Справа №: 310/9677/21

                                                                       3/310/3935/21

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 жовтня 2021 року м. Бердянськ

Суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Дубровська Н.М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер (відомості відсутні),

за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

04.10.2021 о 15 годині 30 хвилин ОСОБА_1 перебував на бульварі Шевченко біля будинку 11 без документів, що посвідчують особу, чим порушив п.п. 2 п.2 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у скоєному визнав, щиро розкаявся та пояснив, що випадково забув документи та більше не буде порушувати карантинні обмеження

Частиною 1 статті 44-3 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Відповідно до пп.2 п.2-2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 (в редакції чинній на момент вчинення адміністративного правопорушення) з 17 червня 2021 року на території України встановлюється «зелений» рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне порушення, вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оцінивши докази по справі відповідно до ст. 252 КУпАП, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги пп. 2 п. 2-2 постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 (чинної на час вчинення адміністративного правопорушення), чим вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує положення ст. 33 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

При цьому адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з додержанням законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Враховуючи характер правопорушення та особу правопорушника, який свою провину у скоєному визнав, а також те, що негативних наслідків від правопорушення не настало, тому суд вважає за доцільне звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю скоєного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

При вирішенні  питання про застосування положень ст. 22 КУпАП суд вирішує з урахуванням Узагальнення практики Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України та узагальнення судової практики Верховного Суду України  щодо розгляду судами справ про адміністративні правопорушення де зазначено, що визначення малозначного правопорушення законодавчо не закріплено. Проте, у кожному конкретному випадку судом має вирішуватися питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної шкідливості, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.

Крім того, враховуючи, що п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому враховуючи той факт, що усне зауваження, виходячи з норм ст.ст. 22, ч. 3 ст. 284 КУпАП, не відноситься до видів адміністративних стягнень, та являється однією із можливостей, визначених КУпАП, для звільнення особи від адміністративної відповідальності, не вбачаю підстав для стягнення судового збору з ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 22, 44-3 ч. 1, 213, 221, 283 КУпАП,

       постановив:

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП і обмежитись усним зауваженням.

Провадження у справі закрити.

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду.

Суддя                                Н.М. Дубровська