У Х В А Л А

          іменем України

Справа №377/605/21

Провадження №2-н/377/109/21

        22 жовтня 2021 року суддя Славутицького міського суду Київської області Бабич Н.С., розглянувши заяву Комунального підприємства «Житлово- комунальний центр» Славутицької міської ради про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за проживання в гуртожитку, з оплати витрат за спожиту електроенергію, за послугу з вивезення та захоронення твердих побутових і негабаритних відходів,-

У С Т А Н О В И Л А:

04 жовтня 2021 року до суду надійшла заява Комунального підприємства «Житлово- комунальний центр» Славутицької міської ради про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за проживання в гуртожитку- 2517,12 гривень, заборгованості з оплати витрат за спожиту електроенергію – 4490,30 гривень, заборгованості за послугу з вивезення та захоронення твердих побутових і негабаритних відходів – 730,82 гривень та витрат по сплаті судового збору- 227,00 гривень, всього 7738,24 гривні.

04 жовтня 2021 року суд відповідно до ч. 5 ст. 165 ЦПК України звернувся до Управління адміністративних послуг виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання боржника.

Як вбачається з довідки Управління адміністративних послуг виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, яка надійшла на адресу суду 22 жовтня 2021 року, боржник зареєстрований за адресою, вказаною в заяві про видачу судового наказу.

Проте, у видачі судового наказу необхідно відмовити з таких підстав.

Наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою про видачу судового наказу особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Порядок розгляду справ в порядку наказаного провадження регламентовано в Розділі ІІ «Наказне провадження» ЦПК України.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Зі змісту поданої заяви вбачається, що заявник просить стягнути заборгованість за проживання у гуртожитку.

Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено перелік житлово-комунальних послуг, до яких плата за проживання в гуртожитку не віднесена.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.

Форма та зміст заяви про видачу судового наказу передбачена ст.163 ЦПК України.

Як зазначено у пунктах 3, 4 частини 3 статті 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються: копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

У поданій заяві про видачу судового наказу заявник також просить стягнути заборгованість за спожиту електроенергію. На підтвердження безспірності заборгованості за спожиту електроенергію до заяви додана копію договору № 3 від 10.02.2020 р. з додатковою угодою № 1 від 30.09.2020 р., укладеного між КП «ЖКЦ» та ОСОБА_1 про відшкодування комунальних витрат, до складу яких включені витрати балансоутримувача за спожиту наймачем електроенергію.

Відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках є предметом регулювання Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Як вбачається з ч. 2 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії надаються виключно на підставі індивідуальних договорів

Відповідно до ч. ч. 2, 7 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.

Як зазначено у ч.2 ст. 72 Закону України «Про ринок електричної енергії», постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за відповідним договором постачання електричної енергії споживачу, укладеним відповідно до правил роздрібного ринку.

Виходячи з викладеного, надана суду копія договору № 3 від 10.02.2020 р. з додатковою угодою № 1 від 30.09.2020 р. не є договором, укладеним між електропостачальником та споживачем.

З урахуванням наведеного, відсутні підстави для видачі судового наказу про стягнення заборгованості з оплати електричної енергії, оскільки заявником в порушення вимог, передбачених п. 3 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, до заяви не додано копії договору, укладеного в письмовій формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.

Відповідно до змісту ч. 3 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Так, зі змісту заяви про видачу судового наказу вбачається, що заявлені до стягнення вимоги за проживання в гуртожитку та використаними в зв`язку з цим проживанням послугами між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий.

З урахуванням наведеного, відсутні підстави для видачі судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 161 ЦПК України заявник має право звернутися до суду з визначеними вимогами в спрощеному позовному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 165 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А :

Відмовити у видачі судового наказу за заявою Комунального підприємства «Управління житлово- комунального господарства» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за проживання в гуртожитку, з оплати витрат за спожиту електроенергію, за послугу з вивезення та захоронення твердих побутових і негабаритних відходів.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Ухвала складена 22 жовтня 2021 року.

Суддя                                                                                        Н. С. Бабич