Справа № 2-а-1694/10  

П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

  03 листопада 2010 року                                                                                     м. Чернігів  

Новозаводський районний суд м. Чернігова  

  в складі:   головуючого-судді    Цибенко І.В.  

при секретарі             Боргамин К.Є.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова про визнання дій незаконними, зобов’язання нарахувати недоплачену як «дитині війни» щомісячну державну соціальну допомогу і забезпечити її виплату,  

  В С Т А Н О В И В:  

  07.10.2010 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова про визнання дій щодо нарахування і виплати державної соціальної допомоги як дитині війни з липня 2007 року по час розгляду справи, незаконними, стягнення на її користь невиплаченої соціальної допомоги з липня 2007 року по час розгляду справи на момент подання позову до суду. Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що має статус «дитини війни» та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога  у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Вказує, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами. Посилається, що рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України норми Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік», якими обмежуються виплати «дітям війни». Зазначає, що її права гарантовані ст.ст. 8,22,55,95 Конституції України, які мають пряму дію.  

Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 08.10.2010 року позовна заява ОСОБА_1 в частині вимог за період з 01.07.2007 року по 06.04.2010 року залишена без розгляду.  

В судове засідання позивач не з’явився, про часта місце розгляду справи повідомлений належним чином.  Подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.  

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про час і місце розгляду повідомлений належним чином, направив письмові заперечення проти позовних вимог в яких просили розглядати справу у їх відсутності. В запереченнях посилається, що непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого в статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат дітям війни. Вважає, що для стягнення коштів відсутні правові підстави та фінансування. Відповідно до ч.4 ст. 128 КАСУ, суд розглядає справу їх відсутності.  

Оскільки всі особи, що беруть участь у справі в судове засідання не з»явились, відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.  

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.  

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус дитини війни (а.с.5).  

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.  

Статтею 19 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі мінімального споживчого бюджету і підвищується у зв'язку із збільшенням величини вартості мінімального споживчого бюджету чи межі малозабезпеченості.    

Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» положення   ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинялось, а отже допомога в  2010 році мала нараховуватись у визначених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» розмірах.  

Згідно частини 2 статті 152 Конституції України, ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому при прийняті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.    

Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком не встановлений, підстави для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановленої названим Законом для розрахунку   щомісячної соціальної допомоги відсутні.  

Відповідачем не надано суду доказів та не доведено правомірності своїх дій щодо не виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 07.04.2010 року по 03.11.2010 року.    

Враховуючи, що даний спір випливає із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково – визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова   щодо нарахування і виплати державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 07.04.2010 року по 03.11.2010 року незаконними, а щодо стягнення на її користь невиплаченої соціальної допомоги за вказаний період, то враховуючи, що кошти на ці потреби з Державного бюджету не виділені, позивачем не визначено конкретний розмір суми, що підлягає стягненню, слід зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату допомоги.  

Судові витрати в розмірі  3 грн. 40 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача..  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 69-72, 99, 158-163, 185 КАС України, ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22, 46, ч.2 ст. 152 Конституції України, ст.15 ЦК України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», суд –  

  П О С Т А Н О В И В:  

  Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова про визнання дій незаконними, зобов’язання нарахувати недоплачену як «дитині війни» щомісячну державну соціальну допомогу і забезпечити її виплату - задовольнити частково.  

Визнати   дії Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова   щодо нарахування і виплати державної соціальної допомоги ОСОБА_1 як дитині війни за період з 07.04.2010 року по 03.11.2010 року незаконними.  

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду в   Новозаводському районі міста Чернігова   здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 07.04.2010 року по 03.11.2010 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням виплачених сум у цей період.    

Стягнути з   Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова на користь   ОСОБА_1   судові витрати в  розмірі 3 грн. 40 коп.  

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.  

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду  через Новозаводський районний суд міста Чернігова шляхом подачі апеляційної скарги на протязі десяти днів.  

  Суддя:                                                                                               І.В. Цибенко