Справа  № 2-о-11

                                                                                                                                                                          2007  року

Р   І   Ш   Е   Н   Н   Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

14 червня   2007    року                                                                                             Ялтинський міський суд Криму

у складі судді  :                                                        ПЕРЕВЕРЗЄВОЇ  Г.С.

за участю народних засідателів:                          ОСОБА_1,  ОСОБА_2

при секретарі    :                                                       КОНОНОВОЇ Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі  Ялтинського міського суду цивільну справа за заявою

ОСОБА_3, за участю зацікавленої особи: відділу опіки та піклування Ялтинської міської Ради про визнання особи недієздатною,

В С Т А Н О В И В :

            Заявник звернувся до суду із заявою, в якій просить суд визнати свого батька - ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1 народження - недієздатним з серпня 2006 року.

            Вимоги мотивує тим, що він з липня 2004 року перебуває на обліку у психоневрологічному диспансері та вчиняє такі дії, з яких можна зробити висновок, що по характеру свого захворювання він не розуміє їх значення і не може ними керувати.

            Представник зацікавленої особи у судове засідання не зявився, був повідомлений про день та час розгляду заяви належним чином, причин неявки суду не надав.

            Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає частковому задоволенню.

            Судом встановлено, що заявник ОСОБА_3. є рідним сином ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1 народження (а.с. 12). З липня 2004 року, після того, як ОСОБА_4. у віці 81 років переїхав зі свого постійного місця проживання у м. Ялта -у місто Сімферополь, залишивши свою квартиру стороннім особам, він перебуває на обліку в психоневрологічному диспансері з діагнозом: атеросклеротичне слабоумство (а.с. 24). Крім того, у серпні 2006 року він виїхав до міста Харків, де зареєстрував шлюб, що викликало у заявника сумніви щодо його дієздатності, та можливості розуміти значення своїх дій, після чого він звернувся до суду із даною заявою.

            Згідно ч. 1 ст. 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій і (або) керувати ними.

            По даній справі були призначені і  проведені амбулаторна та стаціонарна судово - психіатричні експертизи. Згідно виводів стаціонарної експертизи, ОСОБА_4 страждає на атеросклеротичне слабоумство і по своєму психічному стану не може розуміти значення своїх дій і ними керувати (а.с. 48-54).

            Таким чином, суд приходить до висновку, що заява його сина про визнання його недієздатним підлягає задоволенню.

            Але в заяві щодо визнання ОСОБА_4. недієздатним з серпня 2006 року слід відмовити, оскільки доказів того, що він був недієздатним на той час, у суду не має, на вирішення експертизи таке питання не ставилося.

            На підставі висловленого, керуючись ст. 39, 41 ЦК України, ст. ст. 236-241 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_3 - задовольнити.

Визнати ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1 народження - недієздатним.

В інший частині заяви - відмовити.

            На рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд  Автономної Республіки Крим в порядку та строки, передбачені ст. ст. 294, 296 ЦПК України.

Суддя :

Народні засідателі:  1.

                      2.