ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2006                                                                                          Справа № 23/107

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузнецової І.Л.,

суддів: Швець В.В. (доповідач), Чимбар Л.О.

при секретарі судового засідання: Гайдук Ю.А.

за участю представників:

Позивач: Воронін М.І., довіреність №153  від 22.09.05,  юрисконсульт;        Добриніна О,О., довіреність №155  від 22.09.05,  заступник начальника юридичного відділу;

Відповідач-1: Мотрончук А,П,, довіреність №2006/10-023  від 17.03.06,  начальник юридичного відділу; Прокопенко Є.М., довіреність №2809/10-023  від 18.04.06,  головний державний податковий інспектор;

          Відповідач-2: Стрелюк Ю.В., довіреність №03  від 04.01.06,  провідний спеціаліст-юрисконсульт; Гусарова К.О., довіреність №04  від 04.01.06,  спеціаліст першої категорії-юрисконсульт;

          3-я особа-2: Зайцев М.В., довіреність №б/н  від 03.01.06,  представник;

3-я особа-3: Зайцев М.В., довіреність №б/н  від 10.01.06,  представник;

          прокурор: Зіма В.Б., посвідчення №167  від 09.08.02,  прокурор;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Орджонікідзевської об’єднаної державної податкової інспекції, місто Орджонікідзе, Дніпропетровської області та апеляційного подання заступника прокурора Дніпропетровської області, місто Дніпропетровськ;

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17 січня 2006 року;

у справі №23/107;

за позовом відкритого акціонерного товариства “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат”, місто Орджонікідзе, Дніпропетровської області;

третя особа №1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача відкрите акціонерне товариство “Стаханівський завод феросплавів”, місто Стаханів;

третя особа №2, яка не заявляє самосійних вимог на предмет спору на стороні Позивача відкрите акціонерне товариство “Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського”, місто Дніпропетровськ;

третя особа №3, яка не заявляє самосійних вимог на предмет спору на стороні Позивача акціонерне товариство закритого типу футбольний клуб “Дніпро-96”, місто Дніпропетровськ;

до:

відповідача-1 Орджонікідзевської об’єднаної державної податкової інспекції, місто Орджонікідзе;

відповідача-2 управління Державного казначейства України в місті Орджонікідзе;

за участю прокурора Дніпропетровської області, місто Дніпропетровськ;

про стягнення 6780806 гривень податку на додану вартість, 24410,9 гривень відсотків з податку на додану вартість.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, відкрите акціонерне товариство “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат”, місто Орджонікідзе, Дніпропетровської області звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить

стягнути з держбюджету суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за січень 2005 року в розмірі 6780806 гривень та відсотків, нарахованих на бюджетну заборгованість з ПДВ за січень 2005 року в сумі 24410,9 гривень.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за результатами фінансово-господарської діяльності підприємства Позивача у січні 2005 року різниця між загальною сумою податкових зобов’язань та сумою податкового кредиту, яка виникла при продажу товарів (робіт, послуг) мала від’ємне значення, що підтверджується поданою до податкової інспекції податкової декларацією з податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 7.7.3 пункту 7.7. статті 7 Закону України Про податок на додану вартість” у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті має від’ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного за звітнім періодом.

Постановою господарського суду у справі №23/107 від 17 січня 2006 року (суддя Добродняк І.Ю.) позовні вимоги задоволені частково в частині стягнення відсотків по бюджетній заборгованості.

В частині стягнення самої бюджетної заборгованості припинено, оскільки виконано в добровільному порядку.

Приймаючи спірну постанову господарський суд виходив з наступного:

Виходячи з норм абзацу 5 підпункту 7.7.3 пункта 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, суми, не відшкодовані платнику податку протягом встановленого строку, вважаються бюджетною заборгованістю.

На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення   коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових  осіб,  винних несвоєчасному відшкодуванню надмірно сплачених податків.

Відповідач та прокурор не погодившись з рішенням господарського суду подав апеляційну скаргу, а прокурор відповідно подання.

Вважають, що рішення винесено з порушенням закону.

Господарський суд при винесенні рішення неповно з’ясував усі обставини справи тому неправильно застосував норми матеріального права.

Відповідач та прокурор просять спірне рішення скасувати та у позовних вимогах відмовити посилаючись на наступне:

Відповідно до пункта 6.5. “Порядку відшкодування податку на додану вартість” суми сплати відсотків можуть бути перераховані за заявою платника податків (форма наведена в додатку 6) на його рахунок, направлені на погашення податкової заборгованості з податку на додану вартість або в рахунок інших податків, зборів (обов’язкових платежів), які надходять до Державного бюджету України.

Від Позивача заява про порядок сплати відсотків, нарахованих за бюджетною заборгованістю з податку на додану вартість за спірною декларацією, до податкової інспекції не надходила.

На апеляційну скаргу Позивач надав заперечення у якому посилається на те, що висновки, викладені в апеляційній скарзі безпідставні і необгрунтовані, тому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач-2 стосовно апеляційної скарги надав пояснення відповідно до яких погоджується з доводами викладеними у апеляційній скарзі та апеляційному подані.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, вважає необхідним в задоволені апеляційної скарги відмовити.

Рішення місцевого господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Відмовляючи в задоволені апеляційної скарги судова колегія виходила з наступного:

Судова колегія погоджується з висновками господарського суду про те, що відповідно до підпункту 7.7.3 пункта 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від’ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. На суму бюджетної заборгованості нараховуються відсотки на рівні 120 відсотків від облікової ставки НБУ, встановленої на момент її виникнення, на протязі строку її дії, включаючи день погашення. У відповідності до абзацу п’ятого пп. 7.7.3 Закону “Про податок на додану вартість”, платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

Крім того аналогічну думку висловлює Вищий господарський суд України, у пункті 7 Інформаційного листа від 14 лютого 2002 року №01-8/157 якого вказано, що згідно з підпунктом 7.7.3 пункта 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету.

Виходячи з вищенаведеного платник податку не позбавлений права звертатися до суду з позовами про стягнення відсотків за бюджетною заборгованістю у зв’язку з несвоєчасним відшкодуванням суми податку на додану вартість”.

З рекомендацій Вищого господарського суду України про деякі питання застосування окремих норм Закону України “Про податок на додану вартість” від 9 грудня 2004 року №04-5/3358, у пункті 1.4 вбачається, що “Приписи Закону України “Про податок на додану вартість” не пов’язують права платника податку на стягнення нарахованих ним процентів на суму бюджетної заборгованості з моментом повного погашення бюджетної заборгованості з Державного бюджету України”.

Посилання Відповідача-1 та прокурора в апеляційній скарзі та подані на необхідність подання заяви для нарахування відсотків в особовому рахунку нашого підприємства, передбаченому Порядком відшкодування податку на додану вартість, судова колегія вважає недоречним, оскільки чинним податковим законодавством України, в тому числі Законом України “Про податок на додану вартість” вказана заява не передбачена.

Крім того, згідно підпункту 6.4 пункта 6 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого спільним наказом ДПА України та Держказначейства, податкові органи повідомляють платника про належні йому суми відсотків за бюджетною заборгованістю за формою наведеною у додатку №5 Порядку №209/72 і таке повідомлення передує поданню заяви платником податку про повернення нарахованої суми відсотків.

З врахуванням вищевикладеного судова колегія вважає апеляційну  скаргу залишити без задоволення, рішення залишити без змін.

На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 167, 200, 205, 206 КАС України суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Орджонікідзевської об’єднаної державної податкової інспекції, місто Орджонікідзе, Дніпропетровської області та апеляційного подання заступника прокурора Дніпропетровської області, місто Дніпропетровськ, залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17 січня 2006 року у справі №23/107, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий                                                            І.Л. Кузнецова

         Судді                                                                                В.В. Швець

                                                                                             Л.О. Чимбар