Справа № 22ц-2598 Головуючий у першій інстанції – ГОРДІЄЦЬ Л.В.
Категорія – цивільна Доповідач – ГУБАР В.С.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді ПОЗІГУНА М.І.,
суддів: ГУБАР В.С., МАМОНОВОЇ О.Є.,
при секретарі КРАВЧЕНКО В.В.,
за участю: ОСОБА_6, ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Ніжинтепломережі” на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_8 до Товариства з обмеженою відповідальністю „НіжинТеплоМережі” про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28 квітня 2010 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ТОВ „НіжинТеплоМережі” на користь ОСОБА_6, ОСОБА_8 в рівних частках 178960 грн. в рахунок відшкодування вартості відновлювального ремонту житлового будинку АДРЕСА_1, стягнуто з ТОВ „НіжинТеплоМережі” на користь ОСОБА_6 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено, а також стягнуто судові витрати.
В апеляційній скарзі ТОВ „НіжинТеплоМережі” просить скасувати зазначене рішення суду і винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, які судом з”ясовані неповно.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що у висновку судової будівельно-технічної експертизи № С-228 від 29 січня 2010 року не встановлена дійсна причини аварії; сума збитків визначена без урахування віку будинку та його технічного стану; не встановлено кількість води і час, протягом якого вода витікала в будинок та не встановлено, чи могла та кількість води стати причиною наявних руйнувань будинку. Апелянт наполягає, що судом безпідставно стягнуто на користь позивачів вартість відновлювального ремонту пошкодженого будинку у сумі 178960,00 грн., оскільки сума матеріального збитку становить лише 173545,00 грн.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
По справі встановлено, що рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28 квітня 2010 року з ТОВ „НіжинТеплоМережі” стягнуто на користь ОСОБА_6, ОСОБА_8 в рівних частках 178960,00 грн. на відшкодування вартості відновлювального ремонту житлового будинку АДРЕСА_1, пошкодженого внаслідок витоку з вини відповідача гарячої води з мережі центрального опалення; стягнуто на користь ОСОБА_6 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено, та вирішено питання про судові витрати.
Зазначений висновок суду є обґрунтованим, постановленим на підставі наявних у справі доказів і з ним погоджується апеляційний суд, за таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_8, після смерті матері ОСОБА_9, успадкували в рівних частинах належний померлій на праві власності будинок АДРЕСА_1, що підтверджується наявними у справі доказами (а.с.84-85).
За життя ОСОБА_9 та ТОВ „НіжинТеплоМережі” був укладений договір на отримання послуг центральне опалення та гарячого водопостачання. Прийнявши спадщину, позивачі 03.03.2009 року звернулись до відповідача із заявою про відключення вищевказаного будинку від мережі центрального опалення та гарячого водопостачання (а.с.150).
Як встановлено судом з матеріалів справи, 17.04.2009 року відповідачем був складений акт, який підтверджує факт відключення працівниками ТОВ „НіжинТеплоМережі” будинку АДРЕСА_1 від внутрішньобудинкових мереж центрального опалення і гарячого водопостачання (а.с.15).
Отримавши вказаний акт, позивачі розпочали у будинку ремонтні роботи.
Як вбачається з акту, відключення будинку позивачів від мережі центрального опалення і гарячого водопостачання виконано шляхом видимого розриву в теплокамері (а.с.15), вентиль на подачу води був закритим, проте, як достовірно встановлено судом, ніякого видимого, а саме фланцевого роз”єднання труб, проведено не було, при цьому ніякі зварювальні роботи у будинку позивачів не проводились.
Судом встановлено, що 30.09.2009 року при заповненні мереж централізованого опалення водою, із системи централізованого опалення стався витік води у будинок позивачів, що було встановлено комісією, створеною відповідачем, про що цією ж комісією 01 жовтня 2009 року був складений відповідний акт (а.с.16).
Як встановлено судом, витік води у будинок позивачів стався з вини відповідача, який проявив бездіяльність та не виконав належним чином роботи по відключенню будинку позивачів від мережі центрального опалення та гарячого водопостачання, що призвело до витоку води у будинок позивачів та його пошкодження і завдання позивачам матеріальної шкоди, яка має бути компенсована шляхом відшкодування відповідачем позивачам вартості відновлювального ремонту у сумі 178960 грн. 00 коп. згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 29 січня 2010 року № С-228 якою визначено, що деформації конструктивних елементів будинку АДРЕСА_1 виникли внаслідок затоплення будинку великою кількістю води, яка підмила основу під фундаментами, які стали нерівномірно осідати, що призвело до руйнування стін по всьому периметру будинку і вартість відновлювального ремонту житлового будинку становить 178960 грн., а розмір матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок затоплення будинку становить 173545 грн. (а.с. 60-74).
Задовольняючи позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з доведеності вимог ОСОБА_6 та визначив розмір відшкодування спричиненої позивачеві моральної шкоди у сумі 2000 гривень.
Вказаний висновок суду першої інстанції ґрунтується на наявних у справі доказах, досліджених судом першої інстанції відповідно до ст.ст. 57-66 ЦПК України, і апеляційний суд вважає його правильним, зважаючи на наступне.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги стосовно безпідставного збільшення позивачем реальної вартості втраченого майна, та виходячи з обставин справи, апеляційним судом по справі була призначена додаткова судова будівельно-технічна експертиза для з”ясування дійсної ринкової вартості будинку АДРЕСА_1 станом на 29.09.2009 року – до затоплення будинку та залишкової вартості будинку після його затоплення (а.с.243).
Згідно висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи № С-184 від 30 жовтня 2010 року, ринкова (дійсна) вартість будинку станом на 29.09.2009 року (до моменту затоплення) складала 263237,00 грн., а залишкова вартість будинку № 31 після затоплення (на момент проведення експертизи) складає 103105,00 грн. Отже, внаслідок затоплення будинку, його дійсна ринкова вартість зменшилась на 160132,00 грн. (263237,00 грн. – 103105,00 грн.), що спростовує твердження апелянта про відсутність реальної вартості втраченого майна та підтверджує необхідність відновлювального ремонта, вартість якого становить 178960 грн.
Апеляційний суд відхиляє доводи апелянта про безпідставне стягнення на користь позивачів вартості відновлювального ремонту будинку у сумі 178960,00 грн., зважаючи, що в позові йдеться про відшкодування матеріальної шкоди, оскільки, як встановлено судом, позивач ОСОБА_6, який також представляв інтереси ОСОБА_8, у суді першої інстанції згідно до вимог ч.2 ст. 11 ЦПК України, уточнив свої позовні вимоги та просив стягнути з відповідача вартість відновлювального ремонту згідно висновку експертизи, що не змінює суті наявного між сторонами спору, а отже і не може бути формальною підставою для скасування вірного по суті рішення суду першої інстанції.
Обраний позивачами вищенаведений спосіб захисту своїх порушених прав шляхом відшкодування вартості відновлювального ремонту ґрунтується на вимогах ч.1, п.1 ч.2, ч.4 ст. 22 ЦК України, де, зокрема, зазначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв”язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі, тощо).
Виходячи із сукупності досліджених і проаналізованих доказів, наявних у матеріалах справи, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та ухвалене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а відповідно до ст. 1167 ЦК України підставою для відшкодування моральної шкоди є протиправна поведінка особи та наявність її вини.
Відповідач не довів суду першої інстанції і не представив апеляційному суду ніяких безспірних, достовірних і неспростовних доказів тих обставин, що роботи по відключенню будинку позивачів від мережі центрального опалення та гарячого водопостачання виконані ним, відповідачем, таким чином, що унеможливлювали потрапляння води з центральної мережі опалення та гарячого теплопостачання у відключену ним, відповідачем, мережу будинку; не довів, що винним у затопленні будинку, а отже і у заподіянні шкоди є інша особа або організація, або самі позивачі, а тому суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку про наявність вини відповідача та правильно, згідно до ст.1166 ЦК України, стягнув з відповідача вартість відновлювального ремонту постраждалого внаслідок затоплення будинку.
Вимоги про відшкодування моральної шкоди вирішені судом відповідно до ст. ст. 23, 1167 ЦК України і з урахуванням роз'яснень, які Пленум Верховного Суду України дав у постанові від 31 березня 1995 року №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди". Зокрема, розмір моральної шкоди не ставився у залежність від наявності матеріальної шкоди, а зумовлювався характером та обсягом моральних і фізичних страждань, заподіяних позивачу. Розмір відшкодування суд визначив, врахувавши обставини за яких заподіяна моральна шкода, а тому, виходячи із засад розумності та справедливості, розмір шкоди, визначений в 2000 грн. з відповідача, є правильним.
На думку апеляційного суду, дана сума є адекватною тим моральним стражданням і переживанням, яких зазнав позивач ОСОБА_6
Зважаючи на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та існуючі між сторонами правовідносини і їм дана вірна юридична оцінка, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню як така, що не містить передбачених процесуальним законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь ОСОБА_6 необхідно стягнути судові витрати по справі за проведену додаткову судову будівельно-технічну експертизу від 30 жовтня 2010 року у сумі 1188,00 грн. згідно квитанції, наданій позивачем.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „НіжинТеплоМережі” відхилити.
Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28 квітня 2010 року залишити без змін.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „НіжинТеплоМережі” на користь ОСОБА_6 судові витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи у сумі 1188,00 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді: