КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-2664/09/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Лічевецький І.О.
Суддя-доповідач: Цвіркун Ю.І
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"17" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді –Цвіркуна Ю.І.;
суддів –Парінова А.Б.,
Петрика І.Й.,
при секретарі судового засідання – Петриченко Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 та Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 липня 2009 року у справі за позовом фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 до Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним рішення,
в с т а н о в и в:
Фізична особа –підприємець ОСОБА_1 (далі –ФОП ОСОБА_1., позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції (далі –Смілянська ОДПІ, відповідач) про визнання нечинним рішення №0000641720 від 28 листопада 2008 року про застосування штрафних фінансових санкцій в розмірі 5 094 793 грн.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 липня 2009 року позов задоволено частково, визнано нечинним рішення Смілянської ОДПІ №0000641720 від 28 листопада 2008 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2 977 606 грн. 50 коп. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Смілянська ОДПІ звернулася до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
ФОП ОСОБА_1 також подав до суду апеляційну скаргу на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 липня 2009 року, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги, посилаючись на невідповідність висновку суду обставинам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне.
У період з 30.09.2008 р. по 13.10.2008 р. начальником відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб Смілянської ОДПІ Редюк В.П. була проведена планова виїзна перевірка щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.
За результатами перевірки складено акт від 19.11.2008 р. за № 1766/17/2274302513. В акті перевірки зафіксовано факти непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій та не видачі розрахункових документів на загальну суму 1 018 958 грн. 60 коп.
Виходячи із зазначених норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та на підставі даних акта перевірки №1766/17/2274302513 від 19.11.2008 р., Смілянською ОДПІ 28 листопада 2008 р. прийнято рішення № 0000641720 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5 094 793 грн.
Не погоджуючись з даним рішенням ФОП ОСОБА_1 оскаржив його до суду.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що при прийнятті відповідачем 28 листопада 2008 року спірного рішення не було дотримано строків, передбачених ст. 250 ГК України.
З таким висновком суду першої інстанції судова колегія погоджується з наступних підстав.
В силу преамбули Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (далі - «Закон № 265/95-ВР»).
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Згідно із статтею 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Відповідно до статті 1 Закону №265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти. Встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається.
При цьому в силу статті 2 Закону № 265/95-ВР розрахункова операція –це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Суд враховує, що пунктом 12 статті 9 Закону № 265/95-ВР передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).
При цьому Законом № 265/95-ВР не звільнено суб'єктів підприємницької діяльності від застосування реєстраторів розрахункових операцій під час проведення розрахунків у готівковій формі.
Встановлено, що за даними квитанцій до прибуткових касових ордерів за перевірений період позивачем здійснювався продаж товарів та надавались послуги, розрахунки за які проводилися готівкою у касу підприємця без застосування реєстраторів розрахункових операцій з оформленням прибуткових касових ордерів. Всього за вказаний період до каси підприємця від продажу товарів, та надання послу надійшли готівкові кошти у розмірі 1 018 958 грн. 60 коп.,
Таким чином, при оптовій торгівлі в місці отримання товарів, де розрахунки у готівковій формі не здійснюються, РРО не застосовуються, але в місці отримання готівкових коштів позивач зобов'язаний застосовувати РРО або проводити розрахунки у безготівковій формі через установи банків.
Посилання позивача на те, що він не є спеціалізованим підприємством торгівлі в розумінні Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»суд знаходить безпідставним, оскільки згідно із статтею 3 вище названого Закону визначення терміну «торговельна діяльність»дано лише для цілей цього Закону.
Крім того, Закон № 265/95-ВР є спеціальним законом і відповідно до пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення»до приведення чинного законодавства у відповідність з цим Законом чинні закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що позиція відповідача щодо обов'язку позивача використовувати в підприємницькій діяльності реєстратор розрахункових операцій ґрунтується на положеннях чинного законодавства України.
Статтею 17 Закону № 265/95-ВР визначено, що фінансові санкції застосовуються за рішенням відповідних органів державної податкової служби України.
З урахуванням зазначеного положення, суд знаходить посилання позивача на відсутність у Смілянської ОДПІ повноважень щодо прийняття спірного рішення безпідставним.
Разом з тим, доводи Смілянської ОДПІ в апеляційній скарзі про те, що обмеження строків застосування штрафних санкцій за порушення Закону № 265/95-ВР законодавчо не встановлено суд вважає помилковими, виходячи з наступного.
У Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 03 липня 2009 року №962/13/13-09 зазначено, що штрафні санкції, передбачені статтею 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі», за своєю правовою природою є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні ст. 238 ГК України.
Статтею 239 Господарського кодексу України передбачено, що однією з адміністративно-господарських санкцій може бути адміністративно-господарський штраф, який стягується із суб'єкта господарювання до державного бюджету за порушення визначених законодавством України правил здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня порушення цим суб'єктом установлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Смілянська ОДПІ, встановивши неправомірне отримання позивачем 1 018 958 грн. 60 коп., прийняла рішення №0000641720 від 28 листопада 2008 року про застосування штрафних фінансових санкцій в розмірі 5 094 793 грн.
Встановлено, що в період з 21.03.2007 р. по 25.11.2007 р. позивачем отримано готівкових коштів на загальну суму 594 571 грн. 20 коп.
Таким чином, при прийнятті 28 листопада 2008 р. спірного рішення відповідачем не були дотримані строки, протягом яких до суб'єкта господарювання може бути застосована адміністративно-господарська санкція.
Разом з тим, судова колегія апеляційного суду звертає увагу на те, що судом першої інстанції при здійсненні підрахунку прибуткових касових ордерів, на які посилаються Смілянська ОДПІ в акті перевірки №1766/17/2274302513 від 19 листопада 2008 року не враховано дві квитанції до прибуткових касових ордерів, а саме: №04/06-2 від 04 червня 2007 року та №42 від 01 листопада 2010 року на загальну суму 11 000 грн.
З урахуванням арифметичної помилки, допущеної судом першої інстанції при підрахунку готівкових коштів, що були отримані позивачем, яка становить 11 000 грн. та строків застосування адміністративно-господарських санкцій, судова колегія апеляційного суду дійшла висновку, що відповідачем неправомірно застосована штрафна (фінансова) санкція в розмірі 2 972 856 грн. 00 коп. (594 571, 20 грн. х 5)
З’ясувавши обставини та перевіривши їх доказами, є підстави вважати, що у цьому випадку до позивача підлягають застосуванню штрафні (фінансові) санкції в сумі 2 121 937 грн. 00 коп.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову, однак звертає увагу на те, що судом не враховано усі обставини справи, зокрема, дві квитанції до прибуткових касових ордерів №04/06-2 від 04 червня 2007 року та №42 від 01 листопада 2010 року на загальну суму 11 000 грн. не досліджувались судом і стосовно них не дано правової оцінки.
За таких обставин, постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 29 липня 2010 року підлягає частковому скасуванню з ухваленням нового рішення.
В силу статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Отже, оскаржувану постанову не можна визнати законною та обґрунтованою, тому відповідно до ст. 202 КАС України, постанову суду першої інстанції необхідно скасувати з ухваленням нового рішення у справі.
Керуючись статтями 195, 196, 202, 205 КАС України, суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційні скарги фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 та Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області задовольнити частково.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 липня 2009 року скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати нечинним рішення Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції №0000641720 від 28 листопада 2008 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2 972 856 грн. 00 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
В частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2 121 937 грн. 00 коп. рішення Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції №0000641720 від 28 листопада 2008 року підлягає виконанню.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п’ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).
Головуючий: Ю.І. Цвіркун
Суддя: А.Б. Парінов
Суддя: І.Й. Петрик
Складено у повному обсязі 22.11.2010 року