Справа № 2-а-4907/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 грудня 2010 року м. Чернігів
Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Рахманкулова І.П., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради про визнання неправомірними дій, зобов'язання нарахувати та виплатити допомогу на оздоровлення за 2010 рік,-
в с т а н о в и в :
позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради, в якому просить визнати неправомірними дії відповідача щодо призначення допомоги на оздоровлення у 2010 році в розмірі меншому, ніж передбачено Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов"язати відповідача нарахувати допомогу на оздоровлення за 2010 рік в розмірі, передбаченому ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та провести доплату.
Представник відповідача подав заперечення на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що допомогу на оздоровлення позивачу призначено 07.06.2010 року у встановленому згідно постанови Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року розмірі в сумі 120 грн., і станом на 30.11.2010 року вказану допомогу ще не виплачено.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що рішенням Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради від 07.06.2010 року позивачу як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії 2 групи інвалідності відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" призначено щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 120 грн.
Відповідач у запереченнях на позов зазначив, що розмір допомоги на оздоровлення у 2010 році був визначений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки ст.70 Закону України "Про державний бюджет України на 2010 рік" надала право Кабінету Міністрів України у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Відповідно ч.4 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено виплату щорічно допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії 2 групи інвалідності у розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
Згідно ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні цього спору, суд приходить до висновку, що при розрахунку допомоги на оздоровлення мають враховуватися вимоги Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Посилання відповідача на те, що при призначенні позивачу допомоги на оздоровлення відповідач керувався саме нормами Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», а не підзаконним нормативним актом спростовується запереченнями позивача, з яких вбачається, що допомога на оздоровлення призначена позивачу у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки іншого розміру допомоги на оздоровлення у 2010 році Кабінет Міністрів України не встановлював.
Отже, відповідач, здійснивши призначення позивачу допомоги на оздоровлення за 2010 рік у розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", порушив права позивача на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, встановленому Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", положення якого мають пріоритет над підзаконним нормативним правовим актом та були чинними на момент призначення позивачу допомоги на оздоровлення за вказаний у позові період, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 11, 94, 99, 100, 158 - 163, 183-2, 186 КАС України, суд,-
п о с т а н о в и в :
позовні вимоги задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради щодо нарахування ОСОБА_1 за 2010 рік щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі меншому, ніж передбачено ч.4 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов"язати Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради здійснити ОСОБА_1 перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік у розмірі, встановленому ч.4 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та здійснити відповідні виплати.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів, які обчислюються з моменту отримання копії постанови.
С у д д я І.П. Рахманкулова