Справа №2а- 502 /10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 листопада 2010 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Якименко Л.Г.
при секретарі Чабан Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районні м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій суб’єкта владних повноважень та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання протиправними дій суб’єкта владних повноважень та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни. В обґрунтування позову вказала, що за своїм соціальним статусом відноситься до категорії громадян України, які є «дітьми війни» відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Згідно зі ст.6 цього закону вона має з 1 січня 2006 року отримувати доплату до пенсії щомісячно в розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком, в виплаті яких позичці відповідачем було відмолено. В зв’язку з чим, позивачка просить визнати неправомірною відмову відповідача у виплаті їй пенсії у розмірах, що передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», стягнути з відповідача на її користь недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії за 2007-2009 роки.
Позивачка в судове засідання не з’явилася, надала суду письмову заяву, згідно якої уточнила позовні вимоги та просила суд зобов’язати відповідача здійснити перерахунок недоплаченої соціальної допомоги за 2007, 2008, 2009 роки та по день постановлення рішення, розглядати справу без її присутності.
Представник відповідача в судове засідання не з’явилася, надала суду письмову заяву та заперечення проти позову, згідно яких просила розглядати справу без її участі, проти позову заперечує, оскільки відповідачем нарахування підвищення до пенсії позивачки проводиться відповідно з постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року, тобто згідно з діючим законодавством. Крім того, позивачкою пропущено строк позовної давності для звернення з зазначеним позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус дитини війни, що підтверджується пенсійним посвідченням №133240 , у зв`язку з чим вона перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, як дитина війни, та отримує щомісячну надбавку дітям війни.
Згідно зі статті 6 Закону №2195-ІV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року.
Відповідно даних Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районні м. Дніпропетровська позивачка у 2006-2007 роках надбавку «дітям війни» не отримувала, з січня по березень 2008 року отримувала надбавку в розмірі 47 грн., з квітня по червень 2008 року - в розмірі 48,10 грн., з липня по вересень 2008 року – в розмірі 48,20 грн., з жовтня 2008 року отримує щомісячно в розмірі 49,80 грн., тобто в розмірі меншому ніж передбачено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Абзацом 1, 2 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р., дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років; державна соціальна гарантія — встановлений цим Законом мінімальний розмір державної соціальної допомоги, а також пільги з метою надання соціальної підтримки дітям війни.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 р., яка набрала чинності 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням статті 111 цього Закону, якою було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним) пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року, яким була зупинена на 2007 рік дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Пунктом 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 6 викладено у наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни». Зазначена редакція ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» набрала чинності 01.01.2008 року.
Однак, рішенням Конституційного Суду України N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року у справі N 1-28/2008 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким були внесені зміни до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Крім того, у 2009 році діяла ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 р., яка набрала чинності 01.01.2006 року, зміни до даної норми закону не вносились чинним законодавством, її дія не призупинялась, тому дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачці підвищення до пенсії у меншому розмірі, ніж передбачено законом є неправомірними.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до ст. ст. 69, 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», в разі, якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України, вони втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення і висновки Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання.
Оскільки рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 положення пункту 12 статті 71, статті 111 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік», а також рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. №10-рп/2008 положення пункту 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, вони втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Відповідно до положень ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року №966-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року №2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону №2505–4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-5, що набрав чинності з 1 січня 2007 року, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня – 380 гривень, з 1 квітня – 387 гривень, з 1 жовтня – 395 гривень.
Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року №749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня – 380 гривень, з 1 квітня – 406 гривень, з 1 жовтня – 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п’ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.
Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 12 грудня 2008 року № 659-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня – 498 гривень.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 11 КАС України для повного захисту прав позивачки суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачці підвищення пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, за період з 01.01.2009 року по 05.11.2010 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська здійснити перерахунок та виплату позивачці підвищення пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, за період з 01.01.2009 року по 05.11.2010 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була встановлена у цей період.
В іншій частині позовних вимог позивачці відмовити.
Відповідно до ч.2 ст.87 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» №1931-XII від 6 грудня 1991 року (з наступними змінами) сума пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.
У зв’язку з чим суд вважає, посилання представника відповідача на пропуск позивачкою строку звернення до суду з вимогами про перерахунок та виплату недоотриманої пенсії такими, що не ґрунтуються на законі, а тому є безпідставними.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 69, 94, 104, 122, 159, 160, 163 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, за період з 01.01.2009 року по 05.11.2010 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, за період з 01.01.2009 року по 05.11.2010 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі якщо постанова була постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається з дня отримання копії постанови.
Суддя: