебуває на обліку у лікаря нарколога, але перебуває на обліку у лікаря психіатра з діагнозом: легка розумова відсталість.
Щире розкаяння у вчиненому, судом визнаються, як обставини, які пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_2.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2, судом не встановлено.
Враховуючи викладене, фактичні обставини справи, особу підсудного ОСОБА_2, відшкодування матеріальної шкоди шляхом повернення потерпілій викраденого, а також і те, що вчинений ним злочин віднесений до тяжких злочинів згідно ст. 12 КК України, суд вважає за необхідне визначити йому міру покарання у виді позбавлення волі і таке покарання є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
В довідці до обвинувального висновку зазначено, що потерпілою ОСОБА_3 заявлено цивільний позов (а.с. 35, 37), але в матеріалах справи відсутній цивільний позов вказаної потерпілої, а остання лише просить визнати її цивільним позивачем, крім того, потерпілій повністю відшкодована матеріальна шкода шляхом повернення викраденого, а тому суд вважає, що потерпіла не позбавлена можливості звернутись до підсудного з цивільним позовом в цивільному судочинстві.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-
З А С У Д И В :
Визнати винним ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 186КК України і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, відраховуючи строк відбування покарання з 26.06.2010 року.
Запобіжний захід до набрання вироком чинності ОСОБА_2 залишити без змін – утримання під вартою у СІЗО № 13 державного Департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.
Речові докази: жіночу сумку, паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_3, мобільний телефон марки «Нокіа 1208» з сім-карткою «Київстар», мобільний телефон марки «Нокіа 3310» з сім -карткою «Діджус», гроші в сумі 145 гривень, два зарядних пристрої до мобільних телефонів «Нокіа», жіночий годинник «Касіо», жіночий дезодорант «Леді спід стік», 1 флакон жіночої туші для вій, 1 флакон блиску для губ, 1 флакон лаку для нігтів, 1 набір тіней для очей, 1 флакон лаку для волосся «Прелесть», 1 флакон крему для обличчя, книжечка - молитвеник, гребінець, хрестик з жовтого металу, один батончик шоколадки «Спікере», російські колекційні монети старого зразку у кількості 27 шт. залишити в користуванні потерпілою ОСОБА_3.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим у той же термін з моменту одержання ним копії вироку.
С У Д Д Я: