Справа №2-4595/10

 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

       03 грудня 2010 року Солом’янський районний суд м. Києва

      у складі : головуючого судді - Калініченко О.Б.  

      при секретарі                          - Кучерявець О.В.        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», в особі Філії «Центральне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

 В С Т А Н О В И В :

 Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідачів заборгованість за наданим кредитом у розмірі 179 016,97 грн. та судові витрати.

В позові посилається на те, що  09.01.2008 року між ВАТ « Банк «Фінанси та Кредит»  в особі Філії «Центральне регіональне управління» ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №10-151/08-ШД, на підставі якого позивач надав відповідачу ОСОБА_1 кредит в сумі 15000,00 грн., а останній зобов’язався повернути наданий кредит у повному обсязі до 08.01.2011 року та сплатити за користування кредитом проценти в розмірі 0,0001% річних.

На порушення умов кредитного договору позичальник не виконує зобов’язання по своєчасному поверненню кредитних коштів та сплати нарахованих процентів, у зв’язку з чим виникла заборгованість перед позивачем.  

Відповідач  ОСОБА_2 , який є поручителем за вказаним кредитним договором, на підставі  Договору поруки №10-151/08-ШД-П від 09.01.2008 року,  також добровільно не погасив заборгованість, що виникла по кредитному договору. Оскільки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, позивачем був пред’явлений даний позов до відповідачів як солідарних боржників.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.  

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.  

Відповідач ОСОБА_2 та його представник у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували посилаючись на те, що ОСОБА_2 не укладав договору поруки з позивачем та не підписував ніяких документів, оскільки у січні 2008 року паспорт з ідентифікаційним номером ним були загублені.  

Суд, вислухавши думку представника позивача, відповідача ОСОБА_2 та його представника, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення позову на підставі наступного.

За правилами ст.ст.1050,1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.  

Згідно з ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України в силу зобов’язання одна особа (боржник) зобов’язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як то: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його  обов’язку.

Судом встановлено, що 09.01.2008 року між ВАТ « Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Центральне регіональне управління» ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №10-151/08-ШД, на підставі якого позивач надав відповідачу ОСОБА_1 кредит в сумі 15000,00 грн., а відповідач зобов’язався повернути наданий кредит у повному обсязі до 08.01.2011 року та сплатити за користування кредитом проценти в розмірі 0,0001% річних.

Відповідно до п. 3.3 вищевказаного кредитного договору позичальник зобов'язується щомісячно в термін з «1» по «10» число кожного місяця здійснювати погашення позичкової заборгованості за кредитними ресурсами у розмірі 417,00 грн. та нарахованими процентами відповідно до графіку зниження розміру заборгованості.

Згідно п. 4.7 цього ж договору позичальник щомісяця в термін з «1» по «10» число кожного місяця сплачує комісійну винагороду за надання кредитних ресурсів у розмірі 262,50 грн.

З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов’язань ОСОБА_1 за кредитним договором між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Центральне регіональне управління» ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є позивач, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №10-151/08-ШД-П від 09.01.2008 року.

Згідно п.1.1 Договору поруки відповідач ОСОБА_2 на добровільних засадах взяв на себе зобов’язання перед кредитором відповідати за зобов’язаннями відповідача ОСОБА_1, які виникають з умов кредитного договору в повному обсязі.  

Встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі  і відповідно до п. 3.1 кредитного договору на підставі письмової заяви позичальника та за погодженням із банком здійснив видачу кредитних ресурсів в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності в сумі 15000,00 грн., що підтверджується заявою на отримання кредиту від 09.01.2008 року, розпискою про отримання платіжної картки від 09.01.2008 року та меморіальним ордером №20029731 від 09.01.2008 року.

В свою чергу, ОСОБА_1 скористався кредитними ресурсами, але свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав.

Згідно з п. 4.9 вищевказаного кредитного договору у випадку непогашення, несвоєчасного погашення або погашення не в повному обсязі трьох поспіль щомісячних платежів по погашенню позичкової заборгованості та/або процентів за користування кредитними ресурсами та/або щомісячних комісійних винагород за користування кредитними ресурсами застосовується процентна ставка у розмірі 36% річних та подальше нарахування процентів проводиться за вказаною процентною ставкою, починаючи з 11 числа місяця, в якому позичальник не сплатив або несвоєчасно сплатив або сплатив не в повному обсязі третій поспіль вищезазначений платіж.  

При цьому позичальник підписанням кредитною договору підтверджує, що для вказаного вище застосування нової процентної ставки не вимагається підписання сторонами будь-яких інших додаткових документів, крім даного кредитного договору.

Оскільки у передбачені строки позичальник зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав, тому утворилась заборгованість , яка станом на 06.09.2010 року становить 179016,97 грн., з яких: 15000,00 грн. – заборгованість за кредитним договором; 12978,88 грн. – заборгованість по нарахованих відсотках за користування кредитними коштами; 8400,00 грн. – заборгованість по нарахованій щомісячній комісії; 142638,09 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків за користування кредитними коштами, щомісячної комісії.

Згідно із ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п. 2.1 Договору поруки у випадку невиконання боржником боргових зобов’язань за Кредитним договором, поручитель несе солідарну відповідальність перед банком у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за Кредитним договором, щомісячних процентів і підвищених процентів, сплаті комісійної винагороди, неустойки по основному боргу та процентам, а також по відшкодування всіх збитків.  

  У зв’язку із зазначеними обставинами, банком неодноразово було направлено повідомлення з письмовими вимогами до відповідачів щодо виконання ними своїх зобов’язань як боржника та поручителя та погашення за заборгованості по кредитному договору.  

Однак грошові кошти для погашення заборгованості позичальника в передбачений строк перераховані не були.  

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язань настають наслідки, встановлені законом або договором.  

Відповідно до п.3.5 Кредитного договору у разі невиконання або неналежного виконання позивальником своїх зобов’язань за цим договором кредитор має право вимагати дострокового повернення кредитних ресурсів, сплати нарахованих процентів по них та неустойки.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача. однак  відповідно ч.3 ст.551 ЦК України до суд має право зменшити розмір неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Тому враховуючи надане законом суду право лише зменшити розмір неустойки, а  не звільнити від її сплати,  а також істотні обставини справи, а саме, що розмір пені, яка є штрафною санкцію для боржника, а не  збитками або платою банку, значно перевищує розмір заборгованості за основним боргом, суд вбачає підстави для зменшення розміру пені до 638,09 грн.

Що стосується посилань відповідача ОСОБА_2 та його представника стосовно того, що він не укладав договору поруки з позивачем та не підписував ніяких документів, у зв’язку з тим, що у січні 2008 року паспорт з ідентифікаційним номером ним були загублені, то слід зазначити наступне.  

Згідно ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.27 ЦПК України особи,  які беруть участь у справі позовного  провадження, для  підтвердження  своїх  вимог або заперечень зобов'язані подати усі  наявні  у  них  докази  до  або під час попереднього судового засідання,   а   якщо  попереднє  судове  засідання  у  справі  не проводиться - до початку розгляду справи по суті.

Ст. 57 ЦПК України передбачає, що доказами  є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для  вирішення справи. Згідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч.2 ст.59 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Судом особам, які брали участь у справі, під час судового засідання були роз’яснені їх права та обов’язки та своєю  згодою ними надано підтвердження про їх зрозумілість.  

Разом з тим, відповідач ОСОБА_2 та його представник, не скористалися наданим їм правом заявити клопотали про призначення судової почеркознавчої експертизи, а інших належних доказів на підтвердження свої заперечень про фальсифікування підпису від імені відповідача в договорі поруки до суду не надали, а тому суд приходить до висновку, що вищевказані посилання відповідача та його представника є надуманими та необґрунтованими.  

Так, відповідач  ОСОБА_2 та його представник стверджували, що пред’явлений позивачу для укладання договору поруки паспорт та ідентифікаційний номер не відповідали дійсності, оскільки фотографія в паспорті була переклеєна, а ідентифікаційного номеру у нього не було на той час.  

Між тим, працівник банку при укладенні договору лише встановлює особу за паспортом та ідентифікаційним номером, але самі документи не впливають на факт укладення договору.  

Також з копії паспорту, що знаходиться в матеріалах кредитної справи, та наданої відповідачем копії втраченого ним паспорту вбачається, що фотографії в копіях відрізняються, проте, що це фотографії різних осіб, виходячи з наданих  ксерокопій, і що ці документи були підробленні, стверджувати не можна. Так же, як і стверджувати, що такі підроблені, зі слів відповідача, документи були пред’явлені не самим відповідачем.

Окрім того,  самі по собі дані обставини не можуть свідчити, що договір, укладений від його імені,  був  підписаний не самим  відповідачем, а іншою особою, що могло бути підставою для оспорення цього договору та його спростування.  Такі обставини лише дозволяють допустити, що відповідачем не підписувався такий договір, що, в свою чергу, суперечить нормі ст. 57 ЦПК.  

Разом з тим, викладені вище обставини можна було б оцінити в сукупності з результатами почеркознавчого дослідження підпису від імені відповідача в договорі, від проведення якого та спростування таким чином договору поруки відповідач та його представник, який має юридичну освіту та надає правову допомогу відповідачу, відмовились. При цьому їм судом були роз’яснені наслідки не вчинення таких процесуальних дій, однак відповідач та його представник розпорядились своїми правами на свій розсуд інакше, вважаючи свої доводи цілком самодостатніми.  

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для часткового задоволення позову та вважає, що з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Кредитним договором № 10-151/08-ШД від 09.01.2008 року  в розмірі:  15000,00 грн. – заборгованості за кредитним договором; 12978,88 грн. – заборгованості по нарахованих відсотках за користування кредитними коштами; 8400,00 грн. – заборгованості по нарахованій щомісячній комісії; 638,09 грн. – пені,  а всього   37016,97 грн.,  а також згідно ст.88 ЦПК України сума сплаченого позивачем держмита у розмірі 370,16 грн., та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ в розмірі 120,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись Кредитним договором №10-151/08-ШД від 09.01.2008 року, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 554, 625, 651, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 3-4, 10-11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, –  

 В И Р І Ш И В:

 Позов задовольнити частково.  

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», в особі Філії «Центральне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором №10-151/08-ШД від 09.01.2008 року в розмірі 37016,97 грн., а також витрати по оплаті державного мита у сумі 370,16 грн., та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В решті позовних вимог відмовити.  

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.  

 Суддя: