Справа 2-а-1605/10 р.  

  ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  02 листопада 2010 року                                                                                                   м. Чернігова  

  в складі: головуючого судді                 Цибенко І.В.  

при секретарі                          Боргамин К.Є.  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова про визнання дій неправомірними та зобов’язання проведення перерахунку та виплати пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  

  ВСТАНОВИВ:  

  Позивач ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова про  визнання дій неправомірними, зобов’язання провести перерахунок основної та додаткової пенсії відповідно до вимог ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 16.02.2010 року до дня винесення постанови суду.  

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує, що він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС та має першу категорію ліквідатора наслідків Чорнобильської аварії, а також являється інвалідом 2-ї групи по захворюванню, пов’язаному з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та знаходиться на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Новозаводському районі.  

Зазначає, що Управління пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова в порушення вимог ст.ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснює виплату пенсії по інвалідності та додаткової пенсії у меншому розмірі ніж передбачено Законом.  

Згідно ч.4 ст.54 Закону України №796-XII, передбачено, що у всіх випадках пенсія інвалідам 2-ї групи, у яких встановлено зв’язок захворювання з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС не повинна бути нижче восьми  мінімальних пенсій за віком.  

Крім того, відповідно до ст.50 Закону України №796- XII, інвалідам 2-ї групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.  

Позивач вважає, що основний розмір пенсії та додаткова пенсія виплачується не в повному обсязі , а тому вимушений звернутися до суду за захистом своїх інтересів.    

  Ухвалою суду від 04 жовтня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 були залишені без розгляду в частині з 16.02.2008 по 03.04.2010 рік.  

В судове засідання позивач не з’явився, надав заяву в якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити.  

В судове засідання представник відповідача не з’явився, просив розглядати справу без його участі, подав письмові заперечення на позовну заяву.  

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи із наступного.  

Судом встановлено, що ОСОБА_1  має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, учасника ліквідації аварії на ЧАЕС, являється інвалідом 2-ї групи по захворюванню, пов’язаному з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та знаходиться на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Новозаводськлму районі м. Чернігова (а.с. 7).  

Відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров‘я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.  

    Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

    Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4.  

    Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров‘ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.  

    Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров‘ю, у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам 2 групи – 75 % мінімальної пенсії за віком.  

    Виплата зазначеної пенсії відповідно до ст. 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.  

    Нормами ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи  захворювання та у зв‘язку з втратою годувальника. Частина 4 ст. 54 цього Закону передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв‘язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 2 групі – 8 мінімальних пенсій за віком.  

    Виплата зазначеної пенсії відповідно до ст. 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.  

Аналізуючи  норми  права відносно  пенсійного  забезпечення громадян,  які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, суд  вважає, що при вирішенні даного спору треба  керуватися ст.ст. 50,54,67 Закону України “Про статус  і соціальний  захист громадян,  які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  згідно з  яким розмір пенсій  для  інвалідів ІІ групи від Чорнобильської катастрофи не можуть бути нижчими 8 мінімальних  пенсій за  віком, а додаткова пенсія - 75% мінімальної пенсії.    

Згідно  ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не  нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.  

У відповідності  зі ст. 17  Закону “Про державні соціальні стандарти та державні  соціальні  гарантії” розміри мінімальної пенсії, мінімальної заробітної  плати, прожиткового мінімуму встановлюються  виключно законами.    

Так, згідно ст. 28 ч.1 Закону “Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Доводи відповідача про те, що вказана норма  не розповсюджується  на пенсії чорнобильців, не приймається до уваги, оскільки, іншого Закону, яким би визначався розмір мінімальної пенсії за віком, не існує.  

Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення щороку затверджується Верховною Радою України в Законі «Про Державний бюджет України» на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.  

Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» передбачено  прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня 2010 року – 695 гривень, з 1 квітня 2010 року – 706 гривень, з 1 липня 2010 року – 709 гривен, з жовтня 2010 року – 723 гривні.  

Таким чином, для позивача як інваліда ІІ групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, нижчий розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.  

Доводи  управління пенсійного фонду  про призначення  пенсії  постраждалих   на нормах,  які  встановлені  Постановами Кабінету  Міністрів України,  не  можуть  прийматись  до уваги,  оскільки вказані правовідносини регулюються Законами де чітко вказані розміри таких  пенсій.    

Виходячи з принципів адміністративного судочинства - верховенства права та пріоритетності Законів над іншими нормативними актами, суд вважає, що державою  забезпечені  правові гарантії  захисту  прав і свобод  людини, у тому числі і  відносно осіб,  які  постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрофи.    

Доводи  відповідача  про те, що  мінімальний  розмір  пенсії встановлений  постановою Кабінету Міністрів не можуть бути прийняті  до уваги.  

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Відповідачем в судове засідання не надано суду доказів та не доведено правомірності свого рішення щодо не нарахування та невиплати позивачу пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

  Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню: необхідно визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова щодо відмови здійснити перерахунок пенсії, відповідно до ч. 4 ст. 54, ст.. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними; зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова здійснити позивачу перерахунок та виплату державної (основної) пенсії у розмірі 8 мінімальних  пенсій  за віком і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії, передбаченого ст.. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 04.04.2010 року по 02.11.2010 року (день винесення судом рішення).  

    Оскільки позивач відноситься до особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується копією посвідчення, відповідно до п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» судові витрати необхідно віднести за рахунок держави.  

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49,50,54 Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» від  28.02.1991 р. №796-XII, ст.ст. 2, 4, 6, 9, 11, 17, 19, 158-163 КАС України, суд  

  ПОСТАНОВИВ:  

    Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова про визнання дій неправомірними та зобов’язання проведення перерахунку та виплати пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» – задовольнити.  

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова з приводу відмови у перерахунку і виплаті ОСОБА_1 пенсії за період з 04.04.2010 рік по 02.11.2010 року відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - неправомірними.  

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова зробити перерахунок та здійснити виплату ОСОБА_1 за період з 04.04.2010 року по 02.11.2010 року пенсії та надбавки до пенсії відповідно до ст.ст. 50, ч. 4. ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що розраховуються з розміру прожиткового мінімуму відповідно до Закону України “Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування”.  

Постанова  може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.    

  Суддя                                                                                  І.В. Цибенко