ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.06.2006 Справа № А38/306
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кузнецової І.Л.
суддів: Чимбар Л.О.-доповідач, Швеця В.В.
при секретарі: Гайдук Ю.А.
за участю представників
позивача- Миронов В.Є.
відповідача- Сеннов О.А., Шарлай Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції, смт.Ювілейне Дніпропетровської області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.05р. у справі № А38/306
за позовом Державного підприємства “Конверсенерго” в особі Другої філії Державного підприємства “Конверсенерго” с.Горянівське, Дніпропетровський р-н. Дніпропетровської області
до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції, смт.Ювілейне Дніпропетровської області
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2005 року у справі № А38/306(суддя Бишевська Н.А.) позовні вимоги Державного підприємства “Конверсенерго” в особі Другої філії Державного підприємства “Конверсенерго” задоволено частково: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (далі- Дніпропетровська МДПІ) № 0001712301/0 від 14.10.2005 р. на суму 3 281 грн. штрафних санкцій і пені, нарахованих за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. В іншій частині позову провадження у справі було закрито.
Не погодившись з постановою суду, відповідачем Дніпропетровською МДПІ подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати постанову господарського суду повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те що пеня та штрафні санкції нараховані ДП “Конверсенерго” в особі Другої філії ДП “Конверсенерго” правомірно, у відповідності з чинним валютним законодавством. Скаржник вказує, що прийом товару відбувся фактично при прибутті його на ВАТ “Зарайськхлібопродукт”, а не на кордоні Росія-Україна, як це передбачено контрактом та додатковою угодою, а тому позивач повинен декларувати валютні цінності за кордоном щоквартально.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу було призначено до розгляду на 30.05.06р., оголошено перерву до 06.06.06р.
Вислухав пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила.
Дніпропетровською МДПІ проведено позапланову документальну перевірку Другої філії ДП "Конверсенерго" з питань дотримання валютного законодавства України по контракту № 02-УК/20 від 20.08.2004 р. за період з жовтня 2004 р. по вересень 2005р., за результатами якої складений акт № 32/239/26509238 від 14.09.2005 р.
Перевіркою встановлено, що Другою філією Державного підприємства "Конверсенерго" був укладений контракт № 02-УК/20 від 20.08.2004 р. на експорт пшениці продовольчої 3 класу з ТОВ "Торговий дім АСБ", Росія.
Згідно умов контракту Другою філією Державного підприємства "Конверсенерго" експортовано нерезиденту товар (пшеницю) код товару 1001909900 по ВМД № 119376 від 27.10.2004 р. на суму 634 835,10 грн. (3 441 960 руб. РФ).
Отримано валютної виручки від нерезидентів згідно SWIFT:
18.11.2004 р. на суму –85 000 руб. РФ,
22.11.2004 р. на суму –1591600 руб. РФ,
24.11.2004 р. на суму –1000000 руб. РФ,
Всього: 3 441 600 руб. РФ.
Таким чином, з 26.01.2005 р. по дату складання акту перевірки у підприємства рахується дебіторська заборгованість у розмірі 360 руб РФ, яка являється простроченою. Станом на 12.09.2005 р. прострочена дебіторська заборгованість не погашена.
Вищевказані встановлені в акті перевірки від 14.09.2005 р. обставини підтверджується матеріалами справи і не спростовується позивачем.
Крім того, при перевірці питання щодо достовірності здійснення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що знаходяться за межами України згідно Указу Президента України № 319/94 від 18.06.94 р. "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами" встановлено порушення п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" №15-93 від 19.02.93 р. (далі –Декрет КМУ № 15-93) внаслідок неподання декларації про валютні цінності станом на 01.04.2005 р. та станом на 01.07.2005 р.
За висновками перевірки встановлені порушення:
1. Пеня по ЗЕД –25,80 грн. –порушено ст.1 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” № 185/94-ВР від 23.09.94 р. (зі змінами та доповненнями) (далі –Закон № 185).
2. п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 р. № 15-93 "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" внаслідок неподання декларації про валютні цінності станом на 01.04.2005 р. та 01.07.2005 р.
На підставі акту перевірки від 14.09.2005 р. Дніпропетровською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001712301/0 від 14.10.2005 р. про донарахування Підприємству суми штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 3 306,80 грн., з яких 25,80 грн. - пеня за порушення ст.1 даного Закону (відповідно до ст.4 Закону № 185) та 3 281 грн. –штрафні санкції за порушення п.1 ст.9 Декрету КМУ № 15-93) (відповідно до абз.8 п.2 ст.16 Декрету КМУ № 15-93, п.п.2.3 п.2 Наказу ДПА України "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами" №542 від 04.10.99 р. та п.2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого Постановою Правління НБУ № 49 від 08.02.2000 р.
08.11.05р. ДП “Конверсенерго” в особі Другої філії ДП “Конверсенерго” звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання недійсним податкове повідомлення-рішення № 0001712301/0 від 14.10.2005 р. в частині порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності і нарахованих на даний вид платежу штрафних санкцій і пені у сумі 3 306,80 грн.
Господарським судом позов задоволено частково.
Апеляційний господарський суд вважає рішення суду першої інстанції правильним та обгрунтованим з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.1 Закону № 185 виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Відповідно до ст.4 Закону № 185 порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
Даний спір виник з приводу правомірності нарахування штрафних санкцій за неподання декларації про валютні цінності станом на 01.04.2005 р. та станом на 01.07.2005 р.
Відповідно до Указу Президента України № 319/94 від 18.06.94 р. "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами" декларування суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності, наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України, здійснюється щоквартально.
Так, п.1 ст.9 Декрету КМУ № 15-93 встановлено, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.
Згідно абз.8 п.2 ст.16 Декрету КМУ № 15-93 до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції) за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.
Господарський суд обгрунтовано зробив висновок про відсутність у позивача валютних цінностей за кордоном з врахуванням укладеної 12.11.2004 р. між Другою філією Державного підприємства "Конверсенерго" та ТОВ "Торговий дім "АСБ" додаткової угоди № 4 до договору № 02-УК/20 від 20.08.2004 р., яка згідно п.3 угоди являється невід'ємною частиною договору від 20.08.2004р.
Відповідно до п.1 додаткової угоди № 4 від 12.11.2004 р. у результаті зважування 14 вагонів з пшеницею продовольчою 3 класу, що поступила на ВАТ "Зарайськхлібопродукт" за контрактом № 02-УК/20 від 20.08.2004 р. і на підставі акту приймання-передачі, виявлена недостача у кількості 100 кг на суму 360 руб РФ. Після переговорів сторони прийшли до угоди про те, що Продавець (позивач) сплачує на 360 руб РФ менше, тобто сума до оплати за рахунком-фактурою № 1 складає 3 441 600 руб.
Доводи апеляційної скарги про те, що прийом товару відбувся фактично при прибутті його на ВАТ “Зарайськхлібопродукт”, а не на кордоні Росія-Україна, як це передбачено контрактом та додатковою угодою, а тому позивач повинен декларувати валютні цінності за кордоном щоквартально, апеляційний суд вважає необгрунтованими.
Як вбачається з матеріалів справи, при прибутті вантажу на ВАТ “Зарайськхлібопродукт”, було проведено переважування пшениці, в результаті якого було виявлено розходження ваги в 9 вагонах з 14-и, загальною вагою нестачі 100 кг на суму 360 руб. РФ (60 грн.). При перетині кордону вагони не переважувались, однак враховуючи, що згідно з п.2.1 контракту передбачалось відхилення ваги +/- 5%, яке могло бути обумовлено усушкою, утрускою, незначними відхиленнями вагових пристроїв, а також незначну кількість виявленої нестачі від загальної ваги, яка складає 0,0079%, тобто в межах природної втрати (для хлібопродуктів складає 0,1% вантажу), господарським судом обгрунтовано визнана правомірною додаткова угода між сторонами про оплату поставки по фактичній вазі, яка визначена по результатах доставки вантажу та правомірно визначено відсутність у позивача валютних цінностей за кордоном. З врахуванням викладеного таке рішення господарського суду відповідає вимогам ч.3 ст.2 КАС України.
Постанова господарського суду Дніпропетровської області винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.160, 167, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний господарський суд
У Х В А Л И В:
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.05р. у справі № А38/306 залишити без змін, а апеляційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції, смт.Ювілейне Дніпропетровської області –без задоволення.
Ухвала вступає в силу з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі одного місяця з дня її виготовлення в повному обсязі до Вищого адміністративного суду.
Головуючий І.Л.Кузнецова
Судді: Л.О.Чимбар
В.В.Швець