08.09.2021 Справа № 756/11356/19

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_______________________________________________________________________

Унікальний № 756/11356/19

Провадження №2/756/546/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2021 року Оболонський районний суду м. Києва, в складі:

головуючого судді Диби О.В.,

за участю секретаря П`яла Ю.Б.,

представника позивача адвоката Паламарчука М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «Кредитні ініціативи» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 11.04.2008 між ним та ВАТ «Сведбанк» укладено кредитний договір №2608/0408/77-004, за умовами якого банк зобов`язався надати кредитні кошти у сумі 120000 грн. зі строком погашення до 10.04.2018.

У зв`язку з невиконанням позичальником своїх зобов`язань банк повідомив його про зміну умов кредитного договору на десятий день починаючи з 10.07.2019.

Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 20.02.2012 з позивача стягнуто на користь банку заборгованість за кредитним договором в розмірі 1 433 610,57 грн.

27.06.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем вчинено виконавчий напис №13050 про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованості за кредитним договором №2608/0408/77-004 від 11.04.2008 в розмірі 5 708 717,54 грн.

Відділом примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Київської області відкрито виконавче провадження №51982455 з примусового виконання вказаного виконавчого напису.

Постановою Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Київської області від 30.10.2017 виконавче провадження №51982455 з виконання вказаного виконавчого напису закінчено у зв`язку з реалізацією іпотечного майна боржника на електронних торгах.

Позивач зазначає, що виконавчий напис було вчинено приватним нотаріусом з грубим порушенням встановленої чинним законодавством процедури його вчинення та на підставі неправомірних вимог стягувача, за відсутності документів, що підтверджують безспірність вимог стягувача, оскільки з дня виникнення права вимоги у банку до моменту звернення банку до приватного нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису минуло більше трьох років.

На підставі викладеного позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 27.06.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем та зареєстрований в реєстрі за №13050 про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованості за кредитним договором №2608/0408/77-004 від 11.04.2008 в розмірі 5708717,54 грн.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 28.08.2019 у справі відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 10.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 31.07.2020, яка занесена до протоколу судового засідання, до участі у справі в якості третьої особи залучено ОСОБА_2 як нового власника реалізованого майна позивача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в матеріалах справи міститься заява представника відповідача про закриття провадження у справі з посиланням на те, що виконавчий напис на даний час виконано, заставлене боржником майно реалізовано у законний спосіб в межах виконавчого провадження до пред`явлення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з чим вказаний виконавчий напис є таким, що створив юридичні наслідки та вичерпав свою дію фактичним виконанням в момент закінчення торгів, визначення переможця торгів, надходження коштів від покупця та закінченням виконавчого провадження з реалізації заставного майна.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 05.08.2021 клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі було залишено без задоволення.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А. в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини.

Судом встановлено, що 11.04.2008 між ним та ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк», укладено кредитний договір №2608/0408/77-004, за умовами якого банк зобов`язався надати кредитні кошти у сумі 120 000 грн. зі строком погашення до 10.04.2018.

У зв`язку з невиконанням позичальником своїх зобов`язань банк направляв позичальнику (позивачу у справі) повідомлення про зміну умов кредитного договору №3951 від 10.07.2009, проте станом на 19.07.2009, строк вказаний у повідомленні, позичальник заборгованість за кредитним договором не погасив, в результаті чого банк звернувся до суду з позовом про стягнення з позичальника заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 20.02.2012 з позивача стягнуто на користь банку заборгованість за кредитним договором №2608/0408/77-004 від 11.04.2008 в розмірі 1433610,57 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн., а всього 1435430,57 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.11.2012 між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «ФК «Вектор Плюс», а в подальшому між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір факторингу, за умовами яких відступлено право вимоги до позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором №2608/0408/77-004 від 11.04.2008.

27.05.2016 ТОВ «Кредитні ініціативи» надсилали на адресу позивача вимогу про усунення порушень, у якій вимагали сплатити заборгованість по кредиту, нараховані відсотки за користування кредитом і нараховану неустойку на загальну суму 517813,79 доларів США, що за курсом НБУ станом на 14.04.2016 становило 13195695,81 грн., проте вимога виконана не була.

27.06.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем за заявою ТОВ «Кредитні ініціативи» вчинено виконавчий напис №13050 про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованості за кредитним договором №2608/0408/77-004 від 11.04.2008 в розмірі 5 708 717,54 грн.

З вказаного виконавчого напису убачається, що його вчинено у безспірному порядку внаслідок допущення боржником прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 01.08.2013 по 14.04.2016. Загальна сума заборгованості - 5 708 717,54 грн. При вчиненні нотаріальної дії нотаріус керувався статтями 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

Згідно ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову у їх вчиненні» №2 від 31.01.1992 при вирішенні справ, пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

За змістом ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, п.2 розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999, в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014, було встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Тобто саме вказані зміни до Переліку дозволяли кредиторам звертатися до нотаріуса для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, оформленими не тільки в нотаріальному порядку, але і в простій письмовій формі.

Відповідно до п.3.1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2012 № 296/5 нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Пунктом 3.5 глави 16 розділу ІІ цього Порядку при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Разом з тим, як встановлено в ході розгляду справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, виконавчий напис нотаріуса на даний час фактично виконано.

Так, постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Київської області Телявського А.М. від 30.10.2017 виконавче провадження №51982455 з виконання виконавчого напису №13050, вчиненого 27.06.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем за заявою ТОВ «Кредитні ініціативи» про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованості за кредитним договором №2608/0408/77-004 від 11.04.2008 в розмірі 5 708 717,54 грн., закінчено у зв`язку з реалізацією іпотечного майна боржника на електронних торгах, переможцем яких став ОСОБА_2 .

Таким чином, на момент звернення позивача до суду із позовною заявою, вчинений виконавчий напис був реалізований, а виконавче провадження закінчено.

В судовому засіданні сторона позивача вказувала на те, що їй відомо про набуття ОСОБА_2 права власності на майно, яке належало позивачу.

Вимог до нового власника майна, позивачем заявлено не було так як і не було заявлено інших вимог майнового характеру.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений статтею 16 ЦК України.

Як способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц та від 4 червня 2019 року у справі № 916/3156/17.

За змістом частини третьої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У пояснювальній записці до проекту Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» відзначалося, що «суди не покликані вирішувати будь-які питання, які виникають з усіх можливих правовідносин (наприклад, з політичних правовідносин). Функцією суду є розгляд і вирішення юридичних конфліктів, тобто юридичних спорів».

Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко виходячи з підходу Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції). Зокрема, ЄСПЛ зазначає, що відповідно до духу зазначеної Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Отже, суд має розглядати лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, чим спір по суті буде вичерпано, або в їх задоволенні може бути відмовлено. У тому ж разі якщо за змістом заявлених позовних вимог (а не з огляду на обставини справи) задоволення позову є неможливим, немає, як видається, підстав стверджувати про наявність юридичного спору. Суд повинен ухвалювати рішення, яким вичерпувати конфлікт між сторонами, а не давати одній зі сторін за відсутності для цього юридичних підстав сподівання на те, що вона в майбутньому отримає бажане для неї рішення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Дослідивши предмет та підстави позову, суд дійшов висновку про те, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту своїх прав та інтересів, оскільки оспорюваний виконавчий напис є таким, що створив юридичні наслідки та вичерпав свою дію фактичним виконанням в момент закінчення торгів, визначення переможця торгів, надходження коштів від покупця та закінченням виконавчого провадження з реалізації заставного майна, при цьому суд не вправі за власною ініціативою вжити інших способів захисту, оскільки це матиме наслідком втручання суду в предмет та підстави позову, їх зміну за рішенням суду, а не позивача.

З огляду на викладене, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 206, 263-265, 280, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (04655, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 21, код ЄДРПОУ 35326253), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 (дата народження невідомо, РНОКПП невідомо, АДРЕСА_3 ) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складено 08.09.2021

Суддя: О.В.Диба