ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

У Х В А Л А

21 жовтня 2021 року  м. ОдесаСправа № 916/1352/21

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лавриненко Л.В.

суддів Аленіна О.Ю.,  Бєляновського В.В.

розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “ВИНОРОБНИЙ ЗАВОД “ЯНТАРНИЙ”, Одеська обл., Тарутинський р-н, с. Олександрівка

по справі № 916/1352/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ВИНОРОБНИЙ ЗАВОД “ЯНТАРНИЙ”, Одеська обл., Тарутинський р-н, с. Олександрівка

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Юг”, Одеська обл., Тарутинський р-н, с. Ламбрівка

про стягнення заборгованості в сумі 5    769    712,23 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.09.2021 р. по справі 916/1352/21 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ВИНОРОБНИЙ ЗАВОД “ЯНТАРНИЙ”, Одеська область до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Юг”, Одеська область про стягнення заборгованості в сумі 5   769   712,23 грн. задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 5 410   067,20 грн., пеню в сумі 62   353,83 грн., 3% річних в сумі 61   756,36 грн., інфляційні нарахування в сумі 232   467,81 грн. та судовий збір в сумі 86   499,68 грн.

          Не погодившись з наведеним рішенням в частині стягнутої суми судового збору, Товариство з обмеженою відповідальністю “Агро-Юг”, Одеська область оскаржило його до Південно-західного апеляційного господарського суду.

          Ухвалою Південно – західного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою  Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Юг”, Одеська область на рішення Господарського суду Одеської області від 02.09.2021 р. по справі 916/1352/21.

           19.10.2021 р. до суду апеляційної інстанції надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ВИНОРОБНИЙ ЗАВОД “ЯНТАРНИЙ”, Одеська область про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Юг”, Одеська область в межах суми позову в розмірі 5     766     645,20 грн., які знаходяться на розрахункових рахунках відповідача в банківських установах (банках) України, в тому числі на розрахунковому рахунку: НОМЕР_1 , відкритому в Акціонерному товаристві “Укрексімбанк”.

          Необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що рішення Господарського суду Одеської області від 02.09.2021 р. по справі 916/1352/21 оскаржено в частині стягнутої суми судового збору, що свідчить про визнання відповідачем суми боргу та набранням законної сили рішенням Господарського суду Одеської області від 02.09.2021 р. по справі 916/1352/21 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Юг”, Одеська область на користь позивача основного боргу в сумі 5 410   067,20 грн., пені в сумі 62 353,83 грн., 3% річних в сумі 61 756,36 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 232 467,81 грн.

          При цьому, оскарження Товариством з обмеженою відповідальністю “Агро-Юг”, Одеська область в апеляційному порядку  наведеного рішення в частині суми судового збору свідчить про зловживання останнім своїми процесуальними правами та унеможливлює отримання позивачем судового наказу.

          Товариство з обмеженою відповідальністю “ВИНОРОБНИЙ ЗАВОД “ЯНТАРНИЙ”, Одеська область також зазначає, що за інформацією, яка міститься на сайті «Судова влада Україна», позивач не є єдиним кредитором відповідача, оскільки існують інші судові справи (№ 916/1249/20, № 916/55/21, № 916/973/21, № 916/2113/21)  про стягнення коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Юг”, Одеська область.

          Таким чином, заявник вважає, що наявність інших судових справ майнового характеру, в яких Товариство з обмеженою відповідальністю “Агро-Юг”, Одеська область є відповідачем, дає підстави вважати, що при задоволенні вимог стягувачів в порядку виконання відповідних судових рішень можуть виникнути обставини, які істотно ускладнять виконання судового рішення у цій справі.

          Також позивач у заяві про забезпечення позову наголосив на тому, що відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна свідчать про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Агро-Юг”, Одеська область є боржником перед Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» з зобов`язанням в сумі 10   500 000 грн. Значну кількість активів відповідача було передано відповідному банку в іпотеку, а тому позивач вважає, що у нього не буде можливості стягнути заборгованість з відповідача за рахунок його майна.

          Суд апеляційної інстанції, дослідивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ВИНОРОБНИЙ ЗАВОД “ЯНТАРНИЙ”, Одеська область про забезпечення позову зазначає наступне.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.  

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Згідно з ч. 4 цієї норми заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За приписами ч. 5 та абз. 1 ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, тому у вирішенні питання    про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін;

- імовірність настання вищезазначених негативних наслідків в разі невжиття таких заходів;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення     позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити   фактичне виконання      судового      рішення      в      разі задоволення позову.

Оцінка ефективності заходу забезпечення позову здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник і майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у частині 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми,  цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання  рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави  за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення      позову      повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським   судом негативних наслідків від вжиття заходів  забезпечення   позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до   суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При здійсненні судочинства суди   застосовують      Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод   від 04.11.1950 р. та практику Європейського   суду   з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України “Про   виконання рішень   та застосування практики Європейського   суду   з прав людини”).

За приписами ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім      судом,      встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (ст. 13 Конвенції).

Європейський      суд      з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року в справі “Пантелеєнко проти України” зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Поняття “ефективний засіб”, за висновками Європейського      суду      з прав людини (рішення      від 31 липня 2003 року у справі “Дорани проти Ірландії”), передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

В ході вирішенні справи “Каіч та інші проти Хорватії” (рішення      від 17 липня 2008 року) Європейський   Суд   з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події.

У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що за інформацією, яка міститься на сайті «Судова влада Україна», позивач не є єдиним кредитором відповідача, оскільки існують інші судові справи (№ 916/1249/20, № 916/55/21, № 916/973/21, № 916/2113/21),  про стягнення коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Юг”, Одеська область.

          Наявність інших судових справ майнового характеру, в яких Товариство з обмеженою відповідальністю “Агро-Юг”, Одеська область є відповідачем, на думку позивача, дає підстави вважати, що при задоволенні вимог стягувачів в порядку виконання відповідних судових рішень можуть виникнути обставини, які істотно ускладнять виконання судового рішення у цій справі.

          Суд апеляційної інстанції критично ставиться до тверджень Товариства з обмеженою відповідальністю “ВИНОРОБНИЙ ЗАВОД “ЯНТАРНИЙ”, Одеська область, що наявність інших судових справ (№ 916/1249/20, № 916/55/21, № 916/973/21, № 916/2113/21), в яких Товариство з обмеженою відповідальністю “Агро-Юг”, Одеська область має статус відповідача, може стати перешкодою виконання рішення у даній справі у майбутньому, оскільки існування інших майнових спорів не є тією обставиною, яка може свідчить про неможливість чи істотне ускладнення виконання судового рішення в майбутньому, а такі доводи є припущеннями, не підтвердженими належними доказами.           

          Отже заборгованість відповідача перед іншими контрагентами не є належною підставою для накладення арешту на його грошові кошти.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.02.2019 р. у справі № 922/2673/18, від 02.04.2019 р. у справі № 918/702/18, від 26.09.2019 р. у справі № 904/1417/19, від 10.10.2019 р. у справі № 904/1478/19.          Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції не вбачає правових підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “ВИНОРОБНИЙ ЗАВОД “ЯНТАРНИЙ”, Одеська область про забезпечення позову.

Керуючись ст. 136, п. 2 ч. 1 ст. 137, ч. ч. 5, 6 ст. 140, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -          

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю “ВИНОРОБНИЙ ЗАВОД “ЯНТАРНИЙ”, Одеська область у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Юг”, Одеська область в межах суми позову в розмірі 5   766   645,20 грн., які знаходяться на розрахункових рахунках відповідача в банківських установах (банках) України, в тому числі на розрахунковому рахунку НОМЕР_1 , відкритому в Акціонерному товаристві “Укрексімбанк”.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, в порядку та випадках, передбачених ГПК України.

Головуючий суддя                                                              Л.В. Лавриненко

Судді                                                                                    О.Ю. Аленін                                                                                   

                                                                                                    В.В. Бєляновський